Формування колекторських властивостей і газонасиченості пісковиків південно-західної частини Донбасу. Закономірності зміни пісочних осадових гірських порід під дією тектонічних і літостатичних тисків. Видобуток та використання метану вугільних родовищ.
Аннотация к работе
Відсутність визначених закономірностей зміни колекторських властивостей пісковиків під дією геологічних чинників, до яких насамперед належать тектонічні умови, глибина залягання і структура пісковиків, стримує роботи щодо визначення перспективних ділянок і товщ пісковиків для попередньої дегазації і видобутку метану. Тому вивчення впливу геологічних чинників на властивості пісковиків і встановлення закономірностей зміни їх відкритої пористості та максимальної потенційної газонасиченості, що дозволить більш обґрунтовано планувати роботи з дегазації та промислового вилучення метану з пісковиків вугленосних товщ південно-західної частини Донбасу, є актуальною науково-практичною задачею для геологорозвідувальної галузі України. встановити закономірності зміни максимальної потенційної газонасиченості пісковиків з глибиною їх залягання та тектонічними умовами формування й розробити комплексний підхід для визначення та оцінки перспективних ділянок для попередньої дегазації пісковиків і видобутку метану. Практичне значення роботи полягає в тому, що вперше для Донбасу здійснено комплексну оцінку впливу на породи літостатичного та тектонічного тисків, що дозволяє на регіональному рівні прогнозувати колекторські властивості пісковиків; запропоновано новий показник - коефіцієнт сортування зерен основних породоутворюючих мінералів пісковиків (Кс), який вдосконалює вивчення їх структурних характеристик; розроблений комплексний підхід до прогнозної оцінки газонасиченості пісковиків, який включає методику розрахунку глибин залягання товщ пісковиків з максимальною потенційною газонасиченістю пористих колекторів. Автором самостійно обґрунтовані ідея роботи, визначені мета та завдання дослідження, сформульовані наукові положення, що виносяться на захист, висновки і рекомендації; запропоновано новий структурний показник - коефіцієнт сортування зерен основних породоутворюючих мінералів пісковиків; розроблено методику розрахунку глибин залягання товщ пісковиків з максимальною потенційною газонасиченістю пористих колекторів; встановлені вплив літостатичних та тектонічних тисків на формування колекторських властивостей пісковиків та закономірності зміни відкритої пористості пісковиків з глибиною їх залягання в південно-західній частині Донбасу; запропонований новий комплексний підхід до прогнозної оцінки скупчень метану та визначення перспективних ділянок для попередньої дегазації та видобутку метану з пісковиків вугленосної товщі.Дослідженню впливу геологічних чинників на газоносність вугільних пластів і гірських порід присвячена велика кількість робіт, авторами яких є А.В. Відмічається, що на газоємнісні властивості гірських порід значно впливають такі геологічні чинники, як ступінь катагенетичних перетворень, генетичний тип породи, гранулометричний склад, тектонічний тиск. Відкрита пористість та об?ємна густина пісковиків, розташованих біля пластів вугілля з однаковими марками, закономірно зменшуються від країв до центру басейну, що повязується із зростанням тектонічного тиску і, як наслідок, ступеня тектонічної дислокованості, ущільненості та міцності порід по мірі наближення до Головної антикліналі Донбасу. Проте через низькі значення проникності і газоємності пісковиків Донбасу вони не розглядалися як породи-колектори, тому багато питань стосовно газоносності пісковиків залишилися недостатньо вивченими. До таких питань належать: вплив на формування колекторських властивостей пісковиків їх речовинного складу та структури, тектонічних і літостатичних тисків, глибини залягання.Основу методики досліджень складає аналіз та узагальнення результатів геологорозвідувальних робот на площі південно-західної частини Донбасу. Оцінка інтенсивності великоамплітудної складчастості здійснювалась у відповідності до робіт В.Ф. Збільшення горизонтальної складової відображається в зростанні довжини кожної ізолінії, а збільшення вертикальної складової відображається в зростанні кількості ізоліній. Інтенсивність розривної порушеності оцінювалась за допомогою коефіцієнта Кп, що розраховувався як сума добутків довжин розривів на їх амплітуду, поділену на розмір досліджуваної площі. Речовинний склад пісковиків вивчався по шлифах, за традиційними методами петрографії, а структурні особливості визначались за оцінками коефіцієнту сортування зерен основних породоутворюючих мінералів (Кс) - нового показника, розробленого автором дисертаційної роботи.У межах південно-західної частини басейну, обраній як обєкт досліджень, можна виділити геолого-промислові райони, в яких геологічні комплекси найбільш рельєфно характеризують різні режими осадконакопичення і процеси формування вугленосних товщ. Для локальних оцінок впливу геологічних чинників на газоємнісні властивості пісковиків, використовувались більш детальні дані геологічних характеристик, які були отримані на ділянках геологічної розвідки. Ділянка Орджонікідзевська-Глибока 2-4 розташована у межах Донецько-Макіївського геолого-промислового району, який приурочений до південного крила Кальміус-Торецкої кот