Генотипічні особливості амінокислотного складу і якісних показників м’ясо-сальної продукції свиней різного напрямку продуктивності - Автореферат

Для оцінки харчових якостей мяса, крім даних про його хімічний склад (волога, протеїн, жир, зола) і калорійність, важливе значення має визначення повноцінності складу білків мязової тканини і особливо амінокислотного складу. Проте, питання якісних показників мяса і особливо амінокислотного складу найдовшого мяза спини свиней різного напрямку продуктивності в умовах великих комплексів вивчено недостатньо. Встановити генотипічні особливості якісних показників мяса і амінокислотного складу найдовшого мяза спини (mus. longissimus dorsi) універсальної великої білої породи, спеціалізованих мясних порід (дюрок, полтавська мясна і українська мясна) і сальної української степової рябої породи. Полягає в тому, що вперше в умовах 108 тис. промислового комплексу вивчені якісні показники мяса і амінокислотний склад найдовшого мяза спини, кореляційний і регресійний звязок, генотипова та паратипова залежність їх від мінливості напрямку продуктивності. Полягає в тому, що дає можливість диференційовано встановити якісні показники мяса і амінокислотний склад найдовшого мяза спини свиней різного напрямку продуктивності при використанні їх в умовах 108 тис. промислового комплексу.Вивчаючи генофонд свиней різних генотипів за відтворними якостями (табл.2) встановили, що кращими за багатоплідністю були свиноматки універсальної великої білої і української мясної порід - 10,3… 10,5 гол. За вмістом білка і величиною білково-якісного показника виділялись свині української степової рябої, полтавської мясної і української мясної порід, найменший показник мала порода дюрок (5,76…58,71од.) при р<0,001. Для великої білої породи (табл.4) встановлено, що волога позитивно корелює з білково-якісним показником (r=0,78), а вологоутримуюча здатність негативно (r=-0,67) - з кольором, але коефіцієнт регресії високий позитивний між ніжністю і білком (Rx/у=6,38) і відємний (Rx/у =-14,59) - між ніжністю і вологоутримуючою здатністю. Для спеціалізованої української мясної породи встановлено, що волога позитивно корелює з вологоутримуючою здатністю (r=0,62), а негативно з жиром (r=-0,82) - з ніжністю і кольором (r=-0,73), високе позитивне значення коефіцієнта регресії між ніжністю і вологоутримуючою здатністю (Rx/у = 37,39), а відємне - між білково-якісним показником і жиром (Rx/у=-1,18). Для української степової рябої породи встановлено, що ніжність позитивно корелює з уварюванням (r = 0,99), а негативно - жир з вологоутримуючою здатністю (r=-0,95), високе і позитивне значення коефіцієнта регресії між активною кислотністю і вологоутримуючою здатністю (Rx/у=25,05), а відємне - між білково-якісним показником і білком (Rx/у=-13,16).В умовах 108 тис.промислового комплексу по відтворним якостям кращими виявились тварини великої білої і української мясної порід, тоді як спеціалізовані мясні породи дюрок, українська мясна і полтавська мясна проявили максимальні відгодівельні якості за віком досягнення живої маси 100 кг (195,38…197,22 дня), середньодобовими приростами (681,92…702,94 г, р<0,001), витратами корму (3,95…3,98 корм. од., р<0,001). Мінливість хімічного складу і якісних показників мяса найдовшого мяза спини (mus. longissimus dorsi) в умовах 108 тис. свинокомплексу залежить від генотипу та напрямку продуктивності, що підтверджується дисперсійним аналізом. Коефіцієнти кореляції і регресії хімічного складу і якісних показників найдовшого мяза спини свиней різного напрямку продуктивності були високими для універсальної великої білої породи, з них прямі - за білково-якісним показником і вологою (r=0,78), білком і ніжністю (R=6,38), а відємні - за жиром і вологою (r=-0,61), вологоутримуючою здатністю і ніжністю (R=-14,59); для мясних порід дюрок, української мясної і полтавської мясної - прямі за кольором і білково-якісним показником (r=0,94; 0,90), вологоутримуючою здатністю і вологою (r=0,62), білком і ніжністю (R=5,10), відємні за вологоутримуючою здатністю і білком (r=-0,92), кольором і жиром (r=-0,73), білком і вологою (r=-0,94), жиром і білково-якісним показником (R=-1,18), білково-якісним показником і ніжністю (R =-3,28), вологоутримуючою здатністю і ніжністю (R=-8,18). В умовах 108 тис. свинокомплексу кількісні і якісні показники амінокислотного складу найдовшого мяза спини характеризувались значними величинами у генотипів (велика біла, дюрок, українська степова ряба), які мають високу консолідацію спадкових якостей, ніж створені недавно полтавська і українська мясні породи.

