Геополітика та геостратегія Франції - Автореферат

Закінчення «холодної війни», глибока трансформація геополітичної структури системи міжнародних відносин, докорінним чином змінили умови міжнародної діяльності Франції. Іншими факторами актуальності визначені наступні: активність зовнішньої політики Франції на європейському геополітичному просторі, вагомість французького представництва у міжнародних організаціях, та прагнення Франції впливати на процеси світового розвитку на переломі XX та XXI століття. Досвід розробки та реалізації геостратегії Франції може бути корисним для розбудови геостратегії України. геополітика геостратегія французький Дослідження виконано в рамках комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми сталого державного розвитку України” і наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи» (номер державної реєстрації 01БФ048-01) і, зокрема, її підрозділу 1 - «Європейський вектор зовнішньої політики України в контексті процесів міжнародних відносин». визначенні концепції європейського континенталізму в якості базової одиниці геополітики та геостратегії Франції, що слугує основою численних концепцій та доктрин Франції щодо структурування європейського геополітичного простору та забезпеченні лідерства Франції на європейському континенті;В рамках силового поля здійснюється вплив субєкта геополітики з метою забезпечення своїх геополітичних інтересів. Геополітика виступає у якості основи для вироблення зовнішньополітичної стратегії держави. Спираючись на геополітичні концепції, держави, групи держав та інші транснаціональні угрупування розробляють механізм стратегічного управління своїми геополітичними та геоекономічними інтересами. Вона є невідємною частиною доктрини національної безпеки, яка включає технологію поведінки держави для досягнення своїх цілей у геополітичному та геоекономічному просторі. Геополітика, орієнтована на формування Великого європейського простору на основі принципу «континентальної долі Європи» втілена в статтях та численних публікаціях французького філософа й публіциста А. де Бенуа, який на початку 1960 - х років очолив у Франції рух європейських «нових правих».В результаті дослідження геополітики та геостратегії Франції автор дійшов наступних висновків: 1.Своєрідність французької геополітичної думки віддзеркалюється в її внутрішній структурі та подвійній спрямованості - глобальній та континентальній: - антропологічна школа «поссібілізму» ставить в центр геополітичних досліджень відносини між людиною та простором, акцентуючи увагу на тому, що саме людина відіграє провідну роль в активізації простору та здійснює контроль над ним. геополітика комунікацій розширює горизонти традиційної геополітики, постулюючи комунікації, поширення свободи слова та засобів масової інформації в якості специфічних геополітичних категорій та факторів, що впливають на трансформацію сучасного геополітичного середовища; Французька геополітична думка доходить до висновку, що геополітика перестає бути долею окремих держав та набуває світового характеру. Ідеї європейського континенталізму та регіональної інтеграції становлять теоретичне підґрунтя різноманітних геостратегічних концепцій та доктрин - Великої Європи, Європи держав, Європи - потуги тощо. Основною метою геополітичного кодексу голлізму стало посилення ролі і впливу Франції на міжнародній арені шляхом забезпечення статусу великої держави в світовій ієрархії геополітичних просторів та закріплення лідерських позицій в європейському геополітичному середовищі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

В результаті дослідження геополітики та геостратегії Франції автор дійшов наступних висновків: 1.Своєрідність французької геополітичної думки віддзеркалюється в її внутрішній структурі та подвійній спрямованості - глобальній та континентальній: - антропологічна школа «поссібілізму» ставить в центр геополітичних досліджень відносини між людиною та простором, акцентуючи увагу на тому, що саме людина відіграє провідну роль в активізації простору та здійснює контроль над ним. Таким чином окреслились гуманітарні пріоритети французької геополітики, що сприяли доповненню геополітики простору, геополітикою людини;

- розгалужена регіональна геополітика включає ідеї європейського континеталізму, географічної, економічної та політичної інтеграції регіонів, геополітику кордонів та внутрішню геополітику в якості механізмів синергії національних, регіональних та континентальних просторів;

