Теоретичні аспекти визначення небезпек і ризиків техногенних надзвичайних ситуацій у геосистемній площині. Систематизація процесів і явищ у геосистемі, що виникають під їх впливом. Оцінка соціально-економічних факторів надзвичайних ситуацій в Україні.
Аннотация к работе
Господарська діяльність людини, ріст промислово-енергетичного потенціалу, концентрація населення в містах та забруднення більшості компонентів природних систем до рівня, коли майже неможливе їх самовідновлення, загострили протиріччя між розвитком економіки та станом довкілля. У 2009 р. в Україні виникло 264 надзвичайні ситуації, з них 130 було техногенного характеру. Техногенне навантаження на геосистеми нерідко спричинює розвиток наслідкових негативних природних явищ і процесів, призводить до загибелі людей та матеріальних збитків. Концептуальні підходи до формування світоглядних позицій щодо взаємодії суспільства і природи, новітні шляхи вирішення проблем екологічної безпеки у світлі концепції збалансованого розвитку, на які спирається дана робота, відображені у працях А. дослідити сутність і зміст категорій «безпека», «небезпека», «ризик» і «екологічний ризик» з метою їх оцінювання при дослідженні стану геосистем; визначити сутність категорії «надзвичайна ситуація» та процесів її походження в світлі геосистемного дослідження;Використовуючи геосистемний підхід у процесі оцінювання ризиків, під геосистемою ми розуміємо глобально організовану динамічну територіальну формацію взаємодіючих складових підсистем (природної, соціальної, економічної і духовної), з певними умовами, що виникають в результаті специфічної взаємодії природи і суспільства у конкретних географічних умовах в ландшафтній оболонці Землі на сучасному етапі її розвитку. Екологічний ризик - це просторово-часова кореляція причинно-наслідкового звязку між (1) ймовірністю порушення цілісності, структури і стійкості геосистеми та взаємозвязків між її складовими внаслідок небезпечної події і (2) можливістю небажаних негативних наслідків та збитків для компонентів природи і людини, що виникають внаслідок реалізації вищеназваної ймовірності. Під надзвичайною ситуацією розуміється стан певної геосистеми з порушеними саморегуляційними функціями та розірваними взаємозвязками між її складовими, що проявляється в результаті реалізації певного виду небезпеки та може спричинити, чи спричинює втрату та збитки компонентів природи, людські втрати, збитки здоровю людей, порушення якості та умов життєдіяльності суспільства. Оцінювання екологічного ризику є процесом прогнозування небезпек та надзвичайних ситуацій у геосистемах з метою їх передбачення та, в ідеалі, упередження, що повязаний з будь-якою діяльністю щодо виявлення, аналізу, систематизації факторів ризику, вірогідності виникнення негативних ситуацій, оцінки їх наслідків та ін. Для визначення факторів ризиків ТНС на складові геосистеми нами було адаптовано підхід, що базується на циклі сполучених причинно-наслідковими звязками модулів: (1) рушійні сили - техногенна діяльність, яка спричинює (2) навантаження на природні компоненти, спричинюючи (3) зміни їх стану та властивостей, що, у свою чергу, призводять до (4) впливу на людину та довкілля.Результати дослідження дозволяють сформулювати наступні висновки теоретико-концептуального, методичного та науково-практичного складу, що підтверджуються структурованою просторовою і статистичною інформацією щодо домінуючих факторів ризиків техногенних надзвичайних ситуацій в Україні на сучасному етапі. Екологічний ризик - це просторово-часова кореляція причинно-наслідкового звязку між (1) ймовірністю порушення цілісності, структури і стійкості геосистеми та взаємозвязків між її складовими внаслідок небезпечної події і (2) можливістю негативних небажаних наслідків та збитків для компонентів природи і людини, що виникають внаслідок реалізації вищеназваної ймовірності. Запропоновано методичні засади комплексного оцінювання екологічних ризиків для геосистеми що передбачають дві групи досліджень - аналіз ризику і управління ризиком. Основними етапами аналізу екологічного ризику для геосистеми визначено ідентифікацію небезпеки (загрози); оцінку стану геосистеми; встановлення залежності «вплив-реакція»; характеристику ризику. Обґрунтовано сутність категорії «надзвичайна ситуація» з точки зору впливів на складові геосистеми, під нею пропонується розуміти стан певної геосистеми з порушеними саморегуляційними функціями та розірваними взаємозвязками між її складовими, що проявляється в результаті реалізації певного виду небезпеки, як то аварії, катастрофи, небезпечного природного явища, чи іншого лиха, та може спричинити, чи спричинює втрату та збитки компонентів природи, людські втрати, збитки здоровю людей, порушення якості та умов життєдіяльності суспільства.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Вывод
Внаслідок проведеного дослідження отримані нові результати, які розвязують важливе наукове завдання - обґрунтування теоретико-методологічних і прикладних засад конструктивно-географічного вивчення факторів ризиків техногенних надзвичайних ситуацій у просторово-часовому вимірі. Результати дослідження дозволяють сформулювати наступні висновки теоретико-концептуального, методичного та науково-практичного складу, що підтверджуються структурованою просторовою і статистичною інформацією щодо домінуючих факторів ризиків техногенних надзвичайних ситуацій в Україні на сучасному етапі.
