Геохімія та мінералогія мідного і золото-поліметалічного зруденіння в геологічних структурах передсудеття та обрамлення Українського щита - Автореферат
Розгляд передумов локалізації та утворення мідних і золото-поліметалічних родовищ у геологічних комплексах України. Геологічні і геохімічні характеристики поліметалічних родовищ. Мінералогічні дослідження рудних тіл та їх парагенетичних асоціацій.
Аннотация к работе
Згідно з Законом України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року» від 22 лютого 2006 року, прогнозні потреби України в Cu у найближчій перспективі на 2010 рік будуть становити 171,5 тис. т., Zn - до 66 тис. т., Pb - до 14 тис. т. Підготовка сировинної бази Cu, Pb і Zn, а також деяких коштовних металів, виявлених у складі їх руд, є актуальною задачею, вирішення якої дозволить ліквідувати внутрішній дефіцит країни у цих металах. У геологічних комплексах обрамлення Українського щита (ОУЩ) відомі родовища і рудопрояви міді, свинцю, цинку й золота, залучення яких в експлуатацію може стати найближчою перспективою за умов достатнього обґрунтування їх запасів. Головні завдання дослідження: дослідити мінеральний склад руд і виявити геохімічні характеристики зруденіння та зясувати особливості рудоутворення в геологічних структурах Передсудеття і ОУЩ. “Історія геологічного вивчення мідних і поліметалічних родовищ в геологічних структурах Передсудеття і обрамлення Українського щита та методика виконаних досліджень” висвітлено стан вивченості рудних обєктів, викладено інформацію про специфіку та теоретичні передумови основних методів, які були використані для виконання досліджень порід, руд, мінералів і вуглефікованої органічної речовини.Основна маса самородномідного зруденіння у волинських трапах викристалізована у складі пумпелеїт-преніт-вайракіт-ломонтитової ( самородна мідь) мінеральної парагенетичної асоціації, мінерали якої сформували прожилково-вкраплену мінералізацію, розвиваючись у такій послідовності: пумпелеїт-преніт-вайракіт-ломонтит. Анальцимізація і смектитизація рудних тіл супроводжувались розчиненням пумпелеїту, преніту, вайракіту, ломонтиту і самородної міді, зі збірною перекристалізацією останньої і збагаченням рудних тіл самородками; Для самородномідних рудопроявів волинських базальтів характерні аномально високі концентрації металів - Au, Ag, Cu, Pd, Rh і Hg, які перевищують кларкові значення на два порядки й вище.
Вывод
У Висновках викладено такі основні наукові результати досліджень: 1. Основна маса самородномідного зруденіння у волинських трапах викристалізована у складі пумпелеїт-преніт-вайракіт-ломонтитової ( самородна мідь) мінеральної парагенетичної асоціації, мінерали якої сформували прожилково-вкраплену мінералізацію, розвиваючись у такій послідовності: пумпелеїт-преніт-вайракіт-ломонтит. Анальцимізація і смектитизація рудних тіл супроводжувались розчиненням пумпелеїту, преніту, вайракіту, ломонтиту і самородної міді, зі збірною перекристалізацією останньої і збагаченням рудних тіл самородками;
2. Для самородномідних рудопроявів волинських базальтів характерні аномально високі концентрації металів - Au, Ag, Cu, Pd, Rh і Hg, які перевищують кларкові значення на два порядки й вище. Також, близько на порядок, перевищують кларк Zr і As. Відємні аномалії (до 10 разів нижчі, ніж кларки) характерні для Ti, U й Th;
3. Рудоутворення відбувалось з гідротермальних розчинів магматогенного походження, ?18ОH2O яких, у процесі утворення парагенезису преніт-самородна мідь, становила 8,0-9,4 ‰. Перерозподіл самородної міді в рудних тілах відбувався за участі як ендогенних, так і метеорних водних розчинів; родовища геологічний поліметалічний
4. P-T умови формування самородномідного зруденіння у трапах Волині оцінено за допомогою діаграми стабільності мінералів пумпелеїт-преніт-вайракіт-ломонтитової мінеральної парагенетичної асоціації, становлять 0,6-0,001 ГПА і 360-180?С. У таких умовах у складі парагенезису також осаджувалось сингенетичне самородній міді самородне залізо. Пізніші процеси анальцимізації та смектитизації відображають ріст активності Na в системі мінералоутворення, зумовлений зниженням температури й тиску.
Список литературы
1. Ємець О.В., Загнітко В.М., Скакун Л.З. Сріблоносний галеніт Мужієвського родовища // Мін. журнал. - 2002. - №5/6. - С. 52-61.
2. Ємець О.В. Зональний галеніт Берегівського рудного поля: хімічний склад, термоелектричні властивості та закономірності формування // Мін. журнал. - 2003. - №1. - С. 104-111.
3. Ємець О.В., Загнітко В.М., Юшин О.О. Мінерали срібла Каракубського рудопрояву (Волноваська зона, Донбас) // Мін. журнал. - 2003. - №2/3. - С. 22-26.
4. Гайдучок-Ємець В.В., Ємець О.В., Кураєва І.В., Іванків О.О. Бром, йод, бор та амоній в підземних водах палеозойських відкладів Дніпровсько-Донецької западини // Пошукова та екологічна геохімія. - 2003. - №2/3. - С. 34-38.
5. Ємець О.В., Загнітко В.М., Скакун Л.З. Генезис Ag-Sb-сульфосолей Берегово-Беганського рудного району // Мін. журнал. - 2003. - №4. - С. 109-118.
6. Ємець О.В., Скакун Л.З. Pb-вмісні бляклі руди Мужієвського родовища (Закарпаття) // Мінерал. збірник. - 2003. - №53. - С. 93-103.