Аналіз структури природних комплексів гірських ландшафтів. Вплив живої речовини на міграцію хімічних елементів. Геохімічні особливості гірсько-лісних субальпійських і альпійських ландшафтів. Термічний режим, тепловий баланс і динаміка льодовиків.
Аннотация к работе
.1 Вплив живої речовини на міграцію хімічних елементів 2.3 Геохімічні особливості гірсько-лісних субальпійських і альпійських ландшафтів Льодовики і сніжники 3.1.2 Термічний режим, тепловий баланс і динаміка льодовиків і сніжників 3.3 Вплив льодовиків і сніжників на міграцію хімічних елементівЛандшафтні дослідження спираються на такі принципи, які дуже близькі основним вимогам наукової організації освоєння гірських територій. Компоненти, як і явища природи гір, що не існують поза природних територіальних єдностей. Властивості останніх визначають наявність або відсутність тих чи інших, повязаних з гірськими землями природних ресурсів, а контури ПТК даного виду можуть розглядатися як ареали цих ресурсів. У процесі ландшафтних досліджень при визначенні основних властивостей ПТК насамперед враховують властивості тих одиниць більш низького рангу, що входять до їх складу, які мають для них індикаційне значення, домінують за площею і поширеністю. Подібні генетично тісно повязані одиниці зустрічаються і в горах (наприклад, скелясті оголення й осипи, моренні пагорби й торфяно-болотні пониження на днищах карів та ін.) Ще ширше цей принцип розкривається в "сполучених елементарних ландшафтах", повязаних між собою міграцією химичних елементів (А. І.Сюди ж відносяться і складніші комплекси - складні урочища, стрії, висотні місцевості і завершальніий ряд морфологічних категорій гірського ландшафту сектори. У горах, з їх дуже складною і дробовою географічною диференціацію, що пояснюється швидкою зміною гірських порід, висоти, експозиції і крутизни схилів, в межах однієї мезоформи рельєфу зазвичай формується значна кількість фацій. Складні поєднання генетично і просторово взаємоповязаних, однорідних за літології і режимам зволоження фацій (або їх угруповань) і ланок в межах частини або цілої мезоформи рельєфу утворюють урочища. Урочища, що складають певну висотну місцевість, формуються на значних територіях, різні частини якої різняться літогенно-стратиграфічними особливостями і гірськими породами, тобто являють собою різні геологічні поля. Місцевості в горах розвиваються на базі висотних, генетично повязаних комплексів мезоформ рельєфу, що виникли по ходу розвитку окремих масивів, хребтів, гірських груп, улоговин під провідним впливом одного з факторів морфогенезу (Г.П.Найбільш активна роль у процесах акумуляції рухомих сполук належить синьо-зеленим водоростям, деякі з них захоплюють залізо і марганець ("високогірна засмага" на скелях), при цьому виділяється вільна вуглекислота і в результаті з розчину випаає кальцит. За площею басейну велика частина території Кавказу має стік в Каспійське море, проте за обсягом винесення води перше місце займають річки, що впадають в Чорне і Азовське моря; площа басейнів річок, що впадають в Каспійське море, становить 280 тис. км?, в Чорне і Азовське моря 100 тис км?; за обсягом ж стоку на частку річок першого басейну припадає 37 км?, другого 43 км? (Арефєва, 1953). Число видів велике, причому переважають ландшафти на геосинклінальних формаціях. Безпосередньо на льодовику визначали газовий склад льоду, величину Рі, зміст карбонат-і гідрокарбонат-іонів, двох-і тривалентне залізо. Багаторазові заміри величини ph чистого твердого льоду, котрі показали, що реакція льоду кисла (а не нейтральна, як це іноді вважається) і величина PH становить 5,4-5,8 (у середньому PH льоду = 5,5), дозволили виділити льодовики в кислий клас геохимічних ландшафтів.Дослідження геохімічних особливостей висогірних країн з молодим заледенінням виявило виключне значення льодовиків і сніжників на міграцію хімічних елементів. Їх вплив на геохімічні процеси в ландшафті не обмежуються особливостями хімізму самого льоду і снігу (кисла реакція льодовиково-снігового покриву, пануючий кисневий режим, присутність органічної речовини, надзвичайно мала мінералізація льодовикових вод та ін.). Вплив льодовиків позначається набагато ширше і призводить до випадання цілих ландшафтно-геохімічних поясів, як, наприклад, гірничо-лісових, субальпійських і альпійських в прильодовикової зоні, і заміщенню їх нівальними і субнівальними ландшафтами, що істотно змінює структуру біосфери високогірних територій.
