Геоекономічні трансформації в Центрально-Східному регіоні Європи в контексті національних пріоритетів України - Автореферат

Нарешті, країни регіону є значно більш вдалими, ніж Україна, учасниками євроінтеграційного процесу, отже вони можуть розглядатися як своєрідні посередники під час здійснення спроб наближення України до ЄС. Теоретичному дослідженню цих питань, а також вивченню приклад них аспектів проблеми соціально-економічних реформ та співробітництва в регіоні присвячено велику кількість наукових досліджень та практичних розробок як у світовій, так і у вітчизняній економічній літературі. Дисертація виконувалась у відповідності до планової тематики дослідження відділу глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, зокрема при розробці наступних тем: “Цивілізаційна структура сучасного світу: дискретність та універсалізм” (№ держреєстрації 0103U006309) та “Геоекономічна політика України в контексті світових інтеграційних процесів” (№ держреєстрації 0103U006310). Мета та задачі дисертації полягають у комплексному дослідженні сутності геоекономічних трансформацій у Центрально-Східному регіоні Європи в контексті національних пріоритетів України, теоретичних і практичних аспектів забезпечення оптимальної моделі інтеграції економіки України в континентальний та світовий господарський простір, на базі чого в роботі формулюються та обґрунтовуються практичні рекомендації щодо геоекономічного вибору та регулятивних механізмів в Україні. У третьому розділі дослідження перспектив міжнародного економічного співробітництва України із країнами Центрально-Східного регіону Європи, реалізації інтеграційного потенціалу України в регіоні в контексті розширення Євросоюзу здійснювалося на основі аналізу статистичного матеріалу, на базі функціонально-системного підходу.У першому розділі дисертації досліджуються питання, повязані з модифікацією інтеграційних моделей країн Центрально-Східного регіону Європи в контексті процесів глобалізації та регіоналізації. Зокрема вивчаються процеси системної трансформації в регіоні, актуальні проблеми адаптації умов економічного розвитку в Центральній та Східній Європі до європейських інтеграційних механізмів, роль співробітництва із країнами ЦСЄ для України. У свою чергу, обєктивно зумовлені потреби підвищення результативності участі України у процесах міжнародного співробітництва, максимізації потенціалу національної спеціалізації потребують активізації багатобічної економічної взаємодії з усіма сусідніми відносно України державами. Розширення ЄС на Схід може привести до наступних результатів та системних наслідків для України: 1) відбудеться загострення конкуренції між українськими виробниками та підприємствами нових членів на єдиному ринку Євросоюзу; 2) зміниться режим міжнародноекономічної діяльності: економічна політика та візовий режим західних сусідів України уніфікуються із загальноєвропейськими, тобто візовий режим, митні платежі, квоти та ліцензії розглядатимуться в аспекті угод між Україною та ЄС;Трансформаційні процеси в регіоні ЦСЄ мають подвійну природу, оскільки вони повязані як з поворотом до ринкової системи, так і з пошуком місця в цивілізаційному процесі, у виробленні нової парадигми взаємодії з іншими країнами, з урахуванням ресурсних проблем та глобалізаційних тенденцій. Членство в ЄС відкриває як для країн - нових членів Євросоюзу, так і для решти держав регіону додаткові стимули соціально-економічного розвитку. Країни ЦСЄ, пострадянського простору становлять собою неоднорідну групу держав, причому відмінності соціально-економічного розвитку, його обєктивні параметри впливають на динаміку євроінтеграційних процесів. Це повязано з тим, що процеси соціально-економічної трансформації та політика економічного зростання в ЦСЄ відображають не тільки ключові геоекономічні, але й актуальні технологічні тенденції сучасного розвитку, які дедалі більшою мірою зумовлюють національні пріоритети країн регіону. В економічній сфері слід провести відповідну роботу із країнами-членами, майбутніми членами та кандидатами на вступ до ЄС щодо надання підтримки Україні при вступі до СОТ.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Трансформаційні процеси в регіоні ЦСЄ мають подвійну природу, оскільки вони повязані як з поворотом до ринкової системи, так і з пошуком місця в цивілізаційному процесі, у виробленні нової парадигми взаємодії з іншими країнами, з урахуванням ресурсних проблем та глобалізаційних тенденцій. Необхідним компонентом макроекономічної політики та стратегії росту є задача інтеграції механізмів відтворення, розширення ринкових просторів. Членство в ЄС відкриває як для країн - нових членів Євросоюзу, так і для решти держав регіону додаткові стимули соціально-економічного розвитку.

