Геологічна модель Кобзівського родовища на основі комплексування даних сейсморозвідки та промислової геофізики - Автореферат

Останні десятиліття відзначаються бурхливим розвитком досліджень в області обємного геологічного моделювання, в цей період можливості сейсмічних методів суттєво збільшились завдяки застосуванню тривимірної сейсморозвідки та сучасних методів вертикального сейсмічного профілювання. Як показує світовий досвід, на основі сформованої комплексної фізико-геологічної моделі родовища за багатовимірними геолого-геофізичними характеристиками можна не тільки виявити контури покладу вуглеводнів у рамках площ вивчення, але, за наявності даних промислової геофізики, виконати з достатнім ступенем достовірності кількісну оцінку характеру зміни різних прогнозних параметрів, які визначають колекторські властивості порід, ступінь нафтогазонасиченості та дати оцінку прогнозних ресурсів вуглеводнів в надрах. Дисертаційну роботу виконано в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, в рамках наукових держбюджетних тем: держ. реєстр У-06-160/33, пообєктного плану геологорозвідувальних робіт НАК “Нафтогаз України” на 2010 рік (№У-09-241/60) “Розробка петрофізичної моделі та пошукових критеріїв тонкошаруватих теригенних колекторів вуглеводнів за сейсмогеологічними даними”, та геолого-тематичною роботою по договору між ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” ГПУ “Шебелинкагазвидобування” та ПРАТ “Центр обробки даних Надра” “Аналіз геолого-геофізичних матеріалів та підготовка підрахункових параметрів за даними ГДС і їх супроводження в ДКЗ України” (№ 1-11-Т). В роботі використовуються методи статистичної обробки даних лабораторних досліджень керну, кількісної інтерпретації матеріалів промислової геофізики та сейсморозвідки, геостатистичні (детерміністичні та стохастичні) методи моделювання неперервних і дискретних випадкових змінних у тривимірному просторі. Вперше для геолого-геофізичних умов тонкошаруватих відкладів картамишської світи використано атрибути сейсмічного хвильового поля як ймовірнісну характеристику при стохастичному моделюванні кубу літології на основі даних промислової геофізики.Цінність цих методів була в тому, що пласти річних та дельтових відкладів, які притаманні Норвезьким колекторам, прекрасно підходили для застосування обєктно-орінтованих методів моделювання, розроблених Халдорсеном і Омре. В наш час програмний пакет Stratamodel використовується досить обмежено, активного розповсюдження набуває пакет Petrel (Shlumberger), який прийшов на зміну 3D Property, IRAP RMS компанії Roxar, Gocad, запропонований компанією Paradigm Geophysical та інші потужні програмні комплекси, які дозволяють виконувати 3D моделювання. Особливості детерміністичних методів моделювання літотипів: в результаті розраховується єдина літологічна модель; модель відповідає свердловинам і мінімізує дисперсію похибок; при віддаленні від точок даних (свердловин) прогноз наближається до тренду (математичного очікування при відсутності тренду). Ці умови не дозволяють ефективно використовувати класичні, детерміністичні, методи літологічного розчленування, такі, як отримання з обємної сейсморозвідки геометрії геологічних тіл і включення їх у модель, вивід моделі власноруч, побудова кубу літофацій за допомогою індикаторного крігінгу на основі свердловинних даних, створення неперервного кубу параметрів і потім отримання дискретного кубу літофацій на основі граничних значень величин. Аналіз фізичних властивостей, визначених за даними керну та ГДС, показав, що за параметром ?Т колектори, представлені пісковиками та алевролітами, мають незначну відмінність, що дає можливість застосування спільних моделей для оцінки пористості цих порід, за умов врахування коефіцієнту глинистості.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Курганський В.М. Застосування метода “Монте-Карло” при імовірнісних розрахунках, повязаних з оцінкою запасів вуглеводневої сировини / В.М. Курганський, В.Г. Колісніченко, В.О. Маляр // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія “Геологія”. -К. : ВПЦ “Київський університет”, 2009. - №47. - С.54-57.

2. Курганський В.М. Вивчення тонкошаруватих порід-колекторів нижнього сармата Русько-Комарівського родовища за даними промислової геофізики / В.М. Курганський, В.Г. Колісніченко, В.О. Маляр // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики. -К., 2011. - С. 145-157.

3. Курганський В.М. Оцінка достовірності прогнозних фільтраційно-ємнісних властивостей колекторів картамишської світи, отриманих на основі комплексування даних 3D сейсморозвідки та промислової геофізики / В.М. Курганський, В.Г. Колісніченко, В.О. Маляр // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія “Геологія”. -К. : ВПЦ “Київський університет”, 2011. - №.53. - С.34-38.

4. Курганський В.М. Глинистість порід картамишської світи Кобзівського ГКР та її вплив на колекторські властивості / В.М. Курганський, В.Г. Колісніченко, В.О. Маляр // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія “Геологія”. -К. : ВПЦ “Київський університет”, 2011. - №.54. - С.29-33.

5. Курганський В.М. Вивчення тонкошаруватих порід-колекторів нижнього сармату Мукачівської впадини за даними ГДС та буріння [Електоронний ресурс] / В.М. Курганський, В.Г. Колісніченко, В.О. Маляр // Тези IX Міжнародної конф. “Геоінформатика: теоретичні та прикладні аспекти”, (Київ, 11-14 травня 2010р.).

6. Маляр В.О. Можливості сучасної 3D сейсморозвідки при прогнозуванні ФЄВ колекторів на прикладі тонкошаруватих порід картамишської світи [Електоронний ресурс] / В.О. Маляр, В.Г. Колісніченко // тезисы Международной конф. “Современные методы сейсморазведки при поисках месторождений нефти и газа в условиях сложнопостроенных структур (Сейсмо-2010)” (Феодосия, 19-25 сентября 2010г.).

7. Курганський В.М. Дослідження впливу глинистості на колекторські властивості відкладів картамишської світи Кобзівського ГКР [Електоронний ресурс] / В.М. Курганський, В.Г. Колісніченко, В.О. Маляр // Тези X Міжнародної конф. “Геоінформатика: теоретичні та прикладні аспекти”, (Київ, 10-13 травня 2011р.).