Герменевтика культурної форми розуміння - Автореферат

У цих умовах зростає й роль герменевтики як особливої теоретичної області філософії, що вивчає проблеми розуміння й інтерпретації. У 90-х роках XX сторіччя в західноєвропейській філософській герменевтиці була піддана критиці ідея універсального розуміння, що, у свою чергу, переорієнтувало філософські дослідження в площину аналізу множинності, а іноді й конфліктності інтерпретацій (П. Такий зворотний рух теоретичної думки (від розуміння інтерпретації до розуміння розуміння) знову актуалізує питання про кризу герменевтичного універсалізму і вимагає нового його вирішення вже на підставі визнання множинності тлумачень (розумінь). Це дало початок сучасним критичним дослідженням у сфері історії герменевтичного знання, що знайшло на даний момент у російській філософії своє позначення як “герменевтика в Росії”. У свою чергу, правомірність цього виділення має бути підкріплена ретельним дослідженням вітчизняних філософсько-герменевтичних текстів, герменевтичної практики з урахуванням їх культурних особливостей, щоб засвідчити наявність певної культурної форми розуміння.Таким чином, гносеологічний (теоретична аналітика) і онтологічний (дотеоретична аналітика) підходи, доповнюючи один одного, утворюють певну універсальну конструкцію розуміння, у якій розуміння є найвищим якісним рівнем пізнання, з одного боку, і найякіснішим рівнем буття - з іншого. Критика тотальності розуміння відкриває можливість для дослідження меж розуміння, відносності розуміння, виправдання нерозуміння в тому числі. Слід зазначити, що поняття „руська герменевтика” містить транснаціональні характеристики розуміння в межах східнословянської філософської традиції і відбиває певні онтологічні риси розуміння, що не заперечує наявності суто національних особливостей окремих культур. Герменевтичне коло в ісіхастському досвіді представлено “колообертанням розуму”, або почерговим “введенням розуму” у тіло, серце й у самого себе (розум). У другому розділі “Логіко-гносеологічні аспекти західноєвропейської і східнословянської герменевтичних культур” аналізуються логіко-гносеологічні проблеми, що виникають стосовно знання й розуміння, істини й розуміння, інтерпретації й пояснення, методології герменевтичного знання тощо з урахуванням специфіки різних видів герменевтичного знання в межах його класифікації.У дисертації здійснюється дослідження герменевтичних ідей у східнословянській філософській традиції, результатом якого стало відкриття онтологічної регіональної культурної форми розуміння як у герменевтичних практиках, так і в герменевтичній теорії. Розмежовано рецептивні та специфічні характеристики вітчизняної герменевтики: рецептивні переважно повязані з прийняттям багатьох західноєвропейських теоретичних моделей та іменних аналогів герменевтичних феноменів (номінатів), а специфічні характеристики представлені якісними відмінностями провідних герменевтичних понять і моделей, а також герменевтичними поняттями і концептами, що зовсім відсутні в західноєвропейській філософській герменевтичній традиції. Ці якісні характеристики й обумовлюють особливу культурну форму розуміння (з регіонально-онтологічним обсягом і органічним певній культурі змістом). Герменевтична культура відкривається під час аналізу логіко-гносеологічних, феноменологічних, онтологічних, лінгвофілософських і семіотико-культурологічних аспектів герменевтичного знання, яке формується в специфічних культурних сферах. Переосмислено поняття герменевтичного кола, змістовно визначене етичним смислом і модифіковане в поняттях “висхідні кола”, “особистісний кругозір”, “коло спілкування”, “сфера розмови”, “кругообертання розуму”, “семіосфера”, “логіка серця” (або “світле коло розуміння”) та ін., де людина мислиться як істота, яку оточує любов.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації здійснюється дослідження герменевтичних ідей у східнословянській філософській традиції, результатом якого стало відкриття онтологічної регіональної культурної форми розуміння як у герменевтичних практиках, так і в герменевтичній теорії. Розмежовано рецептивні та специфічні характеристики вітчизняної герменевтики: рецептивні переважно повязані з прийняттям багатьох західноєвропейських теоретичних моделей та іменних аналогів герменевтичних феноменів (номінатів), а специфічні характеристики представлені якісними відмінностями провідних герменевтичних понять і моделей, а також герменевтичними поняттями і концептами, що зовсім відсутні в західноєвропейській філософській герменевтичній традиції. Ці якісні характеристики й обумовлюють особливу культурну форму розуміння (з регіонально-онтологічним обсягом і органічним певній культурі змістом).