Продуктивні якості свиноматок. Вивчаючи генофонд свиней різних генотипів за відтворними якостями (табл.2) встановили, що кращими за багатоплідністю були свиноматки універсальної великої білої і української мясної порід - 10,3… 10,5 гол. (р<0,001). Великоплідність свиноматок була майже на одному рівні, але поросята порід дюрок і великої білої мали більшу великоплідність на 0,11…0,06 кг порівняно з своїми ровесниками. Більша молочність встановлена у свиноматок полтавської мясної і української мясної порід - 43,60… 45,40 кг.

Найбільш висока жива маса поросят при відлученні була у маток породи дюрок (р<0,001). Найбільша збереженність поросят отримана у свиноматок української мясної, великої білої, української степової рябої порід - 85,60…84,10%.

Виявлено досить високі відгодівельні якості вивчаємих порід. Вік досягнення живої маси 100 кг у мясних порід коливався від 195,22 днів до 197,22 днів (р<0,001), на 80,90…44,05 г мали вищі середньодобові прирости і на 0,3…0,29 корм. од. менше витрачали кормів на 1 кг приросту (р<0,001).

Таблиця 2 - Продуктивні якості чистопородних свиней різного напрямку продуктивності

П о к а з н и к Порода

ВБ Д ПМ УМ УСР

Р е п р о д у к т и в н і я к о с т і Багатоплідність, гол. х±Sx 10.3±0,23 8,90±0,11 9,01±0,09 10,5±0,11*** 8,8±0,12

Великоплідність, кг х±Sx 1,52±0,02 1,55±0,02 1,48±0,01 1,49±0,02 1,44±0,02

Молочність, кг х±Sx 41,90±0,85 41,50±0,41 43,60±0,84 45,40±0,31 41,50±0,83

Жива маса 1 гол. при відлученні в 26 днів, кг х±Sx 5,04±0,09 5,63±0,06*** 4,99±0,05 4,92±0,05 4,14±0,05

Збереженність, % 85,22 78,90 79,00 85,60 84,10

В і д г о д і в е л ь н і я к о с т і Вік досягнення живої маси 100 кг, днів х±Sx 198,05±1,36 195,38±1,57 197,22±0,96 196,60±1,01*** 200,50±1,16

Середньодобовий приріст, г х±Sx 658,89±2,70 702,94±4,65*** 681,92±2,69*** 683,90±2,56*** 622,00±3,57***

Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од. х±Sx 4,25±0,03 3,98±0,02*** 3,95±0,02*** 3,95±0,01*** 4,09±0,03

М ‘ я с о - с а л ь н і я к о с т і Забійний вихід, % 75,10 77,90 78,00 79,13 75,77

Маса окосту, кг х±Sx 10,08±0,28 10,80±0,44 10,28±0,33 10,35±0,15 9,03±0,61

Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, мм х±Sx 41,6±4,7 26,4±2,5* 28,6±1,7 33,1±0,13 46,6±0,33

Маса найдовшого мяза спини, кг х±Sx 1,59±0,05 1,93±0,04*** 1,92±0,11** 1,82±0,13 1,46±0,10

Вихід мяса в туші, % 56,10 64,00 58,00 60,00 54,00

Примітка: *р<0,05 **р<0,01 ***р<0,001

При забої тварин живою масою 100 кг у спеціалізованих мясних породах забійний вихід був більший на 4,03…2,8%, ніж в універсальній великій білій породі. Найменша товщина шпику над 6-7 грудними хребцями встановлена у мясних породах (26,4…28,6… 33,1мм) при статистичній достовірності.

Якісні показники мяса свиней різних генотипів. Результати досліджень фізико-хімічних показників якості мяса свиней, відгодованих до живої маси 100 кг (табл.3) свідчать, що вміст вологи коливався в межах від 72,08% (порода дюрок) до 73,86% (українська мясна порода). За вмістом внутрімязового жиру особливо виділялись свині породи дюрок (4,49%) р<0,01, порівняно низькою концентрацією характеризувались свині української мясної породи (2,29%). За вмістом білка і величиною білково-якісного показника виділялись свині української степової рябої, полтавської мясної і української мясної порід, найменший показник мала порода дюрок (5,76…58,71од.) при р<0,001. Значення вологоутримуючої здатності і активної кислотності знаходились у межах оптимальних показників. Найкращим показником ніжності характеризувалось мясо порід дюрок (0,511 кг/см2) і полтавської мясної (0,520 кг/см2), більш тверде мясо мали свині української мясної (0,590 кг/ см2) і української степової рябої порід (0,584 кг/см2 ). Найбільший показник уварювання мав місце у тварин полтавської мясної (37,46%) і української мясної порід (37,19%). Показник кольору у свиней породи дюрок становив 179,0 од., значно нижчий - у тварин полтавської мясної (149 од.) і української мясної (161,6 од.) порід.