- геополітика комунікацій розширює горизонти традиційної геополітики, постулюючи комунікації, поширення свободи слова та засобів масової інформації в якості специфічних геополітичних категорій та факторів, що впливають на трансформацію сучасного геополітичного середовища;

- глобальна геополітика та геоекономіка виступають в якості особливих версій мондіалістської геополітики Франції. Загальнопланетарна геополітика орієнтована на подолання глобальних викликів військово-технології, інформаційної революції, сучасних інтеграційних процесів, фінансових потоків, загрози екологічної катастрофи та має на меті прогнозування світового розвитку. Французька геополітична думка доходить до висновку, що геополітика перестає бути долею окремих держав та набуває світового характеру.

2. Геополітичні погляди, уявлення і концепції французьких науковців створюють комплексну систему стійких геополітичних традицій, які мали безпосередній вплив на формування геостратегії та геополітичного кодексу Франції. Основний постулат геостратегії V Республіки - пріоритет нації та національних інтересів знаходить своє теоретичне обґрунтування в пріоритетності фактору людини французької школи «поссібілізму». Ідеї європейського континенталізму та регіональної інтеграції становлять теоретичне підґрунтя різноманітних геостратегічних концепцій та доктрин - Великої Європи, Європи держав, Європи - потуги тощо. Концепції глобальної геополітики та геоекноміки знайшли своє віддзеркалення в офіційних французьких стратегіях мондіалізму та багатополярного світу.

Такий взаємозвязок концептуальних засад французької геополітики з офіційною геостратегією Франції свідчить про глибоку інтегрованість геополітичного мислення в процес формування та еволюції політико - стратегічних та зовнішньополітичних концепцій V Республіки.

3. Геополітичний кодекс голлізму є одним з найважливіших системо- утворюючих факторів геостратегії та зовнішньополітичної стратегії Франції. Він визначив місце і роль країни в геополітичній структурі світу на планетарному, континентальному та регіональному рівнях. Основною метою геополітичного кодексу голлізму стало посилення ролі і впливу Франції на міжнародній арені шляхом забезпечення статусу великої держави в світовій ієрархії геополітичних просторів та закріплення лідерських позицій в європейському геополітичному середовищі. Саме в цьому полягає особливість геополітичного кодексу Франції - він є прикладом подвійної спрямованості - глобальної та континентальної.

Наріжним каменем геополітичного кодексу голлізму стала ідея відновлення «національної величі» Франції, досягнення статусу великої держави зі «світовою відповідальністю» на основі пріоритету національних інтересів та абсолютизації фактору сили, зокрема в її ядерному вимірі.

Геополітичний кодекс голлізму став системним викликом біполярності геополітичної структури світової політики, спонукав до формування багатополюсного світового порядку, подолання конфронтації та блокового протистояння, поділу Європи, досягнення рівноваги та стабільності на європейському континенті.

4. Визначальною складовою геополітичного кодексу голлізму, базовою одиницею геополітики та геостратегії Франції стала ідея європейського континенталізму. В основі голлістського проекту континентальної єдності Європи лежала геополітична формула: Європи від Атлантики до Уралу, Європейської Європи, Європи держав. Основна мета концепції «Великої Європи» полягала у становленні єдиної цілісної Європи в якості «третьої сили» у світовій політиці,подоланні її стратегічної залежності від наддержав.

Відправні ідеї європейського континенталізму знайшли своє віддзеркалення в різноманітних концепціях та доктринах щодо структурування європейського геополітичного простору та забезпечення лідерства Франції на європейському континенті: від європейського федералізму В. Ж. ДЕСТЕНА, Європейської конфедерації Ф. Міттерана, Європи концентричних кіл Ж. Делора, до сучасної концепції Європи - потуги.

5. Наступність та оновлення стали двома визначальними характеристиками процесу еволюції геостратегії Франції у постголлістський період. Збереження функціональних засад геополітичного кодексу голлізму - пріоритет національних інтересів та силового фактору, забезпечення незалежності та свободи дії на міжнародній арені, закріплення статусу світової держави та лідерства в Європі - доповнював постійним оновленням концептуальних засад та механізмів реалізації геополітичних інтересів Франції в умовах трансформації геополітичної структури світу на глобальному та регіональному рівнях.

