Геохімія та рудоносність палеозойських магматичних порід зони зчленування Дніпровсько-Донецької западини з Приазовським мегаблоком Українського щита - Автореферат
Геологічна будова та геохімічні особливості палеозойських магматичних комплексів району. Етапи розвитку магматичних утворень девону та їх металогенічна спеціалізація. Перспективи рудоносності геологічних об’єктів, складених з магматичних порід палеозою.
Аннотация к работе
У той же час металогенія цих утворень вивчена недостатньо, оскільки більшість рудопроявів були виявлені супутньо під час пошукових робіт на інші види сировини чи глибинного картування. Основу роботи складають результати досліджень, які проводились під час виконання науково-дослідних тем відділу геології та геохімії рудних родовищ ІГМР НАН України "Геохімія рідкісних елементів в процесах ендогенного рудоутворення "(№ держ. реєстрації 0193U018276) та "Геохімія та петрологія ендогенних родовищ кольорових та дорогоцінних металів на території України" (№ держ. реєстрації 0101U000552). Порівняння магматичних утворень зони зчленування з іншими районами поширення девонського магматизму ДДЗ показує, що у зоні зчленування найбільш повно проявлені фази девонського магматизму. Дані, наведені в роботі, можуть бути використані виробничими організаціями під час пошукових робіт на різні види мінеральної сировини - титан, флюорит, рідкісні метали, поліметали, нефелінові руди тощо. Дані, які наведені в роботі, - геохімічні особливості порід зони зчленування ДДЗ з Приазовським мегаблоком УЩ, їхній звязок із структурним фактором - можуть бути використані виробничими організаціями під час пошукових робіт на різні види мінеральної сировини - титан, флюорит, рідкісні метали, поліметали, нефелінові руди тощо.У районі, що досліджувався, широко розвинені породи девонського віку, які поділяються на три субкомплекси: найдавніший - базит-ультрабазитовий D1-D2; найбільш поширений - базальтоїдний D3 та лужний нефелін-лейцитовий (верхи D3). Породи першого субкомплексу мають підвищений вміст TIO2 (порівняно з кларком цих порід), незначно підвищений вміст Fe2O3 та FEO, знижений Al2O3 та Si2O3. Породи другого субкомплексу відповідають середньому складу базальтоїдів (за Р.Делі), але з дещо підвищеним вмістом SIO2, Al2O3, лугів, TIO2 та меншим вмістом петрогенних двовалентних елементів. Коефіцієнт агпаїтності коливається в межах 0,88-1,65, а ефузивні породи близькі за хімічним складом до інтрузивних, але в них більш високий вміст САО та лугів і знижений вміст MGO. Петрохімічні та геохімічні особливості девонського магматизму дозволяють віднести породи цього комплексу до лужно-ультрабазитового та лужно-базальтового типу магматизму.
Вывод
На підставі досліджень, викладених в дисертаційній роботі, можна зробити ряд основних висновків: 1. У районі, що досліджувався, широко розвинені породи девонського віку, які поділяються на три субкомплекси: найдавніший - базит-ультрабазитовий D1-D2; найбільш поширений - базальтоїдний D3 та лужний нефелін-лейцитовий (верхи D3).
2. Головні фази магматизму повязані з герцинським орогенезом. Оновлення стародавніх розломів відбувалося в бретонську фазу. Найбільш інтенсивні прояви вулканізму (і повязані з ними корисні копалини) встановлюються в зонах перетину субширотних та субмеридіанальних розломів.
3. Породи першого субкомплексу мають підвищений вміст TIO2 (порівняно з кларком цих порід), незначно підвищений вміст Fe2O3 та FEO, знижений Al2O3 та Si2O3. Породи другого субкомплексу відповідають середньому складу базальтоїдів (за Р.Делі), але з дещо підвищеним вмістом SIO2, Al2O3, лугів, TIO2 та меншим вмістом петрогенних двовалентних елементів. Характерна перевага натрію над калієм. Для порід третього субкомплексу властивий підвищений вміст К2О, TIO2, Al2O3 та знижений вміст SIO2 та Na2O. Коефіцієнт агпаїтності коливається в межах 0,88-1,65, а ефузивні породи близькі за хімічним складом до інтрузивних, але в них більш високий вміст САО та лугів і знижений вміст MGO. Загальною геохімічною особливістю магматичних порід девону є підвищений вміст титану в декілька разів (у піроксенітах у 100), міді - 2-8 разів (переважно у піроксенітах), фтору - у 4, рідкісноземельних елементів церієвої підгрупи - у декілька разів; знижений вміст SIO2. Петрохімічні та геохімічні особливості девонського магматизму дозволяють віднести породи цього комплексу до лужно-ультрабазитового та лужно-базальтового типу магматизму.
