Сучасні глобальні макроекономічні проблеми людства. Спад економічного зростання. Суперечність між необмеженими людськими потребами та обмеженими ресурсами. Макроекономічна політика держави. Сучасний стан інфляції в світі. Рівень безробіття та зайнятості.
Аннотация к работе
Макроекономічні показники визначають стан та розвиток держав в цілому. Макроекономіка намагається вирішити такі глобальні проблеми як інфляція, безробіття, нестабільність валюти та інші.Макроекономіка - галузь економічної науки, яка вивчає функціонування економіки в цілому з погляду забезпечення умов стійкого економічного зростання, повної зайнятості ресурсів та мінімізації рівня інфляції. Основна економічна проблема, з якою стикається наше суспільство, - це суперечність між необмеженими людськими потребами та обмеженими ресурсами, які використовуються для задоволення цих потреб. Ефективність економіки полягає у використанні суспільством обмежених ресурсів з максимальним результатом. На відміну від мікроекономіки макроекономіка використовує для аналізу процесів агреговані величини. Методологія вивчення економіки, як і методології вивчення інших наук, розробляє теорію, накопичує фактичні дані, а потім аналізує їх з метою підтвердження або спростування запропонованої наукової гіпотези.В сучасних умовах в макроекономіці точиться гостра полеміка навколо її глобальних проблем - інфляції, безробіття, спад економічного зростання та нестабільності валюти.Як економічне явище інфляція існує вже тривалий час. Інфляція виникає тоді, коли в обігу знаходиться надлишкова кількість грошей (готівкових і безготівкових). У ситуації, коли розвивається фінансова криза і доступність нового кредитування або навіть рефінансування існуючих кредитів знижується, причому іноді до нуля, агрегатний попит неминуче знижується. У 2010 році заходи з боротьби з інфляцією робили Китай, Індія, Австралія, Південна Корея, Тайвань, Малайзія, Чилі, Сербія та Угорщина. Проте в ситуації, коли ціни на сировину визначаються не лише попитом і пропозицією, але і грошово-кредитною політикою країн-емітентів резервних валют, результативність такої локальної боротьби з інфляцією зводиться до мінімуму.В процесі динамічного розвитку ринкової економіки виникає ще одна причина макроекономічної нестабільності - неповна зайнятість, безробіття. Безробіття - це економічне явище, коли частина економічно активного населення не має можливості використати свою робочу силу. Покладаючись на цей безперечний факт, можна висловити припущення, що певний рівень безробіття є нормою, певною мірою природним явищем. Безробіття - одна з глобальних проблем людства, що підтверджують дані МОП [3]. Ця цифра демонструє безпрецедентне зростання з 2007 року, коли без роботи було зареєстровано 34 мільйони чоловік, говориться в прес-релізі Міжнародної організації праці (МОП), в якій наводяться дані з щорічної доповіді Міжнародного бюро праці.Зростання і падіння обсягів виробництва, цін, процентних ставок і зайнятості складають діловий цикл, що є характерною рисою ринкової економіки. Сучасний стан економічного зростання досить невтішний і експерти висловили думку, що світова економіка в найближче десятиліття зростатиме на 3% у рік, а розвинені країни покажуть зростання ВВП тільки на 1% на рік. Можна зробити висновок, що в найближчі роки економіка розвинених країн буде розвиватися по японському сценарію - зростання в 1% на рік, максимум 1,5%. У 2010 році ринок покладав основні надії на кількісне стимулювання, від якого очікувався позитивний ефект для економіки. На початку 2011 року консенсус-прогноз та офіційні прогнози зростання економіки США і глобальної економіки в цілому були дуже оптимістичними, тоді як в середині року взяла гору песимістична оцінка.Країни, що розвиваються, зіштовхнулися з проблемою притоку «спекулятивного» капіталу, що роздуває грошову масу, збільшує інфляцію та тисне на обмінний курс і, відповідно, призводить до підриву експорту. Виникла загроза глобальної «валютної війни», коли усі країни намагаються занизити курс власної валюти по відношенню до валют країн - торгівельних партнерів з метою покращення цінової конкурентоспроможності власної економіки, стимулювання експорту товарів та послуг. Низка центральних банків (Китаю, Канади, Австралії та Нової Зеландії, деяких країн Азії) підвищили базові ставки у відповідь на надлишок ліквідності, інфляцію, бум на ринку активів, а також для нормалізації надзвичайно мяких монетарних умов в економіках, що зростають. Протягом вересня місяця мотивацією інвесторам служили новини про плани Китаю почати скупку "істотного" обсягу італійських облігацій, після надходження відповідного прохання з Риму, очікування на "рятівний" план Єврокомісії про випуск єдиних облігацій, а також рішення Німеччини та Франції, найбільших економік єврозони, не виключати Грецію з країн ЄС. На позитивні результати торгів у США вплинуло рішення провести до кінця 2011 р. три тендера з надання комерційним банкам доларової ліквідності строком на три місяці пятірки найбільш впливових центральних банків (ЦБ) світу - Федеральній резервній системі США, Європейському центробанку (ЄЦБ), Банку Англії, Банку Японії і Швейцарському національному банку.Підсумовуючи усе вище викладене, можна зробити висновки, що: 1).
План
ЗМІСТ
Вступ
1. Макроекономіка як наука
2. Сучасні глобальні макроекономічні проблеми людства