Голлістське гасло «національної величі» поступово було трансформоване у тезу забезпечення впливу Франції в світовій політиці з метою підтримання статусу великої держави. За часів В. Ж. ДЕСТЕНА мова йшла про статус лідера групи великих держав, які безпосередньо йдуть після наддержав, про виключну роль мосту між Заходом та Сходом,посередника між Заходом і третім світом. За президентства Ф. Міттерана - про виключну цивілізаційну роль Франції, про роль посередника між цивілізаційного діалогу. За часів Ж. Ширака - про забезпечення місця в «світовій директорії», статусу однієї з великих світових держав з глобальною політикою.

Традиційна орієнтація геостратегії голлізму на подолання біполярності світового устрою та боротьбу за гегемонію наддержав у 1990 - ті роки ХХ століття набула характеру протистояння можливості встановлення однополюсного світу американської гегемонії. Основою геостратегії Франції стає концепція багатополярного світу на засадах кооперативності та мультілатералізму як найбільш оптимальної моделі геополітичного устрою планети для утвердження глобальної ролі Франції.

«Тьєрмондізм», «Франкофонія», Африканский континент та Середземноморє визнавалися зонами виключної уваги французької геостратегії. Проект «Тьєрмондізму» передбачав залучення країн третього світу до світових процесів, де Франція виступала у ролі посередника міжцивілізаційного діалогу, був доповнений проектом «Франкофонії», який передбачав обєднання франкомовних країн навколо Франції на основі французької культури та цивілізації, орієнтований на західний спосіб життя.

6. Проведений у дисертаційному дослідженні аналіз дозволяє зробити висновок про те, що ядерний фактор є одним з базових основ геостратегії Франції, її воєнної політики та політики у сфері безпеки на всіх рівнях від теоретичної розробок до доктринального оформлення та практичної реалізації. Опираючись на широку й різноманітну концептуально-теоретичну базу, ядерний фактор глибоко інтегрується в зовнішньополітичній доктрині Франції, пустив глибокі коріння у зовнішньополітичному менталітеті політичного керівництва сучасної Франції. Ядерний фактор і ядерна стратегія придбали власну політичну значимість у визначенні й забезпеченні геополітичних інтересів, принципів, цілей і пріоритетів геостратегії Франції. Він вплинув на визначення її основних напрямків, концепцій та методів реалізації геополітичних інтересів країни у європейському геополітичному середовищі та світовому просторі.

Дослідження місця та ролі ядерного фактора у процесі становлення та розвитку геостратегії Пятої республіки дозволяє говорити про наступність французького керівництва у ядерному мисленні. Ядерна зброя продовжує розглядатися французьким керівництвом як гарант збереження національної незалежності та самобутності Франції, як головний фактор досягнення геополітичного інтересу країни, спрямованого на встановлення і збереження провідного місця країни у світових процесах.

1. Денисенко К. Зародження геополітичної традиції у Франції в першій половині XX століття //Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. - Вип. 62, ч. ІІ. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2006. - С.129 - 134.

2. Денисенко К. Еволюція геополітичної думки Франції у 70 - Х - 80 - Х роках XX століття//Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. - Вип. 61, ч. ІІ. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2006. - С. 98 - 101.

3. Денисенко К. Сучасне розуміння геополітики у дослідженнях Пьєра Галуа. //Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. - Вип. 67, ч. І. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2007. - С. 93 - 97.

4. Денисенко К. Геополітика та зовнішньополітичні доктрини Шарля де Голля. // Нова парадигма: Зб. наук. пр. - Вип. 64 - К.: Київський національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2007. - С. 148 - 154.

5. Денисенко К. Місце геополітики в еволюції зовнішньополітичних стратегій за президентства Валері Жіскар ДЕСТЕНА та Франсуа Міттерана // Нова парадигма: Зб. наук. пр. - Вип. 71. - К.: Київський національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2007. - С. 207 -212.