Визначення суспільно-географічної суті і змісту поняття геополітичної стикової зони, опис найважливіших суспільно-географічних факторів впливу на її формування та розвиток. Характеристика, специфіка та типізації геополітичних стикових зон світу.
Аннотация к работе
Динамічні зміни геополітичної структури світу, виникнення нових тенденцій та зміна балансу сил, формування нових теоретичних і методологічних розробок у політичній географії сприяли появі нових підходів до вивчення політичної картини світу на всіх рівнях - від глобального до мезо-та мікрорегіонального. Класичні та постмодерністські геополітичні концепції світу не завжди можуть пояснити сучасні тенденції в специфічних регіонах, які мають складну історію розвитку, складну систему соціокультурного, геополітичного та геоекономічного полів. Україна займає специфічне положення між кількома центрами сили, історично знаходилась на осях Схід-Захід, Північ-Південь, на стику між кочовою та осілою цивілізаціями, потужними центрами сили великих імперій. З отриманням незалежності Україна є активним субєктом глобальної геополітики, тому дослідження проблеми стикових просторів є актуальним для нашої держави, що розвивалась на периферії геополітичних регіонів і має специфічні геополітичні, культурно-цивілізаційні та геоекономічні риси. Здійснено аналітичний огляд, узагальнення та аналіз літературних джерел, проведено систематику та впорядкування базових понять геополітики та геоекономіки, що використовуються для вивчення та дослідження геополітичних стикових зон.У першому розділі «Теоретичні основи геополітичних стикових зон» систематизовано поняття «межа», «границя», «кордон», «рубіж». Межі, границі та кордони систематизовано за ознаками (одиничні, групові, комплексні), часовою стійкістю (тимчасові, постійні), за формою прояву (границі де-факто, границі де-юре), структурою (границі-лінії, границі-зони). Факторами та детермінантами, що впливають на формування геополітичних стикових зон, є: історико-географічні (етапність суспільно-історичного розвитку, історичний розвиток); геополітичне та геостратегічне позиціонування (транзитне положення, положення щодо геополітичних та геоекономічних регіонів); економічні фактори (природно-ресурсний потенціал, економічний потенціал, інфраструктурний потенціал, інноваційність економіки); політичні фактори (політична система світу, баланс центрів сили); соціокультурне середовище (цивілізаційний потенціал, рубіжність суспільств). Найбільш важливими закономірностями формування, розвитку та існування геополітичних стикових зон та вважаємо наступні: закономірність зовнішньої рівноваги між геополітичними регіонами; вплив та “вага” сусідніх геополітичних регіонів; наявність субрегіональних ядер державності та етносів;багатокомпонентність та багаторівневість стикових зон, структурованість, різна інтеграція; динаміка та статика границь і політичних кордонів у стикових зонах;вплив силових полів на розвиток та існування стикових зон; вплив регіональних конфліктів; «маргінальність» геополітичного простору держав стикових зон. На основі бальної оцінки за країнами виділено такі групи країн: центр: країни 1 ешелону («ядро» ядра) - 25 - 30 балів; країни 2 ешелону - 20 - 24 бали; напівпериферія - 14 - 19 балів (через аморфність та слабкі риси обєднується у один елемент); периферія: країни 1 ешелону («близька» периферія) - 10 - 13 балів; країни 2 ешелону («далека» периферія) - 9 балів і менше.В роботі розглянуто теоретичні, методологічні та методичні основи вивчення та дослідження геополітичних стикових зон. Спираючись на розроблену методологію та методику, проведено дослідження однієї з геополітичних зон Балто-Чорноморсько-Каспійського простору та позиціонування в ньому України. Проведено систематизацію та класифікацію границь та регіонів у політико-географічному простору, що сприяло визначенню місця геополітичних стикових зон у цій систематиці та подальшій розробки теоретичних та методологічних засад дефініції. Розроблено концептуально-понятійний апарат дефініції геополітичних стикових зон, що визначає її місце серед споріднених понять у політичній географії. В нашій роботі необхідність інтеграції понять потребувала введення терміну «геополітична стикова зона», що обєднує в собі дані поняття та одночасно виділяється у геополітичному просторі на рівні з геополітичними регіонами..
