Належність герпетиформного дерматиту до синдрому порушеного всмоктування (мальабсорбції), зумовленого незвичайною чутливістю організму до клейковини. Етіологія та патогенез захворювання, його клінічна картина. Основні методи постановки діагнозу.
Аннотация к работе
Герпетиформний дерматит відносять в даний час до синдрому порушеного всмоктування (синдром мальабсорбції), зумовленого незвичайною чутливістю організму по відношенню до клейковини (клейковину утворюють білки злаків (глютен): пшениці, вівса, жита, ячменю, проса, рису, кукурудзи та ін.), і аутоімунних реакцій. У ряді випадків при гістологічному дослідженні біопсированій слизової оболонки тонкого кишечника при хворобі Дюринга виявляють зміни у вигляді плоских ворсинок і лімфоцитарного інфільтрату, які регресують (одночасно з шкірними висипами) при дієті, позбавленої рослинних білків. Безпосередньою причиною, що провокує розвиток герпетиформного дерматиту, можуть бути запальні процеси в шлунково-кишковому тракті, часто з ураження печінки, аскаридоз, злоякісні пухлини, лімфолейкоз; прийом галогени (йод, бром). Характерною для хворих герпетиформним дерматитом вважається підвищена чутливість до йодиду калію: прийом всередину 5% розчину викликає загострення шкірного - процесу, а покладення на шкіру 50% мазі (на ланоліні) через 24 год викликає еритему, інколи з утворенням пухирів. Захворювання характеризується поліморфізмом шкірних елементів, одночасно або з невеликим інтервалом зявляються бульбашки, бульбашки, папули, пустули, раніше - пухирі, розташовані на обмежених еритематозних ділянках.