Геологічна будова, речовинний склад та умови формування титаноносних габроїдних інтрузій Волинського мегаблоку Українського щита - Автореферат

Незважаючи на детальні пошуково-розвідувальні роботи, що проводились геологами Житомирської ГРЕ на площі більшості ТГІ, окремі аспекти їх геологічної будови, особливості речовинного складу та походження в геологічній літературі висвітлені недостатньо. Усе перелічене обумовлює актуальність теми дисертаційної роботи «Геологічна будова, речовинний склад та умови формування титаноносних габроїдних інтрузій Волинського мегаблоку Українського щита». Дослідження виконувались в рамках д/б теми геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Розробка моделей різномасштабних геологічних систем на базі новітніх технологій як теоретичної основи забезпечення приросту запасів корисних копалин та їх раціонального використання» НДР № 06БФ049-01, (№ держреєстрації 0106U005854). В процесі роботи вирішувались такі завдання: 1) вивчення особливостей локалізації ТГІ, їх морфології, внутрішньої будови та петрографічного складу, а також характеру розповсюдження та умов залягання титаноносних порід; 2) дослідження структурно-текстурних особливостей, мінерального та хімічного складу титаноносних порід; 3) вивчення форм виокремлення, мікроструктурних особливостей та хімічного складу породоутворюючих мінералів; 4) виявлення ознак петрографічної, мінеральної та геохімічної зональності, зясування механізмів їх формування; 5) визначення геологічних та фізико-хімічних умов формування ТГІ та їх рудогенеруючої ролі. Мінералого-петрографічні дослідження включали мікроскопічне вивчення авторської колекції титаноносних порід, а також керну свердловин, пробурених Житомирською ГРЕ.На відміну від норвезьких та канадських синкінематичних інтрузій титаноносних норитів та йотунітів, титаноносні інтрузії коростенського комплексу залягають у вигляді недеформованих та слабо-деформованих тіл, складених олівіновими габро, габро-норитами, троктолітами та ультрамафітами, що містять, переважно, бідні та середньо-вкраплені ільменітові руди. Автором вперше виділяються три геолого-петрографічні типи ТГІ: інтрузії титаноносних олівінових габро, інтрузії титаноносних троктолітів та інтрузії титаноносних норитів [6]. В розрізі спостерігається мегарозшарованість КТІ на три горизонти зі зменшенням меланократовості пород, а також вмісту Fe-Ti оксидно-рудних мінералів та апатиту на глибину [7]. Загальний вміст Fe-Ti оксидно-рудних мінералів та апатиту зменшується вниз по розрізу інтрузії, при цьому титаномагнетит різко переважає над ільменітом лише в нижній частині верхнього горизонту (Шумлянський, 2007). Загальними особливостями мінерального складу титаноносних габроїдів є наступні: 1) переважно меланократовий та мезократовий склад рудних різновидів; 2) мінливий вміст плагіоклазу при звичайній присутності K-Na польового шпату; 3) олівін-авгітовий, рідше - олівін-гіперстеновий (піжонітовий) парагенезис мафічних силікатів; 4) помірно-високий вміст ільменіту та титаномагнетиту, що відповідає бідним та середньо-вкрапленим рудам; 5) високий вміст апатиту, що сягає породоутворюючих значень; 6) постійна присутність титанистого біотиту.У дисертації викладені результати вивчення особливостей геологічної будови та речовинного складу титаноносних габроїдних інтрузій Волинського мегаблоку Українського щита, на підставі яких визначені геологічні, петрологічні та фізико-хімічні умови формування титаноносних інтрузій та їх рудогенеруюча роль. Титаноносні габроїдні інтрузії Волинського мегаблоку УЩ сформовані на заключній стадії становлення базитового магматизму коростенського комплексу, генетично повязані з габро-анортозитовими масивами, успадковують головні особливості їх геологічного розвитку, речовинного складу та металогенії. Умови вкорінення окремих титаноносних інтрузій залежали від ступеня консолідації вміщуючих габро-анортозитових масивів, що визначило форму їх залягання, характер контактів та особливості внутрішньої будови.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації викладені результати вивчення особливостей геологічної будови та речовинного складу титаноносних габроїдних інтрузій Волинського мегаблоку Українського щита, на підставі яких визначені геологічні, петрологічні та фізико-хімічні умови формування титаноносних інтрузій та їх рудогенеруюча роль. Основні висновки, що витікають з викладеного матеріалу зводяться до наступного.