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
В роботі розглянуто теоретичні, методологічні та методичні основи вивчення та дослідження геополітичних стикових зон. Спираючись на розроблену методологію та методику, проведено дослідження однієї з геополітичних зон Балто-Чорноморсько-Каспійського простору та позиціонування в ньому України.
1. Проведено систематизацію та класифікацію границь та регіонів у політико-географічному простору, що сприяло визначенню місця геополітичних стикових зон у цій систематиці та подальшій розробки теоретичних та методологічних засад дефініції.
2. Розроблено концептуально-понятійний апарат дефініції геополітичних стикових зон, що визначає її місце серед споріднених понять у політичній географії. Ключовими позиціями виділення стикових зон є розмитість меж між геополітичними регіонами та їх взаємне накладання, динамічність процесів та місцеположення границь, а також формування специфічного соціокультурного простору на стику між культурно-цивілізаційними регіонами. геополітичний стикова зона географічний
3. Визначено головні суспільно-географічні фактори, закономірності і принципи формування та розвитку геополітичних стикових зон. На основі головних факторів розвинуто в методиці дослідження три основні напрямки (підходи) - історико-географічний, геополітичний, геоекономічний.
4. В політико-географічній літературі близькі за змістом поняття (буферна, периферійна, перехідна, маргінальна зона) не систематизовані та використовуються залежно від підходів дослідження. В нашій роботі необхідність інтеграції понять потребувала введення терміну «геополітична стикова зона», що обєднує в собі дані поняття та одночасно виділяється у геополітичному просторі на рівні з геополітичними регіонами..
5. Розроблено методику дослідження геополітичних стикових зон, алгоритм дослідження. Історико-географічний підхід має на меті визначити особливості динаміки та процесів геополітичного та соціокультурного характеру у межах стикової зони. Геополітичний підхід розглянуто з позицій дослідження військово-політичного фактора та індексу політичної стабільності. Геоекономічний підхід досліджує риси розвитку територій та країн, розміщених у стиковій зоні.
6. Проведено типізацію геополітичних стикових зон. У процесі типізації базовими характеристиками було виділення за функціями, глобальними геополітичним положенням, динамікою, структурою та наявністю ядер локального та субрегіонального рівня. Виділено такі типи стикових зон: контактний, контактно-фільтрувальний, буферно-барєрний, транзитно-контактний, барєрний, розділений.
7. Проведено історико-географічний аналіз Балто-Чорноморсько-Каспійського простору. Визначено головні фактори розвитку, динаміку, процеси, що відбувались у просторі мають безпосередній вплив на сучасному етапі.
8. Розглянуто військовий фактор геополітики Балто-Чорноморсько-Каспійського простору. Проаналізовано військові потенціали країн досліджуваної стикової зони, локальні конфлікти.
9. На основі розробленого індексу політичної стабільності виділено групи країн стикової зони за рівнем стабільності, визначено причини та зроблено відповідні висновки.
10. Геоекономічний аналіз сприяв групуванню країн Балто-Чорноморсько-Каспійського простору за центро-периферійним підходом. Більшість країн простору є периферією 1-го та 2-го ешелону. Подано причини такого позиціонування у світовій економіці та проаналізовано основні риси периферії.
11. Проведено огляд, узагальнення та зроблено висновки про роль енергетичного та транзитного фактора для стикової зони Балто-Чорноморсько-Каспійського простору, роль України та подальші зміни.
12. Сформовано три ключових сценарії можливого геополітичного розвитку України у стиковій зоні Балто-Чорноморсько-Каспійського простору: інтеграція до Європи, інтеграція з Євразійським простором, базовий - ідея багатовекторності та балансування між двома геополітичними регіонами.
Список литературы
Статті у фахових виданнях: 1. Ярьоменко С.Г. Україна на міжнародних шляхах транзиту енергоносіїв з Росії й Каспійського регіону до Європи / Сергій Ярьоменко // Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2009. Випуск 20. - С. 90-92.
2. Ярьоменко С.Г. Балто-Чорноморсько-Каспійський простір у світогосподарській системі «центр-периферія» /Сергій Ярьоменко // Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2009. Випуск 21. - С. 167-172.
3. Ярьоменко С.Г. Геоекономічне позиціонування України у газотранспортній системі Європи / Сергій Ярьоменко // Часопис соціально-економічної географії. - Харків, 2009. - Вип. 6. - С. 184-188.
