На основі петрографічних досліджень, елементного та технічного аналізів, спектрального, рентгеноскопічного аналізів бурого вугілля та окремих включень, вивчення геологічних умов формування землистого бурого та слабовуглефікованого вугілля марки 1Б.
Аннотация к работе
Сучасна економічна ситуація в Україні вимагає нової оцінки і перегляду перспектив ресурсів буровугільних покладів, їх структури і речовинного складу з метою раціонального комплексного використання в промисловості та сільському господарстві. Вивчення геологічних умов формування землистого бурого вугілля розкриває низку питань: визначення типів слабовуглефікованого бурого вугілля промислової марки 1Б (з метою застосування раціональних технологій видобутку та переробки), реконструкція палеогеографічних умов формування промислових буровугільних покладів та визначення особливостей саме землистого типу вугілля на основі речовинного складу. До цього часу землистий тип бурого вугілля, незважаючи на визначені для нього фізико-хімічні та технологічні параметри, не набув статусу окремого типу, для якого були б визначені та запропоновані певні способи розвідки, видобутку та використання. Робота виконувалась у відповідності з напрямами держбюджетних науково-дослідних робіт відділу геології вугільних родовищ Інституту геологічних наук НАН України: „Стратиграфія та кореляція фанерозойських відкладів вугленосних та вуглегазоносних провінцій України” 1999-2003 р., в комплексній науково-дослідній роботі „Стратиграфія та кореляція фанерозойських відкладів нафтогазоносних та вугленосних провінцій України” (0195U010343), „Геологія і умови формування вуглегазоносних басейнів (провінцій) України” 2004-2008 р. та договірних робіт міжвідомчих тем: „Складання карти твердих горючих копалин України” (2004р.), за договором № 74-970 “Складання Тектонічної карти України масштабу 1:1 000 000 в межах Складчастого Донбасу та Волино-Подільскої плити і Дніпровсько-Донецької западини” (2003-2004 рр.), за договором № 4/6 „Визначити геолого-структурні, гірничо-геологічні та геохімічні критерії обгрунтування доцільності дегазифікаційних робіт вуглепородних масивів шахт” (2003 р.), за договором № 6КП/05 „Дослідження особливостей змін геологічного середовища у вугледобувних регіонах під впливом тектонічних факторів та розробка критеріїв їх оцінки” (2005 р.). На діючих вуглерозрізах Морозівському, Протопопівському та Констянтинівському (обєднання „Олександріявугілля”) здобувачем під час польових робіт відібрано та вивчено понад 100 проб різних типів бурого вугілля, вивчено близько 15000 м геологічних розрізів відкритих виробками; переглянуто 1000 м кернового матеріалу бурого вугілля в керносховищах ДП “Центрукргеологія”.В їх роботах обґрунтовані дані геологічної будови басейну та вік вугільних покладів, відкрито ряд родовищ, перші спроби вуглепетрографічних, вуглехімічних досліджень та визначення генезису вугілля, складені карти. Виконується ряд робіт в окремих напрямах вивчення вугілля та вугленосних товщ: на основі стратиграфічного та палінологічного вивчення вугільних товщ - Є.М. На основі фондових та опублікованих матеріалів, автором, побудовано оглядову карту М 1:4 000000 та карту поширення бурого вугілля на території України в різних геологічних структурах М 1:4 000000 (за допомогою програми Adobe illustrator). Вугілля формувалося в різних геологічних структурах: УЩ, внутрішніх та крайових прогинах, соляної тектоніки (ДДЗ) та карстових воронках (Північний та Південний Донбас). Включення смоли зустрічається дуже рідко та має вигляд дрібних жовтих чи жовтогарячих включень розміром до 2 мм, різної форми які добре визначаються на темному фоні деревини чи вугілля.Узагальненням даних про зміну геологічних умов осадового та органогенного седиментогенезу протягом мезозою та кайнозою в межах УЩ визначено етапи торфонакопичення та вуглетворення Дніпробасу: середньоюрський (байос - бат), палеоцен - олігоценовий, неогеновий та антропогеновий - сучасного торфоутворення. В буровугільних покладах всіх вікових рівнів присутність землистого вугілля досягає 5 - 35% від загальної маси вугілля. Геологічні, палеоструктурно-геоморфологічні, кліматичні та седиментаційні процеси торфоутворення і торфонакопичення, а також процеси вуглефкації простежуються з достатньою повнотою і системністю. Землисте вугілля виділено в окремий тип вугілля представленого в класах гумітового та гуміто-ліптобіолітового слабовуглефікованого (мякого) бурого вугілля промислової марки 1Б. Землисте вугілля за даними мікроскопічних досліджень складається із мікрокомпонентів групи гумініту: колініту (переважно атриту від дрібного до крупного), теленіту (б, в - лігнітиту, б, в - ксилініту, б, в - фелініту); групи лейптиніту: мікроекзеніту, субериніту, резиніту, кутиніту; групи інертиніту: склеротиніту та мінеральних компонентів (кварцу, піриту, каолініту, слюди).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. Узагальненням даних про зміну геологічних умов осадового та органогенного седиментогенезу протягом мезозою та кайнозою в межах УЩ визначено етапи торфонакопичення та вуглетворення Дніпробасу: середньоюрський (байос - бат), палеоцен - олігоценовий, неогеновий та антропогеновий - сучасного торфоутворення. В буровугільних покладах всіх вікових рівнів присутність землистого вугілля досягає 5 - 35% від загальної маси вугілля. Буровугільні поклади Дніпробасу з промисловими запасами віднесено до бучацьких та байос-батським відкладів.