2. Країни ЦСЄ, пострадянського простору становлять собою неоднорідну групу держав, причому відмінності соціально-економічного розвитку, його обєктивні параметри впливають на динаміку євроінтеграційних процесів. ЄС послідовно здійснює допомогу ряду країн ЦСЄ з метою оптимізації умов вступу до нього.

3. Важливу роль у справі євроінтеграції країн ЦСЄ відіграє адаптація до стандартів ЄС, уніфікація регулятивних та технологічних режимів. Це повязано з тим, що процеси соціально-економічної трансформації та політика економічного зростання в ЦСЄ відображають не тільки ключові геоекономічні, але й актуальні технологічні тенденції сучасного розвитку, які дедалі більшою мірою зумовлюють національні пріоритети країн регіону.

4. У контексті геоекономічних реалій важливим для України є інтегрований розгляд базових завдань міжнародної економічної політики. В економічній сфері слід провести відповідну роботу із країнами-членами, майбутніми членами та кандидатами на вступ до ЄС щодо надання підтримки Україні при вступі до СОТ. Слід створити підґрунтя для активного переговорного процесу між Україною та ЄС щодо укладення Угоди про зону вільної торгівлі. При цьому слід домогтися згоди від ЄС на укладання такої угоди на асиметричній основі, що полегшить доступ українських експортерів на ринки країн ЄС. Просування на шляху до СОТ (з урахуванням інтересів вітчизняних виробників) постане важливим чинником прискорення інтеграції нашої держави до структур Євросоюзу.

5. Для України має велике значення застосування досвіду, який було набуто як у ході структурних реформ, так і під час реалізації інтеграційних програм. Особливо значущим постає той факт, що реалії сусідніх країн, перед якими стоять аналогічні завдання розвитку, є типологічно близькими до вітчизняних умов. Передусім слід звернути увагу на значущість активної макроекономічної політики, обмеженість застосування лібералізаційних заходів. Ті з країн регіону ЦСЄ, які застосовували науково обґрунтовані моделі структурної реформи, зокрема проводили приватизацію з особливою увагою до створення сприятливого інвестиційного клімату, сприяння експорту, змогли мінімізувати інфляційний тиск.

6. Ефективна участь України в сучасних економічних інтеграційних процесах, в системі міжнародного співробітництва обєктивно зумовлена рядом факторів. Їх можна трактувати як переваги в контексті глобальної конкуренції (відтак йдеться про стратегічне партнерство), міркування національної безпеки, оптимізації механізму участі в міжнародному поділі праці. При цьому особливе значення має покращення режиму співробітництва нашої держави із сусідніми державами.

7. Прийом нових членів до Євросоюзу, з одного боку, виявив розбіжності й суперечності між його членами, а також “старими” та “новими” членами. Крім того, ця подія реально здатна спричинити до переоцінки варіантів подальшого розширення блоку. Обсяг витрат, а також негативні функціональні наслідки розширення ЄС за рахунок нових кандидатів можуть викликати пожорсткішання умов подальшого розширення, отже наступне розширення за рахунок України може ускладнитися факторами, які є незалежними від нашої держави.

8. Держави ЦСЄ становлять невідємну складову геоекономічної моделі України, що водночас відповідає традиційним відносинам та постає фактором наближення України до Євросоюзу. Економічні, а понад усе - виробничо-коопераційні, відносини між Україною та країнами ЦСЄ, починаючи з кінця 80-х років, зазнали суттєвої трансформації. Робота з покращення режиму та збільшення результативності співробітництва має враховувати системовизначальну роль євроінтеграційних тенденцій, які повязані зі зміною режиму співробітництва, тарифного та нетарифного регулювання у країнах ЦСЄ - нових членах ЄС.