4. Ярьоменко С.Г. Вплив суспільно-географічних факторів на особливості формування геополітичних стикових зон / Сергій Ярьоменко // Часопис соціально-економічної географії. - Харків, 2009. - Вип. 7. - С. 174-177.
5. Ярьоменко С.Г. Геополітичні стикові зони: зміст і функції поняття / Сергій Ярьоменко // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, Крымский научный центр Национальной Академии наук и Министерства образования и науки Украины, Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, Межвузовский центр «Крым», 2010. - С. 211-212.
Статті у інших виданнях: 1. Sergij Yariomenko. The problem of border zones and regions in modern geopolitics // Tiltai. Socialiniai mokslai. - Klaipeda, Klaipedos universiteto leidykla, 2009, № 1 (46). - P. 55-60.
2. Sergii Iaromenko. Historical and geographical development of Ukraine in the geopolitical junction area: social and cultural context // Tiltai. Socialiniai mokslai. Klaipedos universiteto leidykla, 2010, № 2 (51). - P. 1-11.
Матеріали наукових конференцій: 1. Ярьоменко С.Г. Геополітичне положення України в Балто-Чорноморсько-Каспійському просторі / Сергій Ярьоменко // Молоді науковці - географічній науці: Зб. наук. Праць / За заг. ред. проф. Я.Б. Олійника. - К.: Обрії, 2008. - Вип. IV. - С. 370-371.
2. Ярьоменко С.Г. Українське Причорноморя у геополітичній та геоекономічній інтеграції ГУАМ-СДВ / Сергій Ярьоменко // Проблеми соціально-економічного розвитку Українського Причорноморя в умовах фінансово-економічної кризи: Зб. матеріалів науково-практичної конференції (Одеса, 3 березня 2009 р.) / Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень у м. Одесі. - Регіональне представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі / За заг. ред. О.О. Воловича. - О.: Фенікс, 2009. - С. 29-31.
3. Ярьоменко С.Г. Якісна оцінка геополітичного позиціонування Балто-Чорноморсько-Каспійського простору / Сергій Ярьоменко // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців «Регіон-2009: суспільно-географічні аспекти» (23-24 квітня 2009 року, м. Харків) / Гол. ред. колегії К.А. Нємець // РВВ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Харків, 2009. - С. 17-19.
4. Ярьоменко С.Г. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси у Балто-Чорноморсько-Каспійському просторі / Сергій Ярьоменко // Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень: Матеріали VI Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів, присвяченої 255-річчю від дня народження першовідкривача криворізьких руд Василя Зуєва / За ред. проф. Л.І. Зеленської. - К.: ДНВП «Картографія», 2009. - Вип. 6. - С. 390-391.
5. Ярьоменко С.Г. Проблема границь в сучасній політичній географії / Сергій Ярьоменко // Регіональні проблеми України: Географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. праць. - Херсон: ПП Вишемирський, 2009. - С. 473-477.
6. Ярьоменко С.Г. Військовий фактор регіонального геополітичного розвитку стикових зон у політичній системі світу / Сергій Ярьоменко // Регіон-2009: стратегія оптимального розвитку: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (5-6 листопада 2009 року, м. Харків) / Гол. ред. колегії В.С. Бакіров // РВВ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Харків, 2009. - 203-233.
7. Sergii Iaromenko. Geopolitical and geoeconomical transformation of the Baltic - Black Sea - Caspian space in globalization epoch and a position of Ukraine in this space // Tiltai. Priedas. Mokslo darbai. Social sciences in global world: possibilities, challenges and perspectives. - Klaipeda, 2009, Nr. 39. - P. 159-164.
8. Ярьоменко С.Г. Теоретичні підходи до поняття геополітичних стикових зон/ Сергій Ярьоменко // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців «Регіон-2010: суспільно-географічні аспекти» (15-16 квітня 2010 року, м. Харків) / Гол. ред. колегії К.А. Нємець // РВВ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Харків, 2009. - С. 46-48.
9. Sergii Iaromenko. Socioeconomic problems of sustainable development in countries of the Eastern Partnership // Human resources - the main factor of regional development. Journal of Social Sciences. No. 3. - Klaipeda, Klaipedos universiteto leidykla, 2010. - P. 361- 366.