Здатність організації вносити зміни у господарську діяльність як фактор виживання на ринку і збереження конкурентоспроможності в сучасних ринкових умовах. Проблема ставлення персоналу до змін і розуміння владних повноважень менеджерами і співробітниками.
Аннотация к работе
Інститут менеджменту Кафедра менеджменту Лекція з навчальної дисципліни: Теорія організації на тему: Гнучкість та стійкість організації Київ-2013 Зміст 1. Гнучкість організації 1.1 Гнучкість процесу 1.2 Гнучкість системи 1.3 Виробнича гнучкість 1.4 Економічні чинники гнучкості 1.5 Функціональні ознаки гнучкості 1.6 Структурні ознаки гнучкості 2. Стійкість організації 2.1 Концептуальні аспекти стійкості організації 2.2 Стійкість і управління змінами в організації 3. Гнучкість організації 1.1 Гнучкість процесу Організаційний процес повинен володіти гнучкістю, тобто здатністю до оперативних змін. Гнучкість реалізації припускає, що процес здатний до зміни: • форм і способів реалізації; • складу і послідовності стадій; • таких параметрів, як тривалість, інтервали між стадіями, швидкість, інтенсивність та ін Гнучкість процесу дозволяє забезпечувати: • можливість дії механізму саморегуляції, самокорректіровкі процесу, так як при необхідності можуть бути оперативно змінені відповідні його характеристики; • більшу узгодженість між собою окремих стадій процесу, так як може бути своєчасно змінена орієнтація відповідних стадій; • більшу надійність здійснення процесу, так як при виникненні збоїв можуть бути своєчасно внесені відповідні корективи. Таким чином, гнучкість процесу розглядається тут як один з найважливіших інструментів процесуалізації організації. 1.2 Гнучкість системи Відповідно до сучасних уявлень про стабільність, цей стан забезпечується не стільки придушенням відхилень (статична стабільність), скільки можливістю зміни стану в певному діапазоні (динамічна стабільність) . Властивість гнучкості організації забезпечується багатьма факторами, наприклад: • принципами побудови організаційних структур; • технологічної (виробничої) гнучкістю, що дозволяє оцінити технологію виробництва, а також визначити, наскільки швидко можна перебудуватися на випуск нової продукції; • сучасними засобами комунікації; • характером виробничих відносин, включаючи стиль керівництва, організаційну культуру, психологічний клімат у колективі, наявність неформальних груп і т. д.; • рівнем кваліфікації працівників. Виробнича система, що складається з декількох одиниць технологічного обладнання, отримує додаткові можливості змінювати свою поведінку за рахунок організації транспортних звязків і управління всією системою. Більш поширеним, але менш точним є поняття гнучка виробнича система (ГПС), яке стане предметом нашого розгляду нижче. Спроби знайти універсальний критерій гнучкості, представити гнучкість у відриві від цілей виробничої системи без урахування складного механізму взаємних звязків із зовнішнім середовищем, включаючи звязки з системою споживання, не можуть претендувати на конструктивність. Немчинова (Немчінов В.С. Громадське вартість і планова ціна. Одну з основоположних теорем кібернетики, запропоновану Р. Ешбі, в перекладі на мову управління організацією можна трактувати таким чином: для того щоб успішно протистояти середовищі, складність і швидкість прийняття рішень повинні відповідати складності й швидкості змін, що відбуваються в середовищі, тобто сила дії повинна бути рівною силі протидії.