Економічні можливості, інтелектуальний та науково-технічний потенціал України. Формування української політичної думки щодо її геополітичного становища, європейської ідеї та зовнішньополітичних орієнтирів. Орієнтаційні напрями в галузі геополітики.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Київський університет імені Бориса Грінченка Гуманітарний інститут Виконала: Кукла Надія Група : Фаб-1-12-4.0д ГЕОПОЛІТИЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ : ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ Київ - 2014Україна - європейська держава. Це робить нашу країну відчутним фактором міжнародного життя .На формування української політичної думки щодо її геополітичного становища, європейської ідеї та зовнішньополітичних орієнтирів вплинули такі чинники : розташування етнічної території України впродовж віків між країнами-су с ідами , що позначилося на менталітеті населення різних регіонів України , науково-політичних підходах до розвязання проблеми суверенітету ; переважання думки про те, що саме Україна є спадкоємницею Київської Русі й колискою С хідної С ловянщини , має історичні пріоритети і першість у творенні державності ; пошуки шляхів налагодження добросусідських відносин з державами, прагнення співіснувати з ними на автономних правах чи навіть на умовах автономії або протекторату, які закінчувалися здебільшого втратою незалежності .Суть проблеми зовнішньополітичних орієнтирів ще на початку 20-х років XX ст за В. О статочне вирішення якої , Україні так не вдалося знайти протягом тисячоліть .Вже у XIX ст. в українській суспільно-політичній думці були визначені основні орієнтаційні напрями в галузі геополітики : словянський (вважали , що кожний словянський народ - Україна , Росія , Польща , Білорусь , Чехія - має утвердити власну демократичну державу й обєднатися у федерацію із спільним парламентом у Києві ) , чорноморсько-балканський (орієнтація , яка передбачала створення федерації держав чорноморсько-балканського регіону ) , центрально-і західноєвропейський (Д . І там, і тут стисла сполука з Європою "‘). чорноморсько-балтійський (Моделюючи географію майбутніх центрів світової сили , Рудницький застерігає західний світ про недопустимість введення України до складу Російської імперії , яке б могло багатократно посилити російські експансіоністські амбіції і стало б передумовою анексії Росією країн Центральної Європи ), ""геоцентричний "", тобто рівноваги між Сходом і Заходом (Першочерговим у побудові держави , на їхню думку, є опора на внутрішні сили - на різні його верстви у різних авторів ) .Особливість української геополітичної стратегії полягала в тому, що тут необхідно було забезпечити домінування , пріоритет саме європейського геополітичного вектору.