Вивчення кореляційних і регресійних взаємозвязків показало, що величина і напрямок коефіцієнтів кореляції і регресії зумовлені генетичними особливостями тварин та напрямком їх продуктивності. Для великої білої породи (табл.4) встановлено, що волога позитивно корелює з білково-якісним показником (r=0,78), а вологоутримуюча здатність негативно (r= -0,67) - з кольором, але коефіцієнт регресії високий позитивний між ніжністю і білком (Rx/у=6,38) і відємний (Rx/у = -14,59) - між ніжністю і вологоутримуючою здатністю. Для спеціалізованої української мясної породи встановлено, що волога позитивно корелює з вологоутримуючою здатністю (r=0,62), а негативно з жиром (r= -0,82) - з ніжністю і кольором (r= -0,73), високе позитивне значення коефіцієнта регресії між ніжністю і вологоутримуючою здатністю (Rx/у = 37,39), а відємне - між білково-якісним показником і жиром (Rx/у=-1,18). Така ж закономірність проявляється для полтавської мясної і породи дюрок.

Таблиця 3 - Генотипові особливості хімічного складу і якісних показників мяса найдовшого мяза спини свиней різного напрямку продуктивності

Генотип Волога, % X±Sx Жир, % X±Sx Білок, % X±Sx Білково-якісний показник, од., X±Sx Вологоутримуюча здатність, % X±Sx РН найдовшого мяза спини, од. X±Sx Ніжність, кг/см2 X±Sx Уварю- ван- ня, % X±Sx Колір (одиниця екс- тинкції) Е х 1000 X±Sx

ВБ 73,85±0,30 2,51±0,22 22,74±0,26 6,91±0,06 60,27±1,63 5,59±0,13 0,548±0,02 35,51±0,57 174,9±12,9

Д 72,08±0,48 ** 4,49±0,38** 20,89±0,35 ** 5,76±0,09 *** 58,71±0,64 5,75±0,17 0,511±0,06 36,89±0,91 179,0±20,0

ПМ 73,37±0,41 2,50±0,13 23,11±0,39 6,76±0,08 60,38±1,49 5,51±0,16 0,520±0,02 37,46±0,24 149,0±6,78

УМ 73,86±0,37 2,29±0,15 22,61±0,25 6,99±0,03 61,29±1,95 5,59±0,16 0,590±0,02 37,19±0,49* 161,6±10,9

УСР 72,83±0,94 2,74±0,64 23,42±0,51 7,21±0,06 ** 61,49±1,91 5,54±0,05 0,584±0,06 36,33±1,51 172,8±3,25

Таблиця 4 - Коефіцієнти кореляції і регресії якісних показників мяса і хімічного складу найдовшого мяза спини свиней

Велика біла порода r

X1 X2 X3 X4 X5 X6 X7 X8 X9

X1 - -0,61 -0,59 0,78 0,12 0,20 -0,55 -0,44 -0,06

X2 -0,83 - -0,20 -0,17 -0,60 -0,43 0,35 0,19 0,30

X3 -0,68 -0,17 - -0,80 0,37 0,37 0,56 -0,54 -0,06

X4 3,73 -0,59 -3,31 - -0,10 0,13 -0,41 -0,39 0,21

X5 0,02 -0,08 0,06 -0,04 - 0,34 -0,20 0,44 -0,67

X6 0,47 -0,72 0,74 0,06 4,32 - 0,53 0,49 0,32

X7 -7,19 3,39 6,38 -1,12 -14,59 3,00 - 0,60 0,61

X8 -0,23 0,07 -0,03 -0,04 1,26 0,11 0,02 - -0,14

X9 -0,014 0,003 -0,001 0,001 -0,08 0,003 0,001 -0,006 -

Українська мясна порода r

X1X2X3X4X5X6X7X8X9

X1 - -0,41 -0,58 0,42 0,62 0,27 0,27 0,0007 0,12

X2 -1,01 - -0,20 -0,23 -0,006 -0,82 0,17 -0,41 -0,73

X3 -0,86 -0,12 - -0,02 -0,21 0,44 -0,05 -0,25 0,50

X4 5,33 -1,18 -0,14 - 0,28 0,32 0,49 -0,25 0,36

X5 0,24 -0,0009 -0,05 0,009 - 0,11 0,60 0,49 0,02

X6 0,63 -0,81 0,71 0,06 0,66 - 0,23 -0,34 0,54

X7 6,62 1,69 -0,75 0,96 37,39 2,42 - 0,53 -0,33

X8 0,0005 0,13 -0,13 -0,02 0,96 -0,11 0,02 - -0,56

X9 0,004 -0,01 0,011 0,0009 0,002 0,008 -0,0005 -0,03 -

Rx/у

Для української степової рябої породи встановлено, що ніжність позитивно корелює з уварюванням (r = 0,99), а негативно - жир з вологоутримуючою здатністю (r= -0,95), високе і позитивне значення коефіцієнта регресії між активною кислотністю і вологоутримуючою здатністю (