Походження та характеристика системи глобального моделювання. Загальний огляд моделей глобального розвитку. Напрямки розвитку глобального моделювання, характеристика моделей, їх суть. Дінамична світова модель Форрестера як метод імітаційного моделювання.
Аннотация к работе
Глобальні проблеми - це загальнолюдські проблеми, які зачіпають інтереси всієї цивілізації, кожної людини. Виникнення даного напряму соціологічної думки повязують з діяльністю Римського клубу, в якому відомі вчені, політичні діячі зробили небезуспішні кроки по моделюванню можливих сценаріїв світового розвитку, глобальних оцінок стану людства до рубежу двох тисячоліть.Треба при цьому чітко зясувати, що якщо глобалізація і антиглобалістська боротьба являє собою політичну практику, то глобалізм і антиглобалізм - її теорію. Виявляючи кількісні характеристики різних сторін цього процесу, система глобального моделювання дозволяє знайти можливі альтернативи майбутнього стану глобальних процесів і допомагає при ухваленні рішення вибрати якнайкращі для людини, запобігаючи при цьому здійсненню негативних можливостей. Глобальне моделювання - один з ефективних напрямів системного аналізу, який використовує дані суспільних, природних і технічних наук для виявлення найвірогідніших варіантів конкретної реалізації соціально-економічних процесів в історично певні відрізки часу [1. c.56] Глобальне моделювання спирається на концепцію міждисциплінарної цілісності всього процесу вивчення глобального обєкту, на принцип системної інтеграції знання (в глобальних моделях синтезуються дані, що здобуваються практично всіма сучасними науковими дисциплінами), на матеріалістичну концепцію єдності природи, можливість плідного наукового синтезу, що обґрунтовує, на ідею людини як цілі історичного процесу (йдеться про принципову привязку всіх критеріїв, принципів і сторін системного підходу і системного моделювання до потреб і інтересів людини як вищої цінності). Діалектико-матеріалістичне обґрунтовування системного аналізу і системного моделювання глобальних процесів виходить з ряду методологічних принципів: · реалізація концепції системності глобального обєкту як рух від цілого до частини, від системи до елементів; виділення структурних рівнів системи елементів і побудова тієї або іншої ієрархії;Вперше проблема наукового прогнозування була піднята радянським економістом В.А. Займаючись проблемами державного планування, він запропонував розробляти два типи прогнозів на майбутнє: генетичний, що виявляє назріваючі проблеми шляхом логічного продовження в майбутнє тенденцій, закономірності яких в минулому і теперішньому часі достатньо добре відомі; і телеологічне, що виявляє оптимальні шляхи рішення перспективних проблем на основі наперед заданих критеріїв [3, с. Гелмеру і ін. було доручено створити прогноз про те, якими стануть США і решта світу через 15 років. Проте, ще досить довго в науковій думці переважали уявлення про майбутнє, що не залежить від соціально-економічних наслідків науково-технічної революції. Типологія наукових прогнозів може будуватися по різних критеріях залежно від цілей, задач, обєктів, предметів, проблем, характеру, періоду попередження, методів, організації прогнозування і т.д.Американський дослідник Джей Форрестер одним з перших зробив спробу створення динамічної світової моделі, в якій були взаємоповязано населення, капіталовкладення, географічний простір, природні ресурси, забруднення і виробництво продуктів харчування. В ході дослідження були використані так звані «імітаційні системи» - машинні моделі соціальних систем, розроблені за допомогою компютерів. Їх переваги Форрестер бачить в здатності компютерної техніки відстежувати взаємодії будь-якої специфічної системи взаємозвязків без яких-небудь сумнівів і помилок. Системна динаміка, як метод імітаційного моделювання, включає структуризацію обєкту; побудову системної діаграми обєкту, де указуються звязки між елементами; визначення змінних для кожного елемента і темпів їх зростання; ухвалення гіпотез і залежність кожного темпу зростання від змінних, формальний опис цих гіпотез; процес оцінки введених параметрів за допомогою наявної статистики. Для побудови і дослідження моделей за допомогою методу системної динаміки була розроблена спеціальна мова програмування DYNAMO [5, с.Модель Форрестера, що отримала назву МИР-2, була допрацьована групою учених під керівництвом Донелла і Денніса Медоузів, які розробили і дослідили модель МИР-3. Ця модель також описує світ в цілому, без розділення на країни і регіони. Наприклад, в блоці населення були виділено чотири групи (до 15 років, 15-44 року, 45-64 року, старше 65 років), загальна кількість причинно-наслідкових звязків в 3 рази більше, ніж у Форрестера. Розрахунки по цій моделі показали, що при інерційному розвитку до 2030 р. наступить обвальне зменшення всіх макропоказників системи, викликане виснаженням природних ресурсів, забрудненням середовища, обмеженістю сільськогосподарських площ і надмірним зростанням населення.Дослідження дозволило встановити наслідки «ядерної ночі» і «ядерної зими», після яких в біосфері встановиться нова квазірівновага, в якій немає місця людині. Така модель припускає дослідження взаємодії між цивілізаціями в шести різних аспектах. Передбачається, що ця модель, розробка якої вимагає значних ф
План
Зміст
Вступ
1. Походження та характеристика системи глобального моделювання
2. Загальний огляд моделей глобального розвитку
3. Напрямки розвитку глобального моделювання, характеристика моделей, їх суть
3.1 Дінамична світова модель Форрестера як метод імітаційного моделювання
3.2 Модель МИР-3 Донелла і Денніса Медоузів
3.3 Сучасні моделі кризових ситуацій та глобальної багатовимірної міжцивілізаційної моделі
3.4 Моделі архітектури світової спільноти та сценарії еволюції сучасної цивілізації