На основі проведеного джерелознавчого аналізу, з позицій конструктивної географії у дисертації сформульовано визначення екологічного ризику для геосистеми. Екологічний ризик - це просторово-часова кореляція причинно-наслідкового звязку між (1) ймовірністю порушення цілісності, структури і стійкості геосистеми та взаємозвязків між її складовими внаслідок небезпечної події і (2) можливістю негативних небажаних наслідків та збитків для компонентів природи і людини, що виникають внаслідок реалізації вищеназваної ймовірності. Запропоновано методичні засади комплексного оцінювання екологічних ризиків для геосистеми що передбачають дві групи досліджень - аналіз ризику і управління ризиком. Основними етапами аналізу екологічного ризику для геосистеми визначено ідентифікацію небезпеки (загрози); оцінку стану геосистеми; встановлення залежності «вплив-реакція»; характеристику ризику.
Обґрунтовано сутність категорії «надзвичайна ситуація» з точки зору впливів на складові геосистеми, під нею пропонується розуміти стан певної геосистеми з порушеними саморегуляційними функціями та розірваними взаємозвязками між її складовими, що проявляється в результаті реалізації певного виду небезпеки, як то аварії, катастрофи, небезпечного природного явища, чи іншого лиха, та може спричинити, чи спричинює втрату та збитки компонентів природи, людські втрати, збитки здоровю людей, порушення якості та умов життєдіяльності суспільства. Відповідно, техногенна надзвичайна ситуація - це надзвичайна ситуація в певній геосистемі, що виникає під впливом техногенних факторів, зумовлених неусвідомленою, або свідомою злочинною діяльністю людини.
Оцінювання факторів, що спричинюють виникнення техногенних надзвичайних ситуацій доцільно здійснювати у просторово-часовому аспекті. Просторовий аспект визначається положенням обєкту стосовно джерела небезпеки і повязаний з закономірністю взаємозвязку обєктів, явищ та процесів на певній території. Часовий аспект полягає у виявленні закономірних ланцюгів причин і наслідків. Для оцінювання причинно-наслідкових звязків процесів і явищ у геосистемі, в дисертації запропоновано систематизацію сукупності техногенних факторів, що випливають з окремих галузей людської діяльності з ідентифікацією наслідків для складових геосистем у розрізі компонентів природи та людини і її діяльності. Систематизація здійснена для факторів безперервного (накопичувального) та разового (імпульсивного) характеру дії на глобальному, регіональному та локальному рівнях.
