Основні географічні і екологічні умови використання сільського виробництва. Огляд чинників формування аграрно-ресурсного потенціалу країни під час становлення ринкової економіки. Організаційно-структурна географія сільськогосподарського виробництва.
Аннотация к работе
Сучасна екологічна ситуація у сільському господарстві будь-якого регіону України є результатом тривалого впливу людини на родючість землі, інтенсифікації виробництва, його орієнтації на максимальний економічний ефект без належного врахування негативних змін, що відбуваються в природному середовищі. Існуюча система ведення сільського господарства, що базується на надмірному використанні агроресурсного потенціалу, пріоритеті економічних переваг призвела до значного зниження продуктивності земельних ресурсів, зменшення врожайності багатьох культур і як наслідок - недобору важливих видів продукції, інтенсивного розповсюдження негативних екологічних явищ. Вплив сільського господарства на екологічну ситуацію має істотні територіальні відмінності, зумовлені природними, соціально-економічними особливостями територій, і саме на рівні адміністративної області досить чітко простежуються звязки між цими чинниками та їх сукупний вплив на екологічну ситуацію. розкрити особливості сучасної галузево-територіальної структури сільського господарства;визначити загальні риси, рівень і продуктивність розвитку і функціонування різних типів господарств; Методологічною основою дослідження прийняті діалектико-матеріалістичні та системно-структурні підходи до вивчення природних соціально-економічних систем, сучасні теорії суспільної географії, концептуальні підходи вітчизняних і зарубіжних вчених, що вивчали дане питання, Конституція України, державні акти прийняті Верховною Радою України у процесі формування ринкових відносин.В наш час у сільському господарстві варто звернути особливу увагу на різке підвищення частки приватних господарств населення у виробництві продукції. У той же час, переоцінювалась стійкість природних екосистем, можливостей концентрації і техногенної стимуляції сільськогосподарського виробництва при економічно недосконалих технологіях, а також роль переробної ланки АПК у розміщенні цього виробництва. Аналіз сільського господарства з точки зору впливу на навколишнє середовище передбачає врахування природних, економічних, соціальних, науково-технічних, організаційних чинників, які визначають його сучасний стан, характер сільськогосподарського природокористування і перспективи сільського господарства в тісному взаємозвязку з природою. При розробці концепції географо-екологічного дослідження сільськогосподарського виробництва необхідно звертати увагу на: 1) особливості розвитку сільського господарства як своєрідної галузі матеріального виробництва з притаманною їй біологічною формою виробництва і відповідно специфічним впливом на навколишнє середовище; Серед соціально-економічних чинників варто виділити агрогеографічне положення, історико-географічні особливості розвитку території, чисельність населення, його національний склад, зайнятість у сільськогосподарському виробництві, матеріально-технічну базу, транспортну доступність території та умови реалізації продукції, інфраструктурну забезпеченість і рівень господарського освоєння території, потреби в продуктах харчування, розмір ринку товарів, конкурентоспроможність продукції та рентабельність її виробництва, рівень доходів населення, субєктивні смаки покупців, психологію придбання товарів.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації теоретично узагальнено і дано нове трактування проблеми сільськогосподарського природокористування, що дозволило зробити такі висновки: 1. Інтенсифікація в землеробстві повинна бути багатофакторною, а раціональне використання агроресурсного потенціалу неможливе без урахування екологічних чинників;
2. Розробка і впровадження нової агроекосистеми з планомірним переходом від рівнинно-прямолінійної до контурно-меліоративної, в якій за рахунок регулювання поверхневого стоку в існуючих агроландшафтах, особливо в передгірї Чернівецької області, необхідно домогтися мінімального змиву ґрунту з одиниці площі на угіддях із крутизною схилів від 2,5° до 7°, що має досягатися не тільки освоєнням ефективних сівозмін, але й виділенням технологічних груп ґрунтів для широкого застосування на них протиерозійних і меліоративних заходів;
3. Удосконалити виробництво рослинних культур можна за рахунок використання високоякісного насіння, скорочення обсягів польових робіт завдяки використанню сучасних хімічних речовин і машин, оптимальних доз високоякісних добрив, спеціальних машин для висівання насіння, захисту і збирання урожаю;
