Розробка системи теоретико-методологічних положень і прийомів оцінки екологічних ситуацій на географічній основі з апробацією їх на прикладі геосистем Криму. Закономірності ландшафтної структури як основи для визначення операційних територіальних одиниць.
Аннотация к работе
Оцінки здійснюються в загальнонаукових цілях, для одержання прогнозу їхньої динаміки і розвитку, для цілей управління (для введення рентних податків, нормативної плати за землю, забезпечення торгових угод при купівлі земельних ділянок тощо), для введення особливого режиму управління (зон екологічного бідування тощо). У Республіканських доповідях стосовно стану довкілля в Криму за 1995-2000 роки переважають констатації фактів впливу на середовище промислових і сільськогосподарських підприємств, транспорту, комунального господарства. Недостатньо враховуються розходження, повязані з існуванням численних субєктів оцінювання, просторовими і тимчасовими масштабами, ситуаціями на сусідніх територіях, потенційними небезпеками. Погано враховується специфіка територіальних одиниць збору інформації, структура середовища субєктів, недостатньо уваги приділяється виборові операційних територіальних одиниць, зокрема, дуже рідко як операційні одиниці використовуються ландшафтні системи, що виступають фоном і основою процесів, які формують екологічні ситуації. Розроблена методика дозволяє здійснювати оцінку територіальних екологічних (геоекологічних) ситуацій з урахуванням стану ландшафтів, територіальної структури використання земель, ситуацій на сусідніх територіях, рівня забруднення повітряного, водяного і ґрунтового середовищ, просторових і часових масштабів території для оцінки земельних ділянок, планування розвитку території.У блоці А здійснюється порівняння стану геосистеми з різними нормами: А1-із її природною нормою за характером структури: кількості ярусів рослинності, числа видів, потужності ґрунтового покриву, тобто, загалом, за ступенем відхилення геосистеми від корінного стану; А2 - із природною (фоновою) нормою за розміром забруднень; А3 - із регіональною еколого-соціально-екологічною нормою, тобто територіальною структурою, що оптимально виконує основні функції: господарські, екологічні і соціальні. Як моделі таких територій можна назвати моделі соціоекополісів (Топчиєв, 1996), нормах площі територій що охороняються у межах регіону (багатьма міжнародними організаціями прийнятий розмір 10%), наявності визначеної просторової структури в розміщенні природних ландшафтів, сільськогосподарських угідь та інших типів використовуваних земель (М.Ф.Реймерс, Ф.Р.Штильмарк, В.В.Владимиров, В.П. У блоці В має місце двостороння оцінка: геосистем із позиції їхнього використання для різних видів господарської діяльності, техногенних систем із погляду їхнього впливу на ландшафти. Екологічна ситуація (Е) формується при взаємодії зовнішніх впливів, як антропогенних (In ), так і природних - (In ), із ландшафтами (L), що мають визначені властивості структури, функціонування й організації (у тому числі стійкість). Однак, для людини повне панування природних ландшафтів не може бути найбільш сприятливим станом, необхідно знайти компроміс між соціальними, економічними і фізіологічними вимогами людини і станом екосистем регіону: у кожному регіоні повинні бути оптимальні територіальні пропорції між природними ландшафтами, селитебнимі територіями, сільськогосподарськими угіддями, рекреаційними комплексами, промисловими підприємствами і транспортними зонами.Це виявилося можливим у результаті реалізації наступних задач дослідження: 1.Детально і на новому рівні розкрите поняття “екологічна ситуація”. Екологічна ситуація включає розгляд системи відносин трьох блоків: природних геосистем, людини (суспільства) і техносфери. В основі оцінки екологічних ситуацій на рівні регіонів і мікрорегіонів знаходиться поняття геоекологічної норми - оптимальне територіальне сполучення природних і квазиприродних геосистем і геотехнічних систем, що забезпечують екологічну регуляцію, досягнення економічних і соціальних благ. При цьому враховувалася територіальна структура станів геосистем, розмежовувалися критерії оцінки різних просторових і тимчасових рівнів, враховувалися різні субєкти оцінювання і різних типів антропогенної діяльності, динамічні характеристики ситуації. Оцінка екологічних ситуацій має багатомірний характер: а) необхідно сполучити абсолютні і відносні оцінки - у першому випадку всі території оцінюються за єдиною схемою, у другому - крапкою відліку виступають вимоги, пропоновані до території з позиції виконуваних нею функцій; б) оцінка екологічної ситуації повинна вироблятися при обліку двох показників: 1)по відхиленню від норми по деградації і забрудненню; 2)по відхиленню від норми за територіальною структурою й організацією.