Розроблено методику комплексного оцінювання факторів техногенного ризику в Україні, що ґрунтується на встановленні залежностей між техногенними факторами та спричиненими ними змінами та реакціями у геосистемі, з використанням загальновідомих методів (картографічного і статистичного). При апробації методики у розрізі адміністративних областей України, які розглядалися як геосистеми мезорівня, встановлене значне варіювання рівня техногенного навантаження і впливу антропогенних факторів у різних регіонах. Аналіз 32 тематичних карт (з них 25 розроблені в рамках даного дослідження), що розкривають фактори ризику, а також синтез статистичних і літературних джерел, дозволив здійснити узагальнення напрацьованого матеріалу і в картографічній формі подати функціональне зонування території України за комплексом потенційних небезпек і загроз. За найбільшою кількістю екстремальних значень основних факторів впливу на можливі витоки техногенних надзвичайних ситуацій виділяється Донецька область.
Встановлено взаємозвязок між соціально-економічними факторами (кількість населення, концентрація промисловості і потенційно небезпечних обєктів в регіонах, зношеність основних виробничих фондів, відходи тощо) і показниками стану природних складових геосистеми (якість поверхневих вод, стан атмосферного повітря, біотичного і ландшафтного різноманіття). Підтверджено, що сукупність високого рівня урбанізації, концентрації небезпечних обєктів в регіонах, рівня зношеності основних виробничих фондів і неблагополучної соціальної обстановки є провідним фактором ризику надзвичайних ситуацій. Високий рівень шумового, інформаційного та електромагнітного навантаження сприяє посиленню напруженості в геосистемі, є накопичувальним безперервним фактором впливу на компоненти природи і людину. Виявлено залежність стану психосоматичного здоровя людини від рівня злочинності, який нами обрано як індикатор «бездуховності» регіону.
Виявлено глибинні кореневі причини виникнення техногенних надзвичайних ситуацій, що криються у площині фундаментальних макроекономічних і демографічних проблем. Встановлено, що, на глобальному рівні, в глибині виникнення техногенних загроз і ризиків криється низький рівень духовності людини і перенаселення планети Земля. Для України типовими є проблеми, повязані з історично сформованим нераціональним розвитком виробництва і його високою ресурсоємністю, системною соціально-економічною кризою і не усвідомленням суспільством своєї залежності від стану навколишнього середовища.
Обґрунтовано поняття «духовності» в геосистемній площині. Під духовністю пропонується розуміти позитивний енергетичний потенціал, що існує у обєкті (від окремої людини до геосистеми Землі), направлений на підтримку гармонічної єдності всього сущого, проявленого і не проявленого у Всесвіті. Проблема втрати саме духовності нами визначається як найглибша коренева причина виникнення надзвичайних ситуацій, зокрема техногенного походження.
Аналіз кореневих причин техногенних ризиків з застосуванням елементів методології стратегічного планування, сприяв визначенню головної стратегічної мети в галузі екологічної безпеки - досягнення такого розвитку складових геосистем, коли збалансованість взаємозвязків та впливів між ними буде забезпечувати цілісність і структурованість системи гармонійних та безпечних умов існування життя на локальному, регіональному і глобальному рівнях. Для досягнення стратегічної мети розроблені практичні рекомендації щодо короткострокових упереджувальних заходів у політичній, організаційно-управлінській, економічній, технологічній, науковій і соціальній сферах людської діяльності. Використання геосистемного підходу у процесі оцінювання ризиків, дозволяє встановити, що основу екологічної безпеки закладає дотримання оптимального співвідношення між окремими складовими у єдиній цілісній системі, розуміння людиною законів стійкості біосфери і свідоме їх дотримання, передбачення наслідків господарської діяльності і врахування довгострокової перспективи - власне все те, що складає суть поняття «збалансований розвиток».
Список литературы
Статті у наукових фахових виданнях: Дронова О.Л. Концептуальні засади дослідження ризиків надзвичайних ситуацій у світлі концепції збалансованого розвитку / Дронова О.Л. // Український географічний журнал. - 2009, № 2 - С. 38-43.
Дронова О.Л. Небезпеки і ризики в оцінюванні екологічного стану геосистеми / Дронова О.Л. // Науковий журнал «Культура народів Причорноморя». Сімферополь. - 2009, № 164 - С. 155-162.
Дронова О.Л. Техногенні фактори ризику виникнення надзвичайних ситуацій у геосистемі / Дронова О.Л. // Український географічний журнал. - 2009, № 4 - С. 47-50.
