З"ясування способів просторового перетворення геометричних елементів у знакові форми побудови естетично інформативних формоутворень. Дослідження зв"язку між геометрією та семіотикою естетично інформативних формоутворень об"єктів предметного середовища.
Аннотация к работе
Одержаний в роботі результат є корисним не тільки для швидкого та ефективного задоволення професійних потреб архітекторів-дизайнерів в їхніх творчих пошуках моделей естетично доцільних обєктів - артефактів, але і для суспільства, що виступає в ролі замовника таких обєктів. Обраний напрямок наукових досліджень повязаний з планами організації, де виконано роботу, а також у відповідності до Національної програми дизайнерського і ергономічного забезпечення якості та конкурентноздатності промислової продукції, що розроблена в Національному науково-дослідному інституті дизайну і вимагає широкого впровадження наукових методів технічної естетики у всі області художнього конструювання форм обєктів предметного середовища з метою повноцінного задоволення естетичних потреб життєдіяльності людини. Теорія дизайну предметного середовища, що вивчає закономірності естетизації предметного середовища, починаючи із всесвітньо відомих теоретиків і практиків архітектури Античності, Середньовіччя та Нового часу: Вітрувія, Л.Альберті, Дж.Віньйоли, А.Палладіо, Е.Віолле ле Дюка, Г.Земпера, за сучасної доби продовжує плідно розвиватись і одержувати нові результати, відомості про які представлені в роботах Г.Азгальдова, І.Араухо, Р.Арнхейма, О.Боднара, Ю.Божка, Г.Бродбента, О.Вартаняна, Ю.Короєва, Ю.Курбатова, Г.Лаврика, І.Лєжави, А.Мардера, Г.Мінервіна, М.Мєтлєнкова, Р.Нейтри, К.Норберг-Шульца, Ю.Сомова, О.Тіца, М.Федорова, С.Хессельгрена. Теорія інформації, що має безпосереднє відношення до вивчення проблем естетичної інформативності предметних форм, була започаткована американським вченим К.Шенноном, котрий запропонував застосовувати в аналізі традиційних задач естетики засоби і методи статистичної теорії. Спеціалізовані напрямки семіотичних досліджень відповідно до виду мистецтв: 1) творів архітектури містять роботи Дж.Бонти, Г.Бродбента, М.Гандельсонаса, Ч.Дженкса, У.Еко, В.Маркузона, Є.Россинської, І.Середюка, І.Страутманіса, С.Хессельгрена; 2) творів дизайну - роботи В.Венди, В.Зінченка, Ель Лисицького, В.Плишевського, М.Федорова; 3) творів образотворчого мистецтва - роботи Р.Арнхейма, А.Бакушинського, К.Бартеля, Г.Бріссона, М.Волкова, В.Кандинського, Д.Підоу, Б.Раушенбаха, П.Флоренського.Це уявляється можливим одержати за проекціювання їхніх форм на площину відображення за допомогою множин твірних кругового конуса для точки та двох площин для прямої/ Необхідність використання наведеного вище способу графічного перетворення геометричних елементів продиктована традиційними нормами архітектурної композиції щодо гармонізації проміжкового простору між формами обєктів, оскільки при такому перетворенні інформативність набору цих форм набуває естетичної якості за умови відсутності в їхньому площинному відображенні накладок і розривів між графічними полями знаків, а відстань між формами обєктів в тривимірній моделі всюди дорівнюватиме сумі двох їхніх висот (рис.2). В підрозділі 1.2 - “Геометрична структурованість носіїв естетичної інформації” - за аналізу творів образотворчого мистецтва визначається геометрична структурованість площинних, композиційно впорядкованих, графічних відображень, що несуть естетичну інформацію. Помічений символічний зміст організації фасадної форми будівель і умовний поділ цієї форми на дві складові частини: базис (обовязкова частина будівлі, де проходять всі функціональні процеси її експлуатації людиною) і надбудову (функціонально необовязкова частина будівлі) дає підстави висунути припущення, що просторові відношення форм цих двох складових, як правило, несуть інформацію про форму відношення виробничого базису до ідеологічної надбудови у моделі суспільного устрою. Перший підрозділ - “Просторові параметри базових елементів естетичної інформативності” - представляє аналітичні алгоритми просторових перетворень значень параметрів базових геометричних елементів: точки та прямої у відображення, що несуть естетичну інформацію.Представлений спосіб просторових перетворень геометричних елементів в носії естетичної інформативності сприяє швидкій і ефективній просторовій організації предметного простору із одночасним задоволенням інших суспільних вимог щодо його експлуатації. Відомі і запропоновані кількісні параметри аналізу, синтезу та оцінки естетичної інформативності уявляється можливим практично застосовувати і в інших видах естетичного формоутворення, наприклад, в музиці, літературі, дизайні форм різноманітних машин і механізмів. Запропоновані принципи технології естетично доцільного, геометричного моделювання в автоматизованому режимі створюють необхідну базу розвитку і становлення лабораторного центру АСУ ISAI для розробки програмного забезпечення процедур такого моделювання. Одержані науково-прикладні результати естетично доцільного формоутворення предметного середовища та параметри моделювання носіїв естетичної інформативності створюють умови розвитку прикладної теорії естетичного формоутворення. Управління параметрами естетичної інформативності в ДАС є необхідним інструментом естетизації примітивно створювани