Герменевтична культура відкривається під час аналізу логіко-гносеологічних, феноменологічних, онтологічних, лінгвофілософських і семіотико-культурологічних аспектів герменевтичного знання, яке формується в специфічних культурних сферах. На такій основі запропонована нова концепція герменевтичної культури як особливої культурної форми розуміння й інтерпретації, зроблені висновки щодо існування самостійно сформованої області буття та герменевтичного знання в східнословянській філософській традиції - руської герменевтики.

Переосмислено поняття герменевтичного кола, змістовно визначене етичним смислом і модифіковане в поняттях “висхідні кола”, “особистісний кругозір”, “коло спілкування”, “сфера розмови”, “кругообертання розуму”, “семіосфера”, “логіка серця” (або “світле коло розуміння”) та ін., де людина мислиться як істота, яку оточує любов.

У феноменологічному аспекті виявлене додаткове значення, на якому базується вітчизняна культура розуміння, і яке, по суті, є конкретизацією основного загального значення за допомогою збереження актуальності внутрішньої форми слова. Це, у свою чергу, обумовлює також якісну відмінність комунікативних моделей, у яких перемагається егологічний підхід у встановленні значення за допомогою обґрунтування ідеї колективної (соборної, одинично-множинної) свідомості.

В онтологічному аспекті руська герменевтика створює фундаментально-етичне поле розуміння, у межах якого “визрівають” персональні онтології (герменевтика самості), які є фактично усвідомленням власної етичної автобіографії, що осягається за допомогою етичного ставлення людини до самої себе.

Як автентичне герменевтичне відношення приймається відчування і співчування на відміну від вчування, традиційного для західноєвропейської герменевтики.

Телеологічно дане герменевтичне відношення в етичному варіанті герменевтики зберігає елементи релігійного відношення до предмету розуміння, що виражається й у пріоритетності апофатичного типу філософствування, де усвідомлено створюється продукт з символічним смислом. Ці характеристики властиві діалогічній герменевтиці й власне культургерменевтиці в східнословянській філософській традиції.

Методологічне значення роботи полягає в тому, що запропонована концепція герменевтичної культури дозволяє розмежувати культурні підґрунтя і змістовні характеристики розуміння як в області різноманітних герменевтичних практик, так і в області самої герменевтичної теорії. Герменевтична культура може розглядатися як поняття, розроблене на основі розрізнення західноєвропейської і східнословянської герменевтик, і таке, що може бути використане для подальшого аналізу інших сфер герменевтичного знання, що знайшли свою культурну визначеність.

Вивчення герменевтики з огляду на її культурне оформлення дозволяє змінити смисл проблеми герменевтичного універсалізму і вирішити її в аспекті співвідношення різноманітних герменевтичних культур. Етична герменевтика, що, на нашу думку, є визначальною в східнословянській філософській традиції, і яка оформилася під впливом домінуючих ідей практичної філософії, заснована на ідеалізації Добра на відміну від ідеалізації Розуму в західноєвропейській раціоналістичній герменевтичній традиції. Спираючись на таке розрізнення можна надалі критикувати подібні ідеалістичні уявлення з метою створення нових реалістичних концепцій герменевтики, але ця критика повинна зберегти специфіку регіональних герменевтик.

1. Юркевич Е.Н. Герменевтические идеи в восточнославянской философской традиции. - Харьков: Изд-во ХНУ им. В.Н. Каразина, 2002. - 254 с.