4. Для магматичного комплексу девону характерна наступна рудна спеціалізація: · перший субкомплекс - титанові руди (рудні піроксеніти, серпентинізація та хлоритизація);
· другий субкомплекс - скарни з сульфідним поліметалічним зруденінням;
· третій субкомплекс - комплексні нефелінові руди, калієві та карбонатні метасоматити з берилієвою, ніобієвою та рідкісноземельною мінералізацією; в них встановлений підвищений вміст міді, нікелю, цинку і молібдену.
5. В зоні зчленування найбільш повно представлене все розмаїття порід девонського магматизму. На півдні Приазовя (Хомутовсько-Ростовська зона розломів, "Зірка", Кічиксу, Маріупольський та Приморський масиви) переважають інтрузивні породи першого субкомплексу, а в Припятській западині та центральній частині ДДЗ - ефузиви третього субкомплексу, 6. Головні ділянки встановлених у цьому районі родовищ та рудопроявів - Покрово-Киреївська та Александринська структури. Вони найбільш перспективні для проведення пошуково-розвідувальних робіт на титан, рідкісні, рідкісноземельні елементи, поліметали. .Можливі знахідки проявів корінних алмазів.
Список литературы
1. Донской А.Н., Кулиш Е.А., Донской Н.А. Нефелиновые породы Украины - комплексные алюминий-глиноземные и редкометальные руды. - К.: Логос, 2004. - 222 с. Автором розглянуті петро- та геохімічні особливості порід девонського магматичного комплексу зони зчленування ДДЗ з Приазовським мегаблоком УЩ, деяких геологічних обєктів Приазовського мегаблоку УЩ та ДДЗ; зроблені висновки щодо використання порід лужного субкомлексу як комплексних алюміній-глиноземних та рідкіснометалевих руд.
3. Донской Н.А., Загнитко В.Н. Геохронология и рудоносность палеозойских вулканогенных пород Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса // Аспекти геології металевих і неметалевих корисних копалин: Зб. наук. пр. Ін-та геол. наук НАН України. - Київ, 2002. - Т.1. - С. 95-115. Автором проведено зіставлення палеостратиграфічних даних та геохронологічних датувань проявів девонського магматизму зони зчленування ДДЗ з Приазовським мегаблоком УЩ та центральної частини ДДЗ.
4. Донской А.Н., Донской Н.А. Покрово-Киреевский рудный узел. Перспективы поисков и разведки на цветные, редкие металлы, флюорит и алмазы // Мінеральні ресурси України, 2003. - №1. - С. 20-22. Автором досліджені особливості розподілу кольорових та рідкісних металів в магматичних породах Покрово-Киреївської структури.
5. Vasyl M. Zagnitko, Stepan G. Kryvdik, Mykola O. Donskiy. Isotopic geochemistry of carbonatites of Ukraine // Periodico di mineralogia. Special issue. - 2003. - 72. - Eurocarb, 153-159. Автором розглянуті ізотопно-геохімічні особливості палеозойських карбонатитів Східного Приазовя.
6. Донской А.Н., Донской Н.А. Геохимические особенности докембрийского и фанерозойского щелочного магматизма юго-запада Русской платформы // Тр. XXI Всерос. семинара "Геохимия магматических пород" (3-5 сентября, 2003 г.). - Апатиты, 2003. - С. 53.
7. Донской А.Н., Донской Н.А. Покрово-Киреевский рудный узел. Перспективы поисков и разведки на цветные, редкие металлы, флюорит и алмазы // Матеріали наради "Мінерально-сировинна база чорних та кольорових металів. Стан і перспективи" (11-13 червня, 2002 р.). - Київ, 2002. - С. 95-97. Автором досліджені особливості розподілу кольорових та рідкісних металів в магматичних породах Покрово-Киреївської структури.
8. Zagnitko V.N., Matviychuk M.V., Donskoy N.A. Isotopic geochemistry and metallogeny of carbonatites of Ukrainian Shield // The Abstracts. "Metallogeny of Precambrian Shields" (Kyiv, Ukraine, September 13-26, 2002). - Kiev, 2002. - P. 111. Автором розглянуті ізотопно-геохімічні властивості палезойських карбонатитоподібних порід зони зчленування ДДЗ з Приазовським мегаблоком УЩ та зроблені металогенічні висновки.
9. Донський М.О. Глибинна тектоніка зони зчленування ДДЗ з Приазовською частиною УЩ і її звязок з проявами девонського магматизму // Тез. доп. молодіж. наук. конфер. "Наука про Землю - 2001" (19-21 жовтня, 2001 р.). - Львів, 2001. - С. 17-18.
10. Донський М.О. Геохімія девонського магматичного комплексу Східного Приазовя " // Мат. нарад. "Геологія і магматизм докембрію Українського щита". - Київ., 2000. - С. 156-157.
11. Донской Н.А. Особенности образования щелочных пород среднепалеозойского возраста Днепрово-Донецкой впадины и Украинского щита // Тез. докл. семин. "Геохимия магматических пород. Щелочной магматизм Земли" (20-21 марта, 2002 г.). - М., 2002. - С. 39.