Стан і напрямки використання геоінформаційних систем у сільському господарстві в сфері землекористування та управління. Системи спостереження та супутниковий моніторинг, оцінка їх ролі та значення в процесі підвищення ефективності ведення землеробства.
Аннотация к работе
Таку інформованість забезпечують дані ДЗЗ, які пізніше, після дешифрування, опрацьовуються у геоінформаційних системах. Всі ці обєкти мають деяке положення і протяжність в просторі, тому тільки технологія просторових баз даних (інакше званих базами геоданих) може гарантувати адекватне компютерне представлення цієї інформації. Причому простого ГІС-пакету тут недостатньо, - наприклад, в США є десятки тисяч господарств, мільйони ділянок, і лише спеціальні засоби управління великими просторовими базами даних можуть справитися з такими обємами. Ці дані можуть використовуватись для здійснення кадастру земель сільськогосподарського призначення, проведення їх оцінки, перевірки і уточнення меж сільськогосподарських угідь, контролю цільового використання земель. Використання цих систем дозволяє не тільки оперативно стежити за станом полів, але й у режимі реального часу отримувати звіти і повідомлення про найбільш важливі події по Інтернету або смс; робити прогнози по врожайності полів і всього господарства цілком; отримувати супутню інформацію про ринки сільгосппродукції, котирування валют і ціни сільськогосподарських товарів на окремих біржах; зіставляти поточні та історичні значення індексів вегетації, вологості грунту, вмісту добрив [1].ГІС-технології дозволяють вирішувати різні задачі у багатьох сферах діяльності людини, забезпечують прийняття оптимальних управлінських рішень на основі модулювання і картографування нашого світу, можуть працювати як інтегрувальний елемент корпоративних інформаційних систем. Таким чином, геоінформаційні системи (ГІС) - сучасні інформаційні технології для аналізу і картографування обєктів реального світу та прийняття оптимальних управлінських рішень у галузях, що повязані із Землею (ГЕО - від грецької ge - Земля, частина складних слів, які означають: віднесений до Землі, до її вивчення; наприклад, геологія, гідрогеологія…). Отже, використання ГІС-технологій у землевпорядкуванні, землекористуванні і, землеробстві, екології та охороні навколишнього природного середовища, сільському і водному господарстві, службі охорони родючості грунтів і якості продукції, економіці природокористування в ХХІ ст. вже одержали широкий та інтенсивний розвиток. ГІС використовують для просторового аналізу і моніторингу регіональних тенденцій продуктивності с/г. виробництва, підвищення ефективності галузей аграрної економіки, оптимізації водного господарства, екологічного та еколого-меліоративного моніторингу.
Вывод
ГІС-технології дозволяють вирішувати різні задачі у багатьох сферах діяльності людини, забезпечують прийняття оптимальних управлінських рішень на основі модулювання і картографування нашого світу, можуть працювати як інтегрувальний елемент корпоративних інформаційних систем. Таким чином, геоінформаційні системи (ГІС) - сучасні інформаційні технології для аналізу і картографування обєктів реального світу та прийняття оптимальних управлінських рішень у галузях, що повязані із Землею (ГЕО - від грецької ge - Земля, частина складних слів, які означають: віднесений до Землі, до її вивчення; наприклад, геологія, гідрогеологія…). Геоінформаційні технології сьогодні є необхідною складовою всіх інформаційних систем, в яких є просторові дані. А все сільське господарство, інформаційні системи агрокомплексу повязані із землею, з просторовими даними. Отже, використання ГІС-технологій у землевпорядкуванні, землекористуванні і, землеробстві, екології та охороні навколишнього природного середовища, сільському і водному господарстві, службі охорони родючості грунтів і якості продукції, економіці природокористування в ХХІ ст. вже одержали широкий та інтенсивний розвиток.
Основні галузі застосування ГІС в сільському господарстві - збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, оптимізації її транспортування, переробки і збуту. Як приклад, можливо навести вдалий досвід компаній та агрофірм, що ефективно працюють над оцінюванням необхідної кількості і оптимізації доставки та внесення добрив, меліорантів і отрутохімікатів. ГІС використовують для просторового аналізу і моніторингу регіональних тенденцій продуктивності с/г. виробництва, підвищення ефективності галузей аграрної економіки, оптимізації водного господарства, екологічного та еколого-меліоративного моніторингу.