2. Дніпробас представляє собою типовий буровугільний басейн платформного типу. Геологічні, палеоструктурно-геоморфологічні, кліматичні та седиментаційні процеси торфоутворення і торфонакопичення, а також процеси вуглефкації простежуються з достатньою повнотою і системністю. Землисте вугілля виділено в окремий тип вугілля представленого в класах гумітового та гуміто-ліптобіолітового слабовуглефікованого (мякого) бурого вугілля промислової марки 1Б. Колір землистого вугілля змінюється від світло-коричневого до темно-коричневого, майже чорного. Воно відноситься до найменш щільного вугілля і легко розминається в порошкоподібну масу. Злам землистого вугілля землистий та східчасто-землистий. Ознаки шаруватості відсутні. Макроструктура землистого вугілля неоднорідна, зумовлена наявністю органічних і мінеральних включень, що визначаються візуально за кольором, формою та структурою.
3. Землисте вугілля за даними мікроскопічних досліджень складається із мікрокомпонентів групи гумініту: колініту (переважно атриту від дрібного до крупного), теленіту (б, в - лігнітиту, б, в - ксилініту, б, в - фелініту); групи лейптиніту: мікроекзеніту, субериніту, резиніту, кутиніту; групи інертиніту: склеротиніту та мінеральних компонентів (кварцу, піриту, каолініту, слюди). Основну масу землистого типу вугілля складає колініт.
4. Кожний генетичний тип вугілля є наслідком конкретних поєднань первинних факторів, що витікають із загальних умов осадконакопичення, характерних для того чи іншого етапу. Комплекс геолого-генетичних факторів, палеогеографічних, палеотектонічних, палеокліматичних та біохімічних умов зумовив формування різних типів бурого вугілля: землисте, кускувате, щільне, зольне, розсипчасте, торфовидне; за петрографічним складом телінітове, колінітове, телініто-колінітове та колініто-телінітове.
5. Середньорічний температурний показник в період накопичення, становить від 17є С до 18,5є С, що відповідає теплому субтропічному клімату. На основі спорово-пилкових спектрів виділено рослинні угрупування, які складають окремі зони в умовах різного зволоження. До головних торфоутворювачів можна віднести травянисту водну рослинність, рослинність узбереж, чагарниково-деревну рослинність вологих лісів.
Список литературы
1. Радзівілл А.Я., Александрова А.В., Чижик Н.В., Пристінська Л.А. Буровугільні родовища крайових систем південного заходу Східно-Європейської платформи // Геол. журнал. - 2002. - № 3. - С. 50-55. (Особистий внесок - охарактеризовано буровугільні поклади Придністровської та Прикарпатської вугленосних площ).
2. Чижик Н.В. До природи землистого вугілля // Геол. журнал. - 2002. - №4. - С. 134-136.
3. Вергельська Н.В., Пристінська Л.А. Генетичні взаємовідносини вугленосних та бурштиноносних відкладів Українського щита та його північного схилу // Наук. вісник Державного Волинського ун-ту - Луцьк: РВВ „Вежа”. - 2004. - № 1. - С. 16-18. (Особистий внесок - узагальнено фактичний матеріал, проведено порівняння буровугільних та бурштиноносних відкладів).
4. Вергельська Н.В. Палеогеографічні умови накопичення родовищ бурого вугілля бучацького віку Дніпробасу // Сучасні проблеми геологічної науки: Зб. Наук. праць . - К.: ІГН НАН України, 2003. - С. 160-161.
5. Вергельська Н.В. Сучасний стан класифікації бурого вугілля Дніпробасу // Геотехническая механіка: Межвед. сб. науч. трудов ИГТМ НАН Украины. - Днепропетровск, 2005. - Вып. 53. - С. 228-236.
6. Вергельська Н.В. Вплив енергетики надр на формування буровугільних покладів Дніпробасу // Віс. КНУ ім. Т. Шевченка: ВПЦ “Київський Університет”, 2006. - С. 191-194.
7. Вергельська Н.В. Петрографічні типи бурого вугілля Дніпробасу // Геологічні дослідження в Україні: Зб. наук праць (до 75-річчя проф. О.П. Фисуненка). - Луганськ: Альма-матер. - 2004. - С. 25 - 29.
8. Вергельська Н.В. Палеогеографічні умови бучацького часу торфонакопичення Дніпровського буровугільного басейну // Тектоніка і стратиграфія. - 2005. - Вип. 34- С. 100-102.
9. Вергельська Н.В., Бурчак О.В. Дослідження електонно-парамагнітного резонансу бурого вугілля Дніпробасу // Наук. праці ІФД. - К.: ЛОГОС. - 2005. - С. 58 - 64. (Особистий внесок - відібрано фактичний матеріал, проведено петрографічне дослідження, узагальнення отриманих результатів).
10. Вергельська Н.В. Геологічні умови поширення бурого вугілля на території України // Геологічна наука ХХІ століття: Всеукр. наук.-практ. конф. 14-16 квітня 2004, м. Луганськ (памяті О.П. Фисуненка) - Луганськ: Альма-матер. - 2005. - С. 57 - 58.
11. Вергельська Н.В. Утворення піриту у бурому вугіллі Дніпробасу // Мінералогія: історія, теорія і практика: Міжнарод. наук. конф. 3-6 вересня 2004, м. Львів-Шацьк. - Львів: Вид. центр ЛНУ. - 2004. - С. 7 - 8.