2. Юркевич Е.Н., Левченко Е.Б. Автор и интерпретатор: парасубъект философии и культуры. - Харьков: Фолио, 1995. - 92 с.

Статті у фахових виданнях з філософських наук та в інших виданнях: 3. Юркевич Е.Н. Модификация имени в логике текста- К., 1993. - С. 206-210.

4. Юркевич Е.Н. Философия безымянности (фрагменты метатеории интерпретации) // Философия языка: в границах и вне границ / Ю.С. Степанов, В.В. Прокопенко, Ю.И. Сватко и др. Науч. ред. тома Д.И. Руденко. - Х.: Око, 1994. - [т. 2]. - С. 61-74. - (Международная серия монографий).

5. Юркевич О.М. “…Сердечное око мое видит тебя” (Україна у світлі містичної інтерпретації) // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. - Х.: Око, 1995. - Т. 4. - С. 75-80. - (Нова серія).

6. Юркевич Е.Н. О “родной” культуре на “чужом” языке // Философские перипетии: Вестник ХГУ, № 80. - Х.: ХГУ, 1993. - С. 21-28.

7. Юркевич Е.Н. Генезис и коллапс теории интерпретации в контексте раннеантичной космологии “единого” и “многого” // Сборник научных трудов ХИСП. Вып. 1. - Харьков: Основа, 1996. - С. 40-43.

8. Юркевич Е.Н. Игра и “непродуктивные” аспекты языка // Вісник ХДУ, № 390. Актуальні проблеми теорії комунікації та викладання іноземних мов. - Х., 1997. - С. 174-177.

9. Юркевич Е.Н. Слушая блоковское беззвучие из уст Бахтина. V международная конференция. Т. IV. Язык и художественное творчество. - К.: Collegium, 1998. - С. 261-265.

10. Юркевич Е.Н. Герменевтика в дискуссионном пространстве наук о природе и наук о духе // Вісник ХДУ. № 414’98. Наука і соціальні проблеми суспільства. - Х., 1998. - С. 144-146.

11. Юркевич Е.Н. Проблема персонального смысла и опыт философской автобиографии Н. Бердяева (продолжение следует) // Философские перипетии. Вестник ХГУ, № 409’98. Серия: Философия. - Харьков, 1998. - С. 51-53.

12. Юркевич Е.Н. Проблема персонального смысла и опыт философской автобиографии Н. Бердяева (окончание) // Философские перипетии. Вестник ХГУ, № 437’99. Серия: Философия. - Харьков, 1999. - С. 136-140.

13. Юркевич Е.Н. О русской герменевтике (проект исследования) // Філософські перипетії. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. № 474’2000. Серія: Філософія. - Харків, 2000. - С. 241-246.

14. Юркевич Е.Н. Непонимание в аспекте критики герменевтики // Філософські перипетії. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. № 486’2000. Серія: Філософія. - Харків, 2000. - С. 40-43.

15. Юркевич Е.Н. Герменевтическая логика: от философского обоснования к самостоятельной дисциплине // Філософські перипетії. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. № 531’ 2001; серія: філософія. - Харків, 2001. - С. 163-169.

16. Юркевич Е.Н. Любовь и понимание: православные религиозно-философские идеи герменевтики в отечественной культурной традиции // Філософські перипетії. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. № 547’2002. Серія: Філософія. - Харків, 2002. - С. 95-98.

17. Юркевич Е.Н. О понятии „культура понимания” // Філософські перипетії. Вісник ХНУ ім.. В.Н. Каразіна. № 561’2002; серія: філософія. - Харків, 2002. - С. 42-44.

18. Юркевич Е.Н. Язык гендера и герменевтическая культура // Post office. Образы времени - Образы мира. / Вестник ХНУ им. В.Н. Каразина. № 571. Серия: Теория культуры и философии науки. - Х.: “ТО Эксклюзив”, 2002. - С. 116-121.

