Пропозиції з глобальної модернізації, напрямки глобальних змін. Тенденції до делегування частини державних функцій іншим структурам, процес транснаціоналізації економічних явищ як провідна риса глобалізації. Зростання ролі ТНК,стратегічних альянсів.
Аннотация к работе
Західні пропозиції з глобальної модернізації можна звести до трьох узагальнених позицій: ринкове господарювання; 2)раціональне знання в повному обсязі його ідей, дисциплін, інститутів і технологічного оснащення в їх історичній трансформації; 3) принцип правозахисної гідності людини. В основу західної ліберальної концепції глобалізації покладено принцип субсидіарності (доповнюваності), який передбачає багаторівневу систему прийняття рішень. Поряд зі світом реальних людських відносин, почуттів, світом реальної природи і рукотворним світом зявляється і стає все більш самостійним і привабливим для людини віртуальний світ. В свій час підтверджуючи цінність традиційної моралі як автономної сили у цивілізаційному творенні, Коли мова йде про глобальну перебудову цієї сфери суспільного буття, не треба забувати про синтез традиційного і нового. Завдяки свопам відбувається подальше розмивання меж між національними ринками капіталів, адже будь-який інвестор або емітент має можливість замінити потоки платежів у національній валюті за випущеними ними облігаціями або купленими облігаціями на потоки платежів у іншій валюті за рахунок емітентів або інвесторів з інших країн.Виступаючи за глобальну економіку, США вітають поширення у світі стандартів робочої сили, інтелектуальної власності, руху капіталів, розвитку сфери послуг, підвищення ефективності аграрного сектору та інших параметрів. Виходячи з лідерства Сполучених Штатів у зазначених програмних напрямках та стабільного стану національної економіки, навіть після 11 вересня 2001 p., можна стверджувати, що реалізація ідеї глобалізації в особі виконавця, яким є США, має серйозні перспективи. Попередній аналіз дає змогу стверджувати, що приблизний інтегрований показник частки транснаціональної економіки в усьому світовому господарстві становить близько однієї третини. Він задовольняє потреби, допускаючи умову пересічності, "золотого мільярда" населення розвинутих країн світу. Отже, в сумі населення планети, яке знаходиться в сфері впливу транснаціональної економіки з позицій його життєзабезпечення і життєствердження, очевидно не перевищує 1,5 млрд. осіб.
План
Зміст
Вступ
Розділ І. Глобалізація як обєктивна тенденція розвитку світової економіки
Висновки
Список використаних джерел
Вывод
Виступаючи за глобальну економіку, США вітають поширення у світі стандартів робочої сили, інтелектуальної власності, руху капіталів, розвитку сфери послуг, підвищення ефективності аграрного сектору та інших параметрів. Виходячи з лідерства Сполучених Штатів у зазначених програмних напрямках та стабільного стану національної економіки, навіть після 11 вересня 2001 p., можна стверджувати, що реалізація ідеї глобалізації в особі виконавця, яким є США, має серйозні перспективи. Попередній аналіз дає змогу стверджувати, що приблизний інтегрований показник частки транснаціональної економіки в усьому світовому господарстві становить близько однієї третини. Він задовольняє потреби, допускаючи умову пересічності, "золотого мільярда" населення розвинутих країн світу. Сюди можна приплюсувати ще приблизно 10 % елітарного населення інших країн. Отже, в сумі населення планети, яке знаходиться в сфері впливу транснаціональної економіки з позицій його життєзабезпечення і життєствердження, очевидно не перевищує 1,5 млрд. осіб. Доходи іншої частини населення планети не дозволяють віднести його до цієї сфери. Підсумовуючи викладене вище, можна стверджувати, що для глобалізації характерні такі закономірності: а) революція в інформаційних технологіях;
б) економічна революція;
в) налагодження горизонтальних звязків у світових економічних структурах;
г) поляризація країн за етнокультурним принципом;
д) "локалізація", що характеризується утвердженням націоналізму;
е) тріумф ліберальної демократії.
В цілому ж очевидно, що глобалізація має обєктивне підґрунтя і є закономірним процесом. В контексті розвитку головної ідеї попереднього розділу можна стверджувати, що глобалізація - це глобальна інтеграція, а сучасний її стан можна класифікувати як економічну транснаціоналізацію.
2. Иноземцев В. Возвращение Европы. В авангарде прогресса: социальная политика в ЕС // Мировая экономика и международные отношения. - 2002. - № 2. - С.5.,7
3. Иноземцев В. Восставшая из пепла: европейская экономика в XX веке // Мировая экономика и международные отношения. - 2002. - № 1. - С. 12, 313.
4. Иноземцев В. Парадоксы постиндустриальной экономики // Мировая экономика и международные отношения. - 2000. - № 3. - С. 3-11.
5. Міжнародна економіка: Підручник / А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ін.; За ред. А.П. Румянцева. - К.: Знання-Прес, 2004. - С. 428-435.
6. Мозиас И. Прямые иностранные инвестиции: современные тенденции // Мировая экономика и международные отношения. - 2002. - № 1. - С. 65-72.
7. Одягайло Б.М. Економіка: транзитивність від найпростішої до глобальної: Монографія. - Дніпропетровськ: Пороги, 2003. - С. 113-130, 246-265.
8. США и проблемы мирового лидерства: Реферат // Экономика и управление в зарубежных странах. Информационный бюллетень. - М.: ВИНИТИ, 2001. - № 7. - С. 11-20.
9. Хайек Ф. Происхождение и действие нашей морали: проблема науки // Экономика и организация промышленного производства. - 1991. - № 12. - С. 177-192.
10. Шишков Ю. О гетерогенности глобалистики и о стадиях ее развития // Мировая экономика и международные отношения. - 2001. - № 2. - С. 58.