Атлас як особливий картографічний твір. Історія світової атласної картографії. Її розвиток в радянські часи. Особливості проектування атласів. Проекції, масштаби, градусні сітки як їх математична основа. Структура й оформлення атласів, їх класифікація.
Аннотация к работе
картографія атлас масштаб Картографія, як відомо, це галузь науки, техніки, виробництва і навчальна дисципліна, яка охоплює вивчення, створення та використання різноманітних картографічних творів. Наукова значимість проблеми та її недостатнє вивчення і визначають актуальність теми дослідження. Динамічні аспекти надають картам природи, населення, господарства додаткову наукову цінність, відкривають перспективу для різноманітних теоретичних узагальнень.Метою дослідження є зясування характерних рис та особливостей географічних атласів та принципів їх картографування. Питання розвитку різних напрямів картографування (атласного, тематичного, топографічного та спеціального) досліджували: історію картографування - Я.Л.У відомому сенсі атласи відображають рівень розвитку економіки та культури тих країн, де вони були створені, а також світу в цілому. Крім того, атласи - найбільш завершені картографічні твори, що акумулюють у собі досягнення географії та картографії. Саме атласи чітко відображають етапи вивчення простору, глибину пізнання природних і соціально-економічних явищ. Для свого часу «Географія» Птоломея була видатним твором з зборами з 27 карт - карти світу і 26 карт відомих у той час частин Європи, Африки, Близького Сходу та Південної Азії. Атлас задуманий як капітальне комплексне твір у трьох томах, що включає вичерпну інформацію про природу, економіку, населення та політичному устрої світу і країни.Загальні правила вибору математичної основи атласу: в атласі повинне бути використане мінімальне число проекцій (звичайно дві-три); вибір проекцій диктується особливостями території (конфігурація) і характером використання карт (припустимі перекручування); карти територій одного рангу (наприклад, материків й ін.) і карти, найбільш звязані по змісту (набір карт природи на певну територію й т.д.), повинні будуватися в однакових проекціях; в атласі повинні бути наведені назви використаних проекцій (загальноприйняті проекції). У випадку використання в атласі своєї системи проекцій у них включається спеціальна сторінка з характеристиками цих проекцій й особливостями використання карт; атлас повинен містити мінімальну кількість масштабів [2]. Для забезпечення адресності змісту карт атласу існують наступні правила: для атласу в цілому підбирається оптимальний набір елементів місцевості, що зберігається на всіх картах атласу; в обовязковий зміст географічних основ карт атласу входять - річкова (озерна) мережа й населені пункти; додатково - рельєф, дороги й характерні риси місцевості (наприклад, заболоченість, пустелі й т.д.); для річкової (озерної) мережі встановлюються цензи відбору відповідно до масштабного ряду карт атласу [6]. Структура атласу як картографічного добутку досить чітко визначений: атлас брошурується у вигляді книги (набір зошитів, збирається в папку); особливість книжкового видання атласу - у розміщенні карт на двох сторінках атласу (розворот) або одній сторінці (оборот); зошитового - у розміщенні матеріалу на зошитовому аркуші без згину, іноді - із клапаном; атлас має тверду (або щільну) обкладинку. Тут же вказуються основні організації, що створили атлас, рік і місце видання; трохи перших сторінок приділяється для загальної характеристики добутку: передмова (загальна характеристика змісту, редакційна склад, укладачі й т.д.); таблиця загальних для карт атласу умовних позначок; на початку (або кінці) атласу розміщається зміст карт атласу з виділенням розділів, вказівкою масштабів карт і сторінок атласу; розподіл атласу на розділи проводиться по територіальному (загально географічні атласи) або змістовному (тематичні атласи) принципу.Приватні класифікації значно уточнюють положення будь-якого атласу у кваліфікаційній таблиці, полегшують вибір й оцінку атласу для конкретного використання [13]. Атласи створюються й на окремі цікаві в природних й економічних відносинах регіони, великі населені пункти (наприклад, англійський Атлас Лондона і його околиць, 1960-1970). Наприклад, Атлас Офіцера (1984) і Атлас для вчителів середньої школи (1985) по формальній класифікації повинні ставитися до атласів світу, але вони містять більші розділи карт материків і своєї країни. По форматі й способу використання атласи діляться на крупноформатні (настільні), середньоформатні (книжкові), кишенькові, мініатюрні (подарункові) [11]. Їсти традиція включати в назву таких атласів назва видавництва (або прізвище видавця автора).У відомому сенсі атласи відображають рівень розвитку економіки та культури тих країн, де вони були створені, а також світу в цілому. Вся система карт виступає як ціле - атлас: кожна карта є елементом цієї системи. Що стосується особливостей проектування атласів, то територіальні, змістовні й функціональні характеристики перебувають в атласі в тісному взаємозвязку. Структура атласу як картографічного добутку досить чітко визначений: атлас брошурується у вигляді книги (набір зошитів, збирається в папку); особливість книжкового видання атласу - у розміщенні карт на двох сторінках атласу (розворот) або одній