Виникнення перших державних утворень вірменського, грузинського та азербайджанського народів. Процес національно-державного відродження у Вірменії, Грузії та Азербайджані, що став розвиватися після падіння монархії в Росії. Набуття статусу незалежності.
Аннотация к работе
З давніх часів Південний Кавказ був одним з найважливіших геостратегічних регіонів, що відділяв Східну Європу від азійських степів, православя від ісламу, а отже, був ареною боротьби різних імперій. За царювання Тіграна II Великого (95-56) в одній державі було обєднано всі вірменські етнічні землі і підпорядковані їй землі Кавказької Албанії. Атропатена (Південний Азербайджан), Кавказька Албанія і Картлі були завойовані Сасанідами, а ослаблена безперервними війнами Велика Вірменія в 387 р. була поділена між Іраном і Візантією. Грузія з Північною Вірменією, яка тоді входила до її складу, зберегли відносну автономію у внутрішніх справах, але зобовязані були мобілізувати до монгольського війська до 20 % дорослих чоловіків і сплачувати велику данину. Закавказзя (за винятком Грузії) було захоплене туркменським еміром Кара-Юсуфом, який заснував державу Кара-Коюнлу, а через півстоліття, у 1468 p., на зміну племенам кара-коюнлу прийшла інша туркменська конфедерація - Ак-Коюнлу, під владою якої опинилися землі Південного Азербайджану (північні Шекінське і Ширванське ханства зберегли незалежність) та Вірменії.