9. Особливе значення в інтеграційному контексті для України має проблематика інноваційного та технологічного розвитку, оптимізації відповідної системи макроекономічного регулювання. На особливу увагу заслуговує задача подолання негативних тенденцій технологічної деградації ряду провідних галузей економіки України, вихід на провідні позиції в конкурентній боротьбі за тими напрямами наукомісткого виробництва, за якими вона має переваги. Це завдання можна вирішити за умов налагодження широких програм співробітництва, виробничої кооперації, що може реально сприяти зростанню обсягів субрегіональної торгівлі, збільшенню експорту, розвитку конкурентного середовища. У цьому відношенні важливим є підключення України до науково-технічних програм, проектів у високотехнологічній, інноваційній сфері. Це дозволить краще використати вітчизняний потенціал у тих сферах НДДКР та галузей обробки, які визначають перспективи формування експортного потенціалу, конкурентність держави в довгостроковому вимірі. Коопераційно-інвестиційні контакти можуть передбачати такі форми товарообміну й організації виробництва, як поставка, монтаж комплектних підприємств та обладнання за умови наступної оплати вартості виготовленою продукцією, ліцензійний обмін, спільне проведення НДДКР, сприяння створенню й функціонуванню спільних підприємств тощо.

10. Слід залучити до активної коопераційної діяльності прикордонні області України в рамках єврорегіонів (“Буг”, “Карпатський”, “Верхній Прут”, “Нижній Дунай”), надати державну підтримку розвиткові регіональної інфраструктури економічної та зовнішньоекономічної діяльності. Механізм державної підтримки підприємств у регіонах має бути законодавчо приведений у відповідність до норм ЄС та принципів ГАТТ / СОТ, водночас забезпечуючи захист внутрішнього ринку від імпорту, який є предметом забороненого субсидування.

1. Грущинська Н. Передумови виникнення та розвиток спільної підприємницької діяльності в контексті поглиблення зовнішньо економічного співробітництва між Україною та Словацькою Республікою // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. Вип. 29. Частина IV. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2001. - С. 80-81.

2. Грущинська Н. Досвід активізації інвестиційних процесів в Словацькій Республіці та його використання в процесі розвитку міжнародного бізнесу в Україні // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. Вип. 35. Частина І. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2002. - С. 179-181.

3. Грущинська Н. Формування ефективної економічної політики Словацької Республіки в умовах глобальних трансформаційних процесів як досвід для України // Економіка. Фінанси. Право. - 2002. - №2. - С. 33-36.

4. Грущинська Н. Співробітництво України з Словацькою Республікою в міжнародних організаціях як інтеграційний поштовх до європейської спільноти // Національний вісник Ужгородського державного університету. Сер. “Економіка”. - 2002. - №11. - С. 120-125.

5. Грущинська Н. Активний розвиток інвестиційних процесів у Словацькій Республіці та їх вплив на економіку України // Зб. наук. праць. Вип. 31 / Від. ред. - д.е.н., проф. В.Є.Новицький - К.: ІСЕМВ НАН України, 2002. - С. 77-84.

6. Грущинська Н. Процеси системної трансформації в регіоні ЦСЄ в контексті економічної глобалізації // Зб. наук. праць. Вип. 36 / Від. ред. - д.е.н., проф. В.Є.Новицький - К.: ІСЕМВ НАН України, 2003. - С. 271-278.

7. Грущинська Н. Вплив глобалізаційних процесів на розвиток торгово-економічних відносин України з країнами Центрально-Східного регіону // Зовнішня торгівля: Право та економіка. - 2003. - № 5-6 (9-10). - С. 31-37.

8. Грущинська Н. Головні аспекти транскордонного співробітництва між Україною та Словаччиною // Економічний часопис. - 2002. - №2. - С. 9-11.

9. Чала Н.М. Основні напрямки поглиблення україно-словацьких відносин у контексті формування зовнішньоекономічної політики України в сучасних умовах // Збірник матеріалів IV міжнародної науково-практичної конференції Української академії зовнішньої торгівлі “Проблеми регулювання зовнішньоекономічної діяльності України в сучасних умовах”. - Київ: Вид. УАЗТ. - 2001. - С. 170-171.

10. Грущинська Н. Формування ефективної економічної політики Словацької Республіки в умовах глобальних трансформаційних процесів як досвід для України // Збірник матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції Української академії зовнішньої торгівлі “Вплив глобалізації на формування та розвиток зовнішньоекономічних звязків України”. - К.: Вид. УАЗТ. - 2002. - С. 365-367.

11. Грущинська Н. Головні аспекти транскордонного співробітництва України з країнами Центральної та Східної Європи (на прикладі Словацької Республіки) // Збірник матеріалів VI міжнародної науково-практичної конференції Української академії зовнішньої торгівлі “Актуальні правові та економічні проблеми розвитку зовнішньо економічних звязків”. - Київ: Вид. УАЗТ. - 2003. - С. 147-149.

Размещено на .ru