4. Сучасна технологія повинна бути поєднана з професійним управлінням господарством, урахуванням оптимальних, рекомендованих сільськогосподарським календарем для Чернівецької області термінів польових робіт для кожної культури;
5. Майбутні масштаби та види виробництва у секторі тваринництва мають бути визначені ринковими важелями, які головним чином діють завдяки рівням особистого прибутку, ринковому попиту на продукцію;
6. Головними труднощами в розвитку тваринницького сектору виступають низька прибутковість, нестача та незбалансованість якості кормів, препаратів ветеринарії, малопродуктивний генетичний потенціал тварин і відсутність сучасного обладнання;
7. Одним із важливих аспектів формування стабільної геоекологічної ситуації в Чернівецькій області та функціонування ефективного сільськогосподарського виробництва є баланс використання мінеральних та органічних добрив. За сучасних умов в області вноситься в 3-5 разів менше мінеральних добрив, а забезпеченість органічними добривами складає в господарствах суспільного сектору 14%, в приватних - 46,5% до потреби;
8. Основними напрямами розвитку виробництва та переробки рослинницької продукції для Заставнівського, Кіцманського та Новоселицького районів Чернівецької області є вдосконалення територіальної організації аграрних і агропромислових систем у приміській зоні, а на периферії в буряківництві, зерновому господарстві та овочівництві, оптимізація внутрішньо-системних звязків в буряково-промисловому, овочево-промисловому та картопле-спиртовому комплексах й оптимізація розмірів постачальників і споживачів рослинницької продукції, звязків між ними, їх збалансованості, наближення переробних підприємств до сировинних баз;
9. Для Хотинського, Кельменецького, Сокирянського, Глибоцького та Сторожинецького районів варто вдосконалити аграрні та агропромислові системи по виробництву і переробці картоплі, овочів і фруктів, деяких видів зернових культур, необхідні вдале поєднання й функціонування господарств різноманітної спеціалізації на одній території, а також розробка заходів, спрямованих на послаблення інтенсивності взаємодії сільськогосподарської діяльності з навколишнім середовищем;
10. Для Вижницького та Путильського районів необхідне вдосконалення аграрних систем з переробки картоплі, підвищення ефективності використання природної кормової бази, більш досконалої організації мережі заготівельних пунктів.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Заячук М.Д. До питання про динаміку сільськогосподарського виробництва на території Чернівецької області // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 19. Географія. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - С. 164-171.
2. Заячук М.Д. Основні напрями розвитку і трансформації фермерських господарств в умовах ринкових відносин // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. - Тернопіль, 1998. - №2. - С. 117-120.
3. Заячук М.Д. Сільськогосподарське природокористування в регіоні // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 31. Географія. - Чернівці: ЧДУ, 1998. - С. 78-83.
4. Заячук М.Д., Сухий П.О. Сільськогосподарська спеціалізація території та чинники її формування // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра. Зб. наук. праць. - Луцьк: Надстиря, 1998. - С. 138-139.
5. Заячук М.Д. Деякі сучасні аспекти планування та використання трудових ресурсів фермерських господарств // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Зб. наукових праць. - Тернопіль: Економічна думка, 1998. - С. 250-251.
6. Заячук М.Д., Сухий П.О. Сучасна матеріально-технічна база сільськогосподарського виробництва // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. - Тернопіль, 1999. - №1. - С. 113-117. економіка географія сільськогосподарський
7. Заячук М.Д., Сухий П.О. Екологічні передумови розвитку сільськогосподарського виробництва Чернівецької області // Міжнародна наукова конференція "Еколого-географічні дослідження в сучасній географічній науці": Матеріали конференції (Тернопіль, 6-7 жовтня 1999 р.). - Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 1999. - С. 70-71.
8. Заячук М.Д., Сухий П.О., Греков С.А. Екологічний аспект використання земельних ресурсів Чернівецької області // Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України: Тези доповідей ІІ Всеукраїнської науково-методичної конференції. - Чернівці: Рута, 2000. - С. 162-164.