Характеристика постадійного розвитку Криворізької структури. Аналіз стратиграфічного розчленування метавулканогенно-осадових та кайнозойських відкладів Кривбасу. Опис схеми розташування залізорудних родовищ, металевих та неметалевих корисних копалин.
Аннотация к работе
Значний вклад в пізнання геології Кривбасу було зроблено в часи індустріального розвитку Криворіжжя в довоєнні тридцяті та післявоєнні (сорокові - шестидесяті) роки, коли колективами виробничих і науково-дослідних геологічних організацій під керівництвом Я.М.Бєлєвцева, Ю.Г.Гершойга, Г.І.Каляєва, М.І.Світальського та інших не тільки було введено в експлуатацію значну кількість родовищ Кривбасу, але і укладено наукові монографії, що не втратили своєї актуальності і в наш час. Під кінець архею первинні вулканогенно-осадові породи серії під впливом метаморфізму перетворилися на амфіболіти, амфіболові. біотит-амфіболові сланці (первинні вулканіти) та слюдисті кварцити (осадові породи). Своєрідним документом цього періоду геологічного життя Кривбасу служить розріз так званої криворізької серії (серія - це комплекс вулканогенних, осадових, вулканогенно-осадових порід, які утворилися впродовж одного тектоно-магматичного, тектоно-седиментаційного циклу і відокремлені від інших комплексів перервами в осадконакопиченні). В будові серії беруть участь різні за складом та умовами утворення породи, які виділяються в якості світ (світа - це комплекс літологічно подібних порід, які утворилися в близьких умовах).В розрізі криворізької серії виділяється чотири світи (знизу догори): новокриворізька, скелеватська, інгулецька і саксаганська (табл.1). Виняток складають сланцеві метаконгломерати, які приурочені до верхньої частини розрізу світи і розкриті низкою свердловин в південно-східній частині структури (південно-східна околиця житлового масиву Південного ГЗК) і в районі шахти ім.