План
Зміст
Вступ
1. Ландшафтні дослідження і освоєння гірських територій
1.1 Просторовий аналіз структури гірських ландшафтів
1.2 Природні територіальні комплекси гірських ландшафтів
Вывод
Дослідження геохімічних особливостей висогірних країн з молодим заледенінням виявило виключне значення льодовиків і сніжників на міграцію хімічних елементів. Їх вплив на геохімічні процеси в ландшафті не обмежуються особливостями хімізму самого льоду і снігу (кисла реакція льодовиково-снігового покриву, пануючий кисневий режим, присутність органічної речовини, надзвичайно мала мінералізація льодовикових вод та ін.). Вплив льодовиків позначається набагато ширше і призводить до випадання цілих ландшафтно-геохімічних поясів, як, наприклад, гірничо-лісових, субальпійських і альпійських в прильодовикової зоні, і заміщенню їх нівальними і субнівальними ландшафтами, що істотно змінює структуру біосфери високогірних територій. Дослідження впливу льодовиків зародило уявлення про існування цікавого класу природних явищ: кисневих геохімічних барєрів, що виникають в місцях виходу підлідних і підморенних вод на денну поверхню. Проведені А.Г Назаровим, та іншими дослідження високогіря підтвердили плодотворність застосування методологічних принципів, закладених в основі вчення Б.Б. Полинова і його школи про геохімічних ландшафтів. Саме з цим вченням повязані і подальші підходи до дослідження біосфери високогірних країн у більш широкому аспекті. Це перш за все вивчення круговороту речовини і енергії в різних природних структурах біосфери. Такими структурами і служать, зокрема, геохімічні ландшафти високогіря та їх спряження.
Список литературы
Вступ
Геохімія ландшафту - новий науковий напрям, основи якого закладені працями академіка Б.Б. Полинова і його учнів. Цей напрям привертає все більшу увагу геохіміків, географів, грунтознавців та особливо геологів-пошукачів. У методах геохімії ландшафту вони знаходять можливості вирішення багатьох нагальних завдань пошукових досліджень. До високогірних районів, які займають переважно ділянки геосинклінальних областей, приурочені великі поліметалеві та рідкоземельні родовища. В даний час пошукових досліджень значна роль належить геохімічним методам. В результаті їх широкого застосування у високогірних районах Кавказу виявлено потоків розсіювання і ореолів концентрації конкретних хімічних елементів. Але подальша інтерпретація виявлених геохімічних аномалій представляє великі труднощі. Це повязано з тим, що до недостатньо враховуються особливості міграції елементів.
Мета: вивчення геохімічних особливостей гірських країн, методів ландшафтних досліджень, просторового аналізу структури гірських ландшафтів. Зясувати вплив живої речовини на міграцію хімічних елементів, залежність хімізму порід від льодовиків та снігу, які їх покривають та проаналізувати характер утворення фізичних явищ, як геохімічний кисневий барєр.
Обєкт дослідження: природні територіальні комплекси гірських ландшафтів, особливості його хімізму.
Методологічною основою курсової роботи є праці Б.Б Полинова, А.Г. Назарова, М.А. Глазовської, Г.П. Міллера та інших.
Наукова новизна роботи полягає в цілісному зібранні наукових напрацювань різних авторів по даній темі.
Робота розділена на 4 розділи: I. Загальні відомості про гірський ландшафт та принципи, якими користуються при його дослідженні.
II. Загальна геохімічна характеристика, вплив живої речовини на міграцію хімічних елементів та деякі особливості хімізму гірського ландшафту.
III. Геохімічна характеристика льодовиків і сніжників, їх вплив на міграцію хімічних елементів.
IV. Поглиблений аналіз нівальних і субнівальних ландшафтів, особливості водної міграції та особливості методу спряження геохімічного аналізу у вивченні високогірних ландшафтів.1. Назаров А.Г. Геохимия высокогорных ландшафтов.
2. Перельман А. І., Касимов Н.С. Геохимия ландшафта.
3. Міллер Г.П. Ландшафтні дослідження гірських і передгірських територій.
4. Лукашев К. І., Лукашев В.К. Геохимия ландшафтов.
5. Протасова Н.А. Геохимия природных ландшафтов: Учебно-методическое пособие для вузов
6. Жаріков В.А. Основы физической геохимии
7. Тайсаєв Т.Т. Геохимия мерзлотных ландшафтов
8. Калесник С.В. Горные ледниковые районы СССР
9. Назаров А.Г. Геохимическая изученность Северного Кавказа и задачи дальнеших геохимических исследований.
10. Глазовська М.А. Геохимические основы типологии и методики исследований природных ландшафтов.