Основні види альтернативних джерела енергії в Україні, технології їх використання: вітряна, сонячна та біогазу. Географія поширення відповідних станцій в Україні. Сучасні тенденції та оцінка подальших перспектив розвитку альтернативних джерел енергії.
Аннотация к работе
З іншого боку, проблеми ефективності використання традиційних джерел енергії в Україні стоять ще гостріше, ніж у світі чи країнах ЄС. Але, незважаючи на декларацію щодо усвідомлення цієї потреби з боку різних гілок влади та низку нормативно-законодавчих актів, які стосуються розвитку альтернативних джерел енергії, - реальних кроків щодо впровадження альтернативних джерел енергії зроблено досить мало. Не впроваджуючи нові види використання нетрадиційних видів джерел енергії, не вкладаючи коштів у технології, не розвиваючи виробництво на базі нових технологій, країна консервує технологічну відсталість і може втратити свій шанс війти у європейську спільноту. Починаючи з 1997 року, коли була прийнята Комплексна програма будівництва ВЕС, вітроенергетика в Україні отримала державну підтримку у виді надбавки до тарифу за електроенергію та прямого фінансування. Щодо використання сонячної радіації для виробництва енергії, то технічно допустимий потенціал сонячної енергії з дахів житлового фонду України сьогодні становить 26-37 ТВТ • год / рік, що в грошовому еквіваленті складає (при сучасній вартості 1 КВТ • год = 0,05 євро): 1,3 - 1,8 млрд.євро на рік.Світові тенденції розвитку енергетики характеризуються ціленаправленою політикою розвинених країн щодо зменшення залежності від дорогих органічних енергетичних джерел та збільшення частки альтернативної енергетики в енергобалансі. Більшість європейських країн успішно розвивають свою альтернативну енергетику за рахунок потужної підтримки з боку держави. Країни Європейського Союзу як на рівні міждержавному, так і на національному розробляють програми та стратегії розвитку відновлювальної енергетики, надаючи фінансову та організаційну підтримку компаніям, які займаються альтернативною енергетикою. Українське Причорноморя володіє значним потенціалом альтернативної енергії, що робить його привабливим для розміщення енергетичних потужностей, працюючих на альтернативних джерелах енергії.
Вывод
Світові тенденції розвитку енергетики характеризуються ціленаправленою політикою розвинених країн щодо зменшення залежності від дорогих органічних енергетичних джерел та збільшення частки альтернативної енергетики в енергобалансі. Основними стримуючими факторами для розвитку альтернативної енергетики є висока ціна видобутої енергії, обумовлена дорогим обладнанням (фотоелементів, вітрових турбін) та достатньо тривалим терміном окупності (фотоелементів - близько 5 років, вітроагрегатів - близько 2-3-х років, залежно від природних умов у місці розташування агрегатів).
Більшість європейських країн успішно розвивають свою альтернативну енергетику за рахунок потужної підтримки з боку держави. Країни Європейського Союзу як на рівні міждержавному, так і на національному розробляють програми та стратегії розвитку відновлювальної енергетики, надаючи фінансову та організаційну підтримку компаніям, які займаються альтернативною енергетикою.
Українське Причорноморя володіє значним потенціалом альтернативної енергії, що робить його привабливим для розміщення енергетичних потужностей, працюючих на альтернативних джерелах енергії. Найбільш перспективними видами альтернативних джерел в Українському Причорноморї є: енергія вітру, сонця, геотермальна, енергія біомаси. Енергетичний потенціал регіону використовується не на повну потужність. Причинами такого стану речей є недостатній рівень державної підтримки енергетичних проектів як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях. Існуючі проекти видобутку енергії з альтернативних джерел є поодинокими та, як правило, розробляються і реалізуються окремими приватними підприємствами.
Українською владою було здійснено ряд кроків по стимулюванню альтернативної галузі енергетики, але існує ряд проблем, які потребують держаного врегулювання.
Альтернативна енергетика - це високотехнологічна галузь, тому гостро постає питання науково-технічного супроводження розвитку нових технологій одержання енергії із відновлювальних джерел та дослідження використання альтернативних джерел в українських природних умовах. Існує необхідність у техніко?економічній оцінці використання закордонного обладнання в українських природних умовах та перспективи модернізації цього обладнання відповідно до існуючого енергопотенціалу.
Список литературы
1. Чабан О.Й., Віхорєв Ю.О. Погляд громадськості. Збірка №7. - 2010. - №1. - С. 253-255
2. Павлов В.Б., Попов А.В., Будько В.І. «Института электродинамика», - Киев, 2009, №25, с. 23-28.
3. Головко В.М., Коханевич В.П., Шихайлов М.О., Павлов В.Б. Випробування генераторів з постійними магнітами для вітрогенераторів // Відновлювана енергетика. - 2010. - №3. - С. 56-60.
4. Гаевский А.Ю. Определение параметров фотоэлектрических модулей на основе точного решения уравнения для ВАХ // Відновлювана енергетика. - 2012, №4 (31), с. 32 -39.
5. Кудря С.О., Яценко Л.В. Використання енергії відновлюваних джерел в агропромисловому комплексі України // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природо використання України. Серія «Техніка та енергетика АПК»
6. Будько М.О., Забарний Г.М. Математична модель теплопереносу в реакторі переестерифікації соняшникової олії метиловим спиртом // «Відновлювана енергетика», - Інституту відновлюваної енергетики НАНУ - Київ, 2012 р., №3.С. 84-88.