Аналіз історії розвитку теорії і практики земельного кадастру в Україні. Основні проблемні питання землеоцінювальних робіт. Комплексно географічний підхід до ведення кадастру сільськогосподарських земель. Методичні принципи агроландшафтного районування.
Аннотация к работе
Досягнення сталого розвитку в Україні потребує насамперед створення сприятливого економічного середовища, в якому ефективно працювали б господарські структури різної спеціалізації, різних форм господарювання і власності на землю. Роль земельного кадастру (ЗК) як засобу регулювання земельних відносин в умовах поглиблення процесу розвитку приватної власності на землю і ринку землі значно зростає. Існуюча практика оцінки земель, що базується на загальнодержавних методичних розробках, в розрізі природних та суспільно-географічних умов конкретного регіону не повною мірою дозволяє врахувати всі фактори, що визначають його специфіку. Актуальність теми визначається також необхідністю вдосконалення механізму оцінки землі відповідно до специфіки землеробства Півдня України, відсутністю конкретизованих і адаптованих до регіональних умов методик оцінки сільськогосподарських земель. Дисертація повязана з тематикою робіт, що виконуються відділом земельного кадастру Херсонського обласного управління земельних ресурсів по реалізації Основних напрямів земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки (схвалено Указом Президента України від 30 травня 2001 року №372/2001): дослідження, що склали її основу, використані під час розробки Розширених заходів облуправління по реалізації основних напрямів земельної реформи на 2002-2005 роки (рішення колегії №4/2 від 24 квітня 2002 року) - пункт 15 “Провести коригування схеми кадастрового районування території Херсонської області з врахуванням екологічного стану” (виконавець) та пункт 16 “Розробити пропозиції щодо вдосконалення економічної оцінки зрошуваних земель в регіональних умовах Херсонської області на прикладі окремих землекористувань”(виконавець).Огляд літературних джерел дозволяє виділити три напрямки кадастрових робіт відповідно до того, в складі якої держави знаходилася певна частина її території: а) російські кадастрові розробки (земські кадастри, роботи В.В.Докучаєва тощо), поширені на територіях, що входили до Російської імперії; б) австрійські та польські роботи (поширені в західному регіоні України), наслідки яких збереглись у західних областях до наших днів; в) кадастрові роботи радянського періоду, що проводились за часів перебування України в складі СРСР. Проведені дослідження дали дуже детальну і різнобічну інформацію про характер ґрунтового покриву, продуктивність земель та особливості сільськогосподарського землекористування на території країни, проте практично всі вони являли собою переважно разові розробки кадастру з застосуванням різноманітних методологічних підходів та принципів, тривалий час спостерігалась відсутність загальнодержавної (для всієї території країни) методики кадастрової оцінки земель. Історичний огляд кадастрових робіт в Україні дозволив акцентувати вузлові проблеми сучасного етапу розвитку земельно-кадастрової справи: - в звязку з довготривалою трансформацією земельних відносин та права власності на землю в Україні досі не створено ринок землі, що негативно впливає на обсяги інвестицій, розвиток системи іпотечного кредиту та стримує покращення кредитно-фінансового обігу; аналіз стану ведення окремих складових частин ЗК свідчить, що домінуючими видами робіт є реєстрація земельних ділянок і права власності на них, обґрунтування плати за землю, а також повязані з цим питання обліку кількості земель і їх грошової оцінки: кадастрова оцінка використовується тільки для фіскальних цілей, а не для збереження родючості ґрунтів, подальшого обґрунтування способів організації і використання сільськогосподарських земель; Певною мірою спрощена методика оцінки земель в умовах нагальної потреби формування ринку землі і закріплення її правового статусу дозволяє в короткі строки провести землеоцінювальні роботи і дає можливість співставити їх результати в цілому по країні.На сучасному етапі різні галузі науки мають вагомі досягнення в розробці земельно-кадастрової справи, обґрунтуванні організації території та раціонального природокористування. У дисертації наведене теоретичне узагальнення методологічних проблем і методичних принципів інвентаризації та оцінки різноякісних сільськогосподарських земель в системі ЗК України і представлене нове розвязання наукового завдання впровадження комплексного географічного підходу в практику кадастру сільськогосподарських земель Південного регіону. Специфіка природних та господарських умов різних регіонів України визначає особливості функціонування регіональних агроландшафтних систем і використання земель. Землеоцінювальні роботи в умовах реформування земельних відносин повинні проводитись з врахуванням регіональних і локальних особливостей землекористування, що не тільки підвищить їх обєктивність, а й може стати одним з факторів економічного стимулювання сільських товаровиробників, оскільки розмір земельного податку визначається залежно від якості та особливостей використання конкретної земельної ділянки. В основу розробки і ведення ЗК мають бути покладені дослідження регіональних особливостей землекористування і методологічні