19. Юркевич О.М. Освіта та культура розуміння // Науковий вісник. Серія „Філософія” / Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. - Вип. 12. - Харків: ОВС, 2002. - С. 68-72.

20. Юркевич Е.Н. Герменевтическая культура и проблема свободы // Філософські перипетії. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. № 591’2003. Серія: Філософія. - Харків, 2003. - С. 47-51.

21. Юркевич Е.Н. Герменевтический круг и вчувствование // Філософські перипетії. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. № 591’2003; серія: філософія. - Харків, 2003. - С. 47-51.

22. Юркевич Е.Н. Логика как наука и образовательная дисциплина в истории Харьковского университета // Філософські перипетії. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. № 623’2004; серія: філософія. - Харків, 2004. - С. 43-53.

23. Юркевич Е.Н. Герменевтика как раздел логики в „Логических наставлених” Петра Лодия // Філософські перипетії. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. № 638’2004; серія: філософія. - Харків, 2004. - С. 15-19.

24. Юркевич Е.Н. Герменевтические идеи Канта в контексте критики чистого разума // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Соціологія. Філософія. Політологія. - Вип. 10. - Дп.: РВВ ДНУ, 2004. - С. 339-346.

25. Юркевич Е.Н. Герменевтическая культура как способ различения региональных герменевтик // Філософські перипетії. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. № 654’2005; серія: філософія. - Харків, 2005. - С. 29-34.

Матеріали конференцій: 26. Юркевич Е.Н. Культура Украины: преподавание и понимание // Межвузовская научно-методическая конференция “Инженерное образование - единство технического и гуманитарного образования”: Тезисы докладов и сообщений. - Харьков, 1993. - С. 232-233.

27. Юркевич Е.Н., Левченко Е.Б. “Странничество” текстов Сковороды в интерпретационном пространстве // Тези доповідей II Харківських сковородинівських читань: „Національна філософія: сучасне, минуле та перспективи”. - Харків: ХДУ, 1993. - С. 117-119.

28. Юркевич Е.Н. Онтология и логика интерпретации: к систематизации проблем гносеологии и философии языка // Язык и человек: Материалы межрегиональной конференции. - Краснодар-Сочи, 1995. - С. 40-42.

29. Юркевич О.М. Діалог культур та безіменність інтерпретатора // Діалог культур і духовний розвиток людини: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 24-26 січня 1995 р.) / Ред. кол.: В.М. Титов та ін. - К., 1995. - С. 182-184.

30. Юркевич Е.Н. Альтернативность и метафизика образования // Матеріали міжнародної науково-методичної конференції „Роль вузів у вирішенні проблем безперервної освіти та виховання особистості (від шкільної до післядипломної)” 16-20 травня 1995 р. Т. 2. Проблеми гуманізації, гуманітаризації та екологізації освіти і виховання / Відп. за випуск В.Г. Тарлев. - К.: ІСДО, 1995. - С. 72-73.

31. Юркевич Е.Н., Левченко Е.Б. Архетипы маргинальной смысловой коммуникации в западной и восточнославянской культурах и постмодерн // Матеріали III Харківських Міжнародних Сковородинівських читань: „Філософія: класика і сучасність”. - Харків, 1996. - С. 46-47.

32. Юркевич Е.Н., Попова Н. В. “Герменевтика жизни” как “практическая философия” образования XXI века // Університетська освіта України XXI століття: проблеми, перспективи, тенденції розвитку. Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. - Харків: ХНУ, 2000. - С. 82-84.

33. Юркевич Е.Н. Современная герменевтика: проблемы и перспективы исследования // Обрії комунікації та інтерпретації // Матеріали VIII Харківських міжнародних Сковородинівських читань. - Харків: Екограф, 2001. - С. 77-78.

34. Юркевич Е.Н. Развитие логики в истории Харьковского университета // Проблемы преподавания логики и дисциплин логического цикла. Материалы Международной научно-практической конференции. - Киев, 2004. - С. 122-123.