Гнійно-запальні захворювання в акушерстві - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ В АКУШЕРСТВІ Спеціальність: Акушерство та гінекологія ДОЛГОШАПКО ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА Донецьк, 2006 рік 1. Незважаючи на значні досягнення сучасного акушерства в питаннях профілактики материнської смертності (МС) від гнійно-запальних захворювань (ГЗЗ), велику кількість наукових праць у даному напрямку, ця проблема й досі залишається актуальною. У Росії частота післяпологових ГЗЗ складає від 5 до 26%, а за даними окремих авторів - до 45-75% (В.Н. Сєров, 2000, С.Б. Крюковський, 2002). За даними МОЗ України, частота ГЗЗ в акушерстві складає від 6 до 27%, а в структурі материнської смертності ця патологія займає 2-3-є місця (Н.Г. Гойда, Н.Я. Жилка, 2003, Б.М. Венцківський, Г.Д. Гордєєва, 2004, Камінський В.В., 2006). Складність вищевказаної проблеми полягає в тому, що, з одного боку, сучасна рододопомога має у своєму арсеналі великий вибір антибактеріальних, дезінтоксикаційних, антисептичних, імуностимулюючих та інших препаратів для лікування ГЗЗ, а з іншого, не завжди вдається за допомогою цих засобів швидко і якісно допомогти вагітним і породіллям з ГЗЗ, не завжди лікувальні заходи виявляються ефективними, що, імовірно, можна пояснити складністю патогенетичних механізмів розвитку акушерських ГЗЗ і симптоматичним, а не патогенетичним підходом до лікування і профілактики даної патології (А.Н. Стрижаков і соавт., 2003, В.К. Чайка, 2006, D.S. Yokoe et al., 2001, L.T. Keski-Nisula et al., 2003). В останні роки в літературі з’явилися повідомлення про ефективне застосування методів екстракорпоральної гемокорекції (МЕГ) - плазмаферезу (ПА), озонотерапії, фотомодифікації крові та ін. у комплексній терапії ГЗЗ у вагітних і породіль (С.Е. Покровський, 1998, Є.І. Юліш, 1998, О.Н. Новікова, 2000, І.Ю. Калініна, 2003 та ін.). М. Горького і НДІ медичних проблем сім’ї в межах НДР МОЗ України “Розробка і впровадження комплексу заходів, спрямованих на зниження частоти післяпологових ускладнень, перинатальної захворюваності й смертності у вагітних з наявністю інфекції” (№ держ. реєстрації 0100U066368, терміни виконання 2001-2004 рр.) і НДР МОЗ України “Розробити і впровадити протоколи використання методів екстракорпоральної гемокорекції в комплексному лікуванні патологічних станів, що супроводжуються синдромом ендогенної інтоксикації в акушерстві та гінекології” (№ держ. реєстрації 0102U006769, терміни виконання 2003-2005 рр.). Мета дослідження: знизити материнську і малюкову захворюваність і смертність від гнійно-запальних захворювань в акушерстві шляхом розробки науково обґрунтованої системи лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію імунних, гемостазіологічних та метаболічних порушень у вагітних і породіль з цією патологією. Провести ретроспективний аналіз материнської і малюкової смертності від ГЗЗ у Донецькій області й визначити основні фактори, що приводять до неї; 2. Дослідити особливості стану імунної системи, неспецифічної резистентності, системи гемостазу, вільнорадикального окислення ліпідів і антиоксидантного захисту, показників ендогенної інтоксикації, мікробіоценозу пологових шляхів і морфологічні особливості плацент у здорових породіль і у жінок з ГЗЗ і на підставі отриманих результатів розширити уявлення про основні ланки патогенезу акушерських ГЗЗ; 4. Розробити і впровадити в практику родопомічних установ мікробіологічний моніторинг, оцінити його ефективність та запропонувати комплекс профілактичних заходів щодо попередження гнійно-запальних ускладнень при оперативному розродженні - кесаревому розтині, оцінити ефективність різних підходів до периопераційної профілактики акушерських ГЗЗ; 8. Предмет дослідження: імунологічний статус, стан системи гемостазу, неспецифічної резистентності, систем вільнорадикального окислення ліпідів (ВРО) і антиоксидантного захисту (АОЗ), мікробіоценозу пологових шляхів, стан фетоплацентарної системи і немовлят від вагітних і породіль із ГЗЗ. На підставі вивчення показників імунітету, в тому числі - рівнів прозапальних цитокінів і неспецифічної резистентності у обстежених жінок вперше визначені три типи імунної відповіді на запалення у породіль з ГЗЗ: адекватний, гіпореактивний і гіперреактивний, виявлені основні лабораторні показники, що дозволяють встановити тип цієї відповіді, описані особливості клінічної картини розвитку захворювання, виявлені зміни в показниках систем ПОЛ/АОЗ, гемостазу і їхня виразність при синдромі ендогенної інтоксикації в залежності від типу імунної відповіді. Вперше розроблений і впроваджений у практику охорони здоров’я спосіб лікування ГЗЗ у жінок у післяпологовому періоді (патент України на винахід №52539А від 16.12.2002 р.) і спосіб лікування гнійно-септичних захворювань жіночих статевих органів (патент України на винахід №45762А від 15.04.2002 р.) із включенням МЕГ і квантової гемотерапії. Удосконалена й обґрунтована система профілактичних захо