Процеси історико-географічного регіону, аналіз утворення поселень за етапами від палеоліту до теперішнього часу, з’ясування особливостей дії кількісних показників поселеутворення на ретроспективну і сучасну людність населених пунктів Північної Буковини.
Аннотация к работе
Для географів поселенська структура залишається „terra inkognita”, або в кращому випадку розглядаються міські поселення (міста чи містечка) від щонайдавніше староруського часу (пріоритет тут належить історикам). За нечастими випадками залучення до аналізу формування поселенської структури всіх населених пунктів чітко проступає його вибірково-наскрізний ракурс, тому що відсутня повночасова характеристика поселень. Ймовірно, надалі тренд до зменшення чисельності мешканців Північної Буковини торкнеться й сільської місцевості, тому варто детально проаналізувати територіальну структуру не тільки всіх, але й сільських населених пунктів, особливо стосовно ретроспективних аспектів їхнього формування, щоб можна було здійснити коректний прогноз динаміки цих поселень та їхньої загальної людності. Дисертаційна робота повязана з тематикою науково-дослідницьких робіт кафедри географії і картографії України та кафедри економічної географії та екологічного менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, в яких автор приймала безпосередню участь: 1) „Географічні особливості краєзнавчого картографування України”, номер державної реєстрації 0193U027489; 2) „Краєзнавче дослідження географії Карпато-Подільського регіону України”, номер державної реєстрації 0199U001880; 3) „Еколого-економічна та картографічна оцінка природно-ресурсного потенціалу України на базі геоінформаційних систем”, номер державної реєстрації 0197U014413; 4) „Економіко-географічний аналіз просторово-часових закономірностей розвитку природно-ресурсного потенціалу України з метою раціоналізації природокористування”, номер державної реєстрації 0100U005498. Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішувалися такі наукові завдання: географічний поселення палеоліт буковина u розкрити обєктно-предметну базу географо-краєзнавчих досліджень і позиціонувати географічне краєзнавство з українознавством та висвітлити методичні особливості дослідження процесів заселення історико-географічного регіону;У першому розділі роботи „Теоретичні та методичні основи географо-краєзнавчого дослідження процесів заселення території історико-географічних країв” розглядаються наукові засади географо-краєзнавчих досліджень, місце і роль географічного краєзнавства у взаємодії з українознавчими дисциплінами, особливості географо-краєзнавчих досліджень процесів заселення історико-географічного регіону та ретроспективна динаміка історико-географічного краю Північної Буковини. Обєктом географічного краєзнавства є територія як простір із етнонаціональними (українська адресність) і етнорегіональними (осередки українського етносу) межами, яка характеризується своїми природними особливостями, своєрідністю історичного і господарського розвитку, заселенсько-розселенських процесів, демографічною і поселенською структурою, суспільною інфраструктурою, матеріальною і духовною культурою її мешканців. У межах перших виразно простежуються чотири напрями обєднань: за територією (територіальна панорамність), структурою (інтегральність і структурна багатоманітність), національністю (національна детермінованість) і причетністю до людини. У тривалому історичному процесі заселення певної території виступали різні чинники впливу на нього, пошук яких і виявлення з-поміж них найсильніших за своєю дією, їхнє співвідношення між собою є особливістю географо-краєзнавчого вивчення ретроспективного поступу території. До Північної Буковини за сучасним адміністративним поділом (на 1.01.2005 р.), входять Путильський, Вижницький, Сторожинецький, Глибоцький, Кіцманський райони, територія Чернівецької міськради, майже весь Заставнівський та крайня західна частина Новоселицького районів, що становить 5,24 тис. км2 території.(третій етап), коли на теренах регіону постав 51 населений пункт, що заповнив сточища Дністра, Прута і Сірету та сформував територію суцільного поселенського поширення - т.зв. Найвагомішим був третій етап, коли на території сучасних 70 населених пунктів існувало 110 поселенських старожитностей, розташованих у сточищах Прута, Дністра, Сірету й Черемошу, що дозволяє вести мову про утворення Східнобуковинської поселенської мережі, осередок якої знаходився у межах сучасного м. (7-й етап), коли на теренах регіону було зафіксоване 201 поселення у 104 нинішніх населених пунктах. Чернівці (29,9% усіх поселень у Північній Буковині), але у їхніх межах зосереджується більше 1/2 всіх первісних поселень (518, або 51,0%). Найдавніше освоєними територіями Північної Буковини є долина Дністра (23 із 25 поселень (92%) мають поселенські старожитності) і сточище Прута (у 76 сучасних населених пунктах (80%) виявлені археологічні знахідки).Обєктом географічного краєзнавства є територія як простір із етнонаціональними і етнорегіональними межами, яка характеризується природними особливостями, своєрідністю історичного і господарського розвитку, рисами заселенсько-розселенських процесів, демографічною і поселенською структурою, суспільною інфраструктурою, матеріальною і духовною культурою її мешканці