Обґрунтування змісту конструктивно-географічних досліджень вуглевидобувних районів. Аналіз природно-географічних та соціально-економічних умов і чинників формування ландшафтно-екологічної ситуації в межах Нововолинського гірничо-промислового району.
Аннотация к работе
Позитивних результатів можна досягти лише за допомогою впровадження оптимізаційних заходів, спрямованих на загальне поліпшення екологічної ситуації, зменшення інтенсивності прояву несприятливих природно-антропогенних процесів, створення належних умов для життя і діяльності людини тощо. Вивченням геоекологічних проблем Нововолинського ГПР традиційно займалися геологи та геофізики і, в меншій мірі, географи. На сьогодні назріла необхідність проведення детальних конструктивно-географічних досліджень цього обєкта, оскільки наслідки розроблення покладів камяного вугілля відбиваються на стані ПГС, які є середовищем життєдіяльності людини, а дослідження геосистем такого типу є прерогативою конструктивної географії. Предметом дослідження є екологічні властивості і стани ПГС, ландшафтно-екологічна ситуація в районі, чинники, що впливають на неї, а також наслідки функціонування і розвитку ПГС для людей. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: 1) поглиблено науково-методологічні засади вивчення спектру геоекологічних проблем вуглевидобувних районів, запропоновані нові критерії оцінювання ступеня антропогенної трансформованості ландшафтних систем та інтенсивності прояву природно-антропогенних процесів; 2) вперше здійснено ландшафтний аналіз геоекологічної ситуації в межах Нововолинського ГПР, складено серію карт, які характеризують особливості ландшафтної структури, вуглевидобувного впливу на ПГС та їхні екологічні умови (масштаби 1: 5 000 і 1: 25 000); 3) оцінено ступінь антропогенної трансформованості ландшафтних систем, зміненості структури землекористування та інтенсивності прояву небезпечних природно-антропогенних процесів; 4) обґрунтовано підходи до ландшафтно-екологічної оптимізації та розроблена схема оптимальної територіальної організації структури досліджуваної території.Значна антропогенна трансформованість природного середовища вуглевидобувних реґіонів України послужила причиною посилення до них уваги конструктивної географії з метою вивчення спектра геоекологічних проблем, повязаних з видобуванням і збагаченням камяного вугілля. Однак проведені дослідження стосуються здебільшого загальних аспектів функціонування цих реґіонів, що недостатньо для оцінювання геоекологічного стану ПГС. Саме тому виникла потреба комплексного аналізу усієї сукупності геоекологічних чинників і проведення конструктивно-географічного оцінювання ситуації, що виникла у конкретних вуглевидобувних районах на основі ландшафтного підходу. Всі ландшафтні системи районів видобування камяного вугілля потрібно зараховувати до категорії природно-господарських систем, які містять додаткові складові, повязані зі специфікою техногенної діяльності людини. Зокрема, уточнено існуючу схему територіального планування території, розроблено заходи щодо покращання геоекологічного стану ПГС, зменшення інтенсивності прояву небезпечних природно-антропогенних процесів, запропоновано нові пункти проведення моніторингових досліджень тощо.Особливу небезпеку для життєдіяльності людини становлять процеси деформації земної поверхні, затоплення угідь і підтоплення будівель, доріг та комунікацій, забруднення поверхневих, ґрунтових і підземних вод, ґрунтового покриву та продуктів харчування токсичними елементами і радіонуклідами. Незважаючи на це, на сьогодні термін служби шахт району (окрім шахти “Бужанська”) практично вичерпаний і ці шахти вже найближчим часом чекає закриття. Екологічну небезпеку в районі також створюють трансформаційні зміни стійкості ґрунтів, вертикальні і горизонтальні деформації земної поверхні, карстові і суфозійні процеси. За окремими хімічними елементами виявлено перевищення ГДК у поверхневих (у 5,3 рази), ґрунтових (у 6,9 рази) і підземних (у 36,0 разів) водах та ґрунтах (у 20,2 рази). Згідно з даними аналізів (Проект…, 1999, 2000), у поверхневих водах в кількостях, які перевищують ГДК, відмічали: барій (у 1,9-5,3 рази), кремній (у 1,3-1,8 рази), марганець (у 1,2 рази), стронцій (у 1,15 рази) та алюміній (у 1,03 рази).На основі власних геоекологічних досліджень та аналізу фондових, статистичних і картографічних даних нами запропоновано оптимізаційні заходи, які спрямовані на покращання стану як для окремих компонентів навколишнього природного середовища (чи на зниження інтенсивності розвитку природно-антропогенних процесів), так і для цілісних природно-господарських систем Нововолинського ГПР. Головними серед них повинні виступати: 1) оптимізація стану геологічного і повітряного середовищ завдяки зменшення обсягів викидів шкідливих речовин; 2) покращання контролю за станом поверхневих, ґрунтових і підземних вод через розширення існуючої гідроспостережної мережі; 3) регулювання розвитку природно-антропогенних процесів, зокрема затоплення і підтоплення угідь та ерозійних процесів; 4) рекультивація породних відвалів, ставів-відстійників та інших гірничопромислових обєктів; 5) розроблення пропозицій зі створення нових територій та обєктів заповідного і болотного фонду, особливо в межах заплав річок Західний Буг і Студянка. Ос