Поняття про геоінформаційні технології, їх класифікація та місце в екології. Парадигми в технології обробки геопросторових даних. Концептуальне моделювання геоінформаційних систем в процесі моніторингу. Автоматизація дослідження земельних ресурсів.
Аннотация к работе
Геоінформаційні технології, ГІС-технології - технологічна основа створення географічних інформаційних систем, що дозволяють реалізувати їхні функціональні можливості. Для створення і функціонування ГІС необхідні компютерна техніка, відповідне програмне забезпечення, початкові дані, включаючи атрибутивні, і, звичайно ж, люди, що уміють не тільки користуватися компютером і програмним забезпеченням, а осмислено з їх допомогою оперувати інформацією, зокрема що має і просторову складову.геоінформаційний моніторинг автоматизація земельнийНа сторінках наукової періодики та в монографіях продовжується дискусія - чого більше в геоінформатиці: географії, геодезії, математики чи інформатики? Мова йде про нову предметну сферу - геоінформатику, в назві якої визначається як сам гіперскладний обєкт дослідження у вигляді геосистеми, так і комплексний метод його дослідження на основі компютерних інформаційних технологій. Інформатика вивчає закономірності та методи збору, накопичення, передачі й обробки інформації з використанням електронних обчислювальних машин. Сутність геоінформаційного методу дослідження полягає в реалізації методів та принципів географічного підходу до вивчення геосистеми на основі інформаційних технологій збору даних, створення компютерних баз знань та баз геопросторових даних, програмних засобів просторового аналізу та моделювання, а також мови взаємодії в системі "людина - компютер" за електронними картами та комбінованими геозображеннями. Геоінформатика, яка має корені у двох метанауках (географія та інформатика), також розглядається як метанаука, оскільки вона багатоаспектна за своїм застосуванням в інформаційному моделюванні різних явищ і обєктів, що характеризуються просторово-часовими властивостями, а також має багато розділів, де вивчаються і розробляються спеціальні методи та системи обробки і використання геопросторових даних.Виходячи з високого ступеня міждисциплінарності ГІС, в основу класифікації можна покласти такі групи ознак (Рисунок 1.1): за призначенням - цільове використання та характер задач, що вирішуються; за переважним способом організації геопросторових даних - формати введення, зберігання, обробки і відображення географічної інформації;за ступенем доступу та використання геопросторових даних - рівень інформаційних мереж, в середовищі яких функціонує система (від глобальних до локальних обчислювальних мереж - ЛОМ). Ця система ознак утворює пятивимірний простір класифікації ГІС, в якому певна геоінформаційна система може бути асоційована з точкою, координати якої відповідають класифікаційним ознакам геоінформаційної системи.Становлення екологічного управління і регулювання екологічних процесів вимагає серйозної технічної підтримки і використання сучасних технологій для вирішення задач різного плану і різного масштабу, повязаних з охороною довкілля на рівнях від локального до загальнонаціонального. Важко заперечити той факт, що переважна більшість інформації має географічний аспект і тому її можна просторово аналізувати і наочно представляти у вигляді карт, схем, діаграм, графіків та малюнків. Для ефективного аналізу і візуалізації просторової інформації існують потужні засоби - геграфічні інформаційні системи (ГІС), які не лише дозволяють створювати електронні карти на основі високовмісних баз даних, але з допомогою різнопланового аналізу наявної просторової інформації вирішувати проблеми різної складності в галузях Досвід показує, що використання ГІС технологій від фірми ESRI робить управління в галузі охорони довкілля значно ефективнішим і дозволяє вирішувати завдання швидко, творчо, грамотно, на основі даних, що постійно оновлюються. Геоінформаційні системи й технології - це сучасні компютерні технології для картографування й аналізу обєктів природи, а також подій, що відбуваються на планеті, в нашій життєдіяльності; це важливий засіб розуміння стану довкілля й управління ним.Концептуальна модель (KM) визначається як "формальне подання проблемної сфери на поняттєвому рівні". При концептуальному моделюванні ігноруються технологічні деталі реалізації систем з метою дослідження обєктів проблемної сфери, їх властивостей та взаємодії на більш високому рівні абстрагування (концептів - понять і термінів). Концептуальна модель містить метазнання, метадані та знання про систему, вона відіграє роль своєрідного містка між майбутніми користувачами і розробниками системи. З огляду на це, концептуальне моделювання повинно забезпечувати такі основні функції: підтримувати структури та засоби, котрі дозволяють відображати знання про предметну сферу і систему прозоро та ясно для кращої взаємодії розробників і користувачів системи;Домінуючу роль картографічного моделювання та картографічної взаємодії в географічному підході важко переоцінити, адже якраз карта традиційно поєднує модельно-пізнавальну і комунікативну функції взаємодії усіх субєктів на всіх етапах життєвого циклу інформаційного продукту (замовників, виконавців і споживачів). Упродовж століть просторові дані і зна
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРО ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ ТА МІСЦЕ В СУЧАСНІЙ ЕКОЛОГІЇ
1.1 Поняття про ГІС
1.2 Класифікація ГІС
1.3 Геоінформаційні системи в екології
РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В СИСТЕМІ МОНІТОРИНГУ
2.1 Поняття про концептуальне моделювання
2.2 Парадигми в технології обробки геопросторових даних
2.3 Концептуальна модель узагальненої ГІС
2.4 Концептуальне моделювання геопросторових даних
2.5 Трирівнева архітектура геоінформаційних ситем
РОЗДІЛ 3. ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ НОВИЙ КРОК В ДОСЛІДЖЕННІ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