Використання таких сучасних інформаційних технологій, як ДЗЗ і ГІС в інтересах агропромислового комплексу України є складовою частиною загального процесу інформатизації АПК та безумовно сприятиме формуванню нових рівнів аграрних технологій, сільськогосподарського менеджменту та стратегічного планування.
Цифрова картографічна інформація дозволяє оперативно складати карти стану посівів на відповідний момент часу, які є основою для підтримки прийняття оптимальних рішень. Особливо ефективне використання геоінформаційних технологій у меліорації і водному господарстві. Найважливішою є цифрова картографічна інформація, до якої входять карти типів і характеристик грунтів, їх вологості, ступеня їх засолення та осолонцювання; рівня, мінералізації та хімічного складу підгрунтових вод; карти ухилів та експозиції схилів, їх еродованості; якості зрошувальної води, врожайності с/г. культур. За наявності такої інформації та відповідних фахівців вищого ґатунку (проектувальників водного господарства, науковців, науково-педагогічних працівників управлінської ланки) відкриваються необмежені можливості аналізу, прогнозу і оптимізації управлінської діяльності всіх с/г., водогосподарських підприємств і установ від міністерства до господарства (управління водогосподарських систем на макро і мікрорівнях).
Список литературы
1. Барладин А.В. Использование ГИС и ДЗЗ - технологий в сельском хозяйстве [Електронний ресурс] / А.В. Барладин, П.Д. Ярошук. - 2008. - Режим доступу до ресурсу: http://repository.crimea.edu.
2. Бойко О.Г. Можливості використання ГІС / ДЗЗ технологій у точному землеробстві [Електронний ресурс] / О.Г. Бойко. - 2009. - Режим доступу до ресурсу: pdaa.edu.ua.
3. Болсуновский М.О. Геометрическая обработка данных со спутника QUICKBIRD. - [Електронний ресурс] [Електронний ресурс] / М.О. Болсуновский. - 2006. - Режим доступу до ресурсу: http://geopriz.webrost.lgg.ru.
4. Внедрение геоинформационных технологий и навигационных систем в задачах точного земледелия [Електронний ресурс] / И.В. Бычков, Л.В. Нефедьев, Г.М. Ружников, Н.Г. Луковников. - 2010. - Режим доступу до ресурсу: http://it.nsu.ru.
5. Використання ГІС та ДЗЗ у землекористуванні. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 14-16 листопада 2012 р. - Миколаїв:КП «Миколаївська обласна друкарня», 2012. - 96 с.
6. Кобец Н. І. Применение данных дистанционного зондирования земли в системах точного земледелия [Електронний ресурс] / Н.І. Кобец. - 2000. - Режим доступу до ресурсу: http://www.ulrmc.org.ua.
7. Лопирев М.І. Проектування і впровадження еколого-ландшафтних систем землеробства в сільськогосподарських підприємствах. Методичне керівництво / М.І. Лопирев. - Воронеж: Витік, 1999. - 186 с.
8. Лурье И.К. Основы геоинформатики и создание ГИС. /Дистанционное зондирование и географические информационные системы. Часть І. // Под ред. А.М. Берлянта. - М.: МГУ им. Ломоносова, 2002. - 140 с.
9. Морозов В.В. ГІС в управлінні водними і земельними ресурсами / В.В. Морозов. - Херсон: ХДУ, 2006. - 88 с.
10. Світличний О.О. Основи геоінформатики / О.О. Світличний, С.В. Плотинський. - Суми: Університетська книга, 2006. - 295 с.
11. Черняга П.І. Використання ГІС-технологій для виконання моніторингу сільськогосподарських земель та управління угіддями / П.І. Черняга, Б.Д. Олександр. - Рівне, 2009. - 67 с.
12. Arcgis 9 Spatial Analyst Керівництво користувача. Russian Translation by DATA . - New York: ESRI, 2001. - 219 с.