План
Основний зміст роботи
Вывод
В результаті проведеного аналізу мета дослідження - розробка системи теоретико-методологічних положень і методичних прийомів оцінки екологічних ситуацій на географічній основі з апробацією їх на прикладі геосистем Криму - виконана. Це виявилося можливим у результаті реалізації наступних задач дослідження: 1.Детально і на новому рівні розкрите поняття “екологічна ситуація”. Екологічна ситуація включає розгляд системи відносин трьох блоків: природних геосистем, людини (суспільства) і техносфери. Кожна з них виступає одночасно і субєктом і обєктом оцінювання. Таким чином, для розкриття екологічної ситуації необхідний аналіз територіальної сукупності станів природних, квазиприродных і техногенних геосистем, розглянутої з декількох точок зору.
В основі оцінки екологічних ситуацій на рівні регіонів і мікрорегіонів знаходиться поняття геоекологічної норми - оптимальне територіальне сполучення природних і квазиприродних геосистем і геотехнічних систем, що забезпечують екологічну регуляцію, досягнення економічних і соціальних благ.
2.У роботі ключове місце займає поняття “географічні основи”. Під ними розуміється сукупність знань про геосистеми, що виступають просторовим базисом процесів взаємодії природних обєктів, людини і техногенних систем. Тому розуміння процесів, що відбуваються в їхніх межах, є фундаментальним базисом для оцінки ситуації. Структура взаємодій у геосистемах визначає характер взаємодії субєктів і обєктів, у першу чергу природи, суспільства і техніки.
На прикладі регіону (Крим у цілому), мікрорегіонів і локальних ділянок розкриті закономірності ландшафтної структури як основи для визначення операційних територіальних одиниць, необхідних для збору первинної інформації, її просторової і тимчасової інтерполяції й екстраполяції.
3. Норми ландшафтних систем виступили основою для оцінки геоекологічних ситуацій, завдяки чому розроблена нова система оцінки екологічних ситуацій. При цьому враховувалася територіальна структура станів геосистем, розмежовувалися критерії оцінки різних просторових і тимчасових рівнів, враховувалися різні субєкти оцінювання і різних типів антропогенної діяльності, динамічні характеристики ситуації.
4. На базі зробленої оцінки виявилося можливим показати шлях удосконалювання екологічного моніторингу і територіального керування.
5. Розкрито поняття екологічного простору, показано, що він формується сукупністю місцедій субєкту.
6. Розмежовано регіональний (на рівні усього Криму), мікрорегіональний і локальний підходи. Визначено методичні розходження, необхідні при оцінці ситуації на територіях, що виконують різне функціональне призначення: селітебне, рекреаційне, сільськогосподарське, заповідне й ін.
Рішення названих задач стало можливим на основі використання теоретичних і методологічних положень в області географії і геоекології: ландшафтної ієрархії, принципів просторової і тимчасової некомутативності і поліструктурності геосистем, правила ланцюгових реакцій, законів квантитативної компенсації, стійкості геосистем.
У роботі використовувалися статистичні методи, методи просторового аналізу, геоінформаційні технології і технології компютерного моделювання.
У результаті виявилося можливим довести наступні положення: 1. Екологічний простір кожного субєкта включає в межах розглянутої території сукупність просторово-тимчасових місцедій відповідно до траєкторій діяльності субєктів. У кожного субєкта існує свій ефективний екологічний простір-час.
2. Як вихідні показники при оцінці екологічних ситуацій виступають не тільки норми субєктів і обєктів, але і територіальна геоекологічна норма - визначене співвідношення природних, природно-антропогенних і техногенних систем, що забезпечують екологічний баланс.
3. Оцінка екологічних ситуацій має багатомірний характер: а) необхідно сполучити абсолютні і відносні оцінки - у першому випадку всі території оцінюються за єдиною схемою, у другому - крапкою відліку виступають вимоги, пропоновані до території з позиції виконуваних нею функцій; б) оцінка екологічної ситуації повинна вироблятися при обліку двох показників: 1)по відхиленню від норми по деградації і забрудненню; 2)по відхиленню від норми за територіальною структурою й організацією.
4. Ступінь наближення до верхньої межі припустимих змін є таким же необхідним показником екологічного стану геосистеми, як і відхилення геосистеми від норми. Відстань від норми до межі припустимих змін пропорційно стійкості геосистем.