Дронова О.Л. Шумове, інформаційне та електромагнітне навантаження як фактор ризику техногенних надзвичайних ситуацій у геосистемах великих міст / Дронова О.Л. // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. Том 23 (62) № 1 С.География. Симферополь 2010 - С. 118-129.
Дронова О.Л. Кореневі причини техногенних надзвичайних ситуацій в Україні та можливі шляхи їх усунення / Дронова О.Л. // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 4, Географія і сучасність: зб. наук. Праць. - К., 2010, Випуск 23.- С. 106-116.
Публікації в інших наукових виданнях: Стратегия сохранения биологического и ландшафтного разнообразия бассейна Днепра / [Романенко В.Д., Афанасьев С.А., Гродзинский М.Д., Дронова Е.Л. и др.]: под ред. Билоконя В.Н. - Киев: Изд. Ай-Би, 2004. - 106 с. (особистий внесок: 0,5 д.а. - оцінка загроз у сфері збереження біологічного і ландшафтного різноманіття).
Основные результаты и перспективы работ по экологическому оздоровлению бассейна Днепра (итоги сотрудничества Беларуси, России и Украины / Руденко Л.Г., Билоконь В.Н., Васенко А.Г., Дронова Е.Л. // [Природно-ресурсные, экологические и социально-экономические проблемы окружающей среды] под ред. В.М. Котлякова. - М.: Медиа-Пресс, 2005. - с. 174-190. (особистий внесок: 0,1 д.а. - визначення пріоритетних загроз навколишньому середовищу басейна Дніпра).
Дронова О.Л. Басейн Дніпра як середовище проживання різноманітних видів біоти (Про рівень господарського освоєння басейну) / Дронова О.Л., Білоконь В.М. // Екологічний журнал «Жива Україна», № 3-4б 2007 р., - с. 6-9. (особистий внесок: 0,2 д.а. - аналіз впливу господарської діяльності на екологічну ситуацію у басейні Дніпра).
ГІС аналізу можливостей виникнення надзвичайних ситуацій в Україні (сутність і технологічні рішення) / Руденко Л.Г., Дишлик О.П., Дронова О.Л., Чабанюк В.С.- Просторовий аналіз природних і техногенних ризиків в Україні: Зб. Наукових праць. - К., 2009. - 272 с. (особистий внесок: 0,2 д.а. - визначення сутності надзвичайної ситуації та її наслідків у геосистемі).
Концепція створення Атласу природних, техногенних, соціальних небезпек і ризиків виникнення надзвичайних ситуацій в Україні / [Руденко Л.Г., Дронова О.Л., Ляшенко Д.О. та ін.] за ред. Л.Г. Руденка. - К.: Інститут географії НАН України, 2010. - 48 с. (особистий внесок: 0,6 д.а. - визначення, сутність і досвід вивчення надзвичайних ситуацій).
Матеріали наукових конференцій: Социально-экономические трансформации и экологическая безопасность региона / Маруняк Е.А., Гукалова И.В., Дронова Е.Л. и др. // Материалы IX научного совещания поприкладной географии. Иркутск.: Издательство Института географии им. В.Б.Сочавы СО РАН. 2009 г. - С.19-21. (особистий внесок: 0,1 д.а. - оцінка підходів до вивчення екологічних ризиків).
Дронова Е.Л. Экологическая безопасность и риск: актуальность исследования / Дронова Е.Л. // Материалы IX научного совещания поприкладной географии. Иркутск.: Издательство Института географии им. В.Б.Сочавы СО РАН. - С.218-219.
Дронова Е.Л. Экологические аспекты будущего: риски и предположения в произведениях Дена Симмонса / Дронова Е.Л. // Материалы Международного научного конгресса «Глобалистика - 2009: пути выхода из глобального кризиса и модели нового мироустройства», Москва, МГУ им. М.В.Ломоносова, 20-23 мая 2009 г./Под общей ред. И.И. Абылгазиева, И.В.Ильина. В 2-ч тт. Том 2. М.: МАКС Пресс, 2009. -с. 252-256.