1. Титаноносні габроїдні інтрузії Волинського мегаблоку УЩ сформовані на заключній стадії становлення базитового магматизму коростенського комплексу, генетично повязані з габро-анортозитовими масивами, успадковують головні особливості їх геологічного розвитку, речовинного складу та металогенії. Умови вкорінення окремих титаноносних інтрузій залежали від ступеня консолідації вміщуючих габро-анортозитових масивів, що визначило форму їх залягання, характер контактів та особливості внутрішньої будови.

2. Для всіх досліджених титаноносних габроїдних інтрузій властива первинно-магматична розшарованість різного масштабу, яка значною мірою, визначає розподіл петрогенних та рудних компонентів. Умови залягання, структурно-текстурні особливості, а також особливості речовинного складу титаноносних габроїдів та ультрамафітів визначаються явищами кристалізаційної та гравітаційно-кінетичної диференціації вихідних розплавів у кінцевих магматичних камерах. Існування кількох геолого-петрографічних типів титаноносних інтрузій з різним речовинним складом та масштабами промислової мінералізації обумовлене наявністю двох типів вихідних базитових розплавів: сублужного феробазальтового збагаченого на Fe-Ti-Р та «йотунітового», збагаченого на Fe-Ті.

3. На мінеральний склад та якість руд суттєво вплинули фугітивність кисню під час кристалізації, а також субсолідусне перерівноваження та розпад твердих розчинів Fe-Ti оксидно-рудних мінералів. Локальні низькотемпературні постмагматичні процеси - катаклаз, гідротермальні навколотріщинні перетворення та метасоматоз, які проявлені в окремих титаноносних інтрузіях, не вплинули на перерозподіл рудної речовини та первинні парагенезиси Fe-Ti оксидно-рудних мінералів.

1. Митрохин О. В. Титаноносні габроїди Федорівського апатит-ільменітового родовища / О. В. Митрохин, Т. В. Митрохіна // Вісник Київського університету: сер. Геологія. - 2006. Вип. 37. - С. 20 - 22.

2. Митрохин А. В. Петрология и рудоносность Федоровского апатит-ильменитового месторождения / А. В. Митрохин, Т. В. Митрохина // Мінералогічний журнал. - 2006. - T. 28. - N 4. - C. 43 - 52.

3. Митрохин О. В. Титаноносні габроїди Пенізевицького рудопрояву ільменіту (Волинський мегаблок УЩ) / О. В. Митрохин, Т. В. Митрохіна // Вісник Київського університету: сер. Геологія - 2007. Вип. 40. - С. 18 - 20.

4. Митрохин А. В. Минералого-петрографическая характеристика Пенизевичского рудопроявления ильменита (Северо-западный район Украинского щита) / А. В. Митрохин, Т. В. Митрохина, Л. В. Шумлянский // Наукові праці Донецького національного технічного університету. - Серія гірничо-геологічна. - Вип. 8 (136). - Донецьк, 2008. - С. 143 - 149.

5. Митрохіна Т. В. Титаноносні габроїдні інтрузії Волинського мегаблоку Українського щита / Т. В. Митрохіна, О. В. Митрохин // Вісник Київського університету: сер. Геологія - 2008. Вип. 43. - С. 33 - 35.

6. Митрохина Т. В. Титаноносные интрузии субщелочных габброидов Волынского мегаблока Украинского щита / Т. В. Митрохина, А. В. Митрохин // Щелочной магматизм Земли и его рудоносность. - Материалы международного совещания. - Донецк, 10 - 16 сентября 2007 г. - Киев, 2007. - С. 182 - 185.

7. Митрохина Т. В. Магматическая расслоенность в титаноносных габброидах Крапивенской интрузии [Електронний ресурс] / Т. В. Митрохина, А. В. Митрохин, А. А. Андреев // Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених «Сучасні проблеми геологічних наук». - Київ, 6 - 8 квітня 2009 р. - Геол. ф -т Київ. нац. у-ту ім. Т. Шевченка. - 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. - Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM; Windows 98/2000/NT/XP. -Назва з титул. екрану.

Размещено на .ru