5. Облік закономірностей структури і функціонування геосистем дозволяє більш глибоко й обєктивно оцінювати екологічні ситуації. Закон іерархичності геосистем (і звязані з ним розходження в структурі геосистем різного просторового масштабу) показує необхідності на кожному просторовому рівні - елементарному, мікрорегіональному, регіональному і т.д. - використовувати різні алгоритми і набори показників для оцінювання.
6. З законів тимчасової динаміки географічних систем установлюється необхідність використання різного набору показників при зміні тимчасового масштабу.
7. З принципу просторової некомутативності випливає, що екологічний стан геосистем міняється при зміні характеру чергування елементів геосистем більш дрібного рангу. З принципу тимчасової некомутативності випливає, що екологічна ситуація залежить від характеру чергування подій у часі. У цілому екологічна ситуація залежить від просторово-тимчасової структури місцедій.
8. Инерціонність ландшафтних систем націлює на необхідність розуміння того, що відгук (реакція) ландшафту запізнюється стосовно впливу. Багато характеристик екологічного стану є наслідком давно минулих подій. Отже, необхідно розмежовувати сучасні й успадковані елементи ситуацій.
Розроблена методика дозволяє робити комплексну оцінку геоекологічних ситуацій по сімох основних групах показників: характер геоекологічного простору, територіальна структура природних і техногенних геосистем, рівень відхилення антропогенних ландшафтів від норми, рівень забруднення ландшафтів, динамічні характеристики, оцінка ландшафтів для різних видів виробничої діяльності, оцінка потенційної небезпеки.
Список литературы
1.Лычак А.И. Анализ и оценка геоэкологических ситуаций в Крыму // Культура народов Причерноморья. - № 6. - 1999. - С. 383 -386;
2.Лычак А.И. Некоторые аспекты разработки методики оценки геоэкологических ситуаций в Крыму на ландшафтной основе// Культура народов Причерноморья. № 5. - 1998. - С. 398-400;
3.Лычак А.И. Подходы к оценке геоэкологических ситуаций // Культура народов Причерноморья. - № 3.- 1998.-С.89 -90;
4.Боков В.А., Бобра Т.В., Лычак А.И. Геоэкологическая ситуация в Крыму// Культура народов Причерноморья. - № 3. -1998. - С.13-18;
5.Lagunov I.,M., Lychak A.I. Automatic system of landscape and geophysical data collection // Культура народов Причерноморья. - № 20. - 2001. - С. 18-21;
6.Боков В.А., Лычак А.И. Оценка экологической ситуации в Крыму //Экология Крыма (Материалы семинара) // Культура народов Причерноморья. Приложение к № 2. - 1998. - С.30-36;
7.Боков В.А., Лычак А.И., Соцкова Л.М. Концептуальные основы создания комплексной системы экологического мониторинга. //Экология Крыма (Материалы семинара) // Культура народов Причерноморья. Приложение к № 2. - 1998. - С.8-12;
8.Боков В.А., Лычак А.И., Соцкова Л.М. Экологические показатели // Экология Крыма (Материалы семинара). // Культура народов Причерноморья. Приложение к № 2. - 1998. - С.12-15;
10.Методология и методика оценки экологических ситуаций/Под ред. Бокова В.А., Черванева И.Г., Поповчука Е.С.- Симферополь:Таврия-Плюс, 2000.- 99с.
11.Лычак А.И. Характеристика типов ландшафтов // В кн. Биологическое и ландшафтное разнообразие Крыма: проблемы и перспективы. - Вып.11. - Симферополь: Сонат, 1999. - С.28-31.
12.Боков В.А., Лущик А.В., Лычак А.И. Оценка экологических ситуаций. // В кн. Боков В.А., Лущик А.В. Основы экологической безопасности. - Симферополь: Сонат, 1998.- С.65-74;
13.Боков В.А., Бобра Т.В., Лычак А.И. Нормирование антропогенной нагрузки на окружающую природную среду. Учебное пособие. - Симферополь: Таврический экологический институт, 1998.- 110 с. (автор диссертации параграфы 5.1 и 5.2 написал самостоятельно, все остальные разделы - в соавторстве).
14.Лычак А.И. Проблема изучения пространственной динамики состояний ландшафтных систем// Проблемы экологии и рекреации Азово-Черноморского региона. - Симферополь: Таврида, 1995.-С.119-123;
15.Боков В.А., Лычак А.И. и др. Проблемы оценки геоэкологических ситуаций // Проблемы экологии и рекреации Азово-Черноморского региона Симферополь: Таврида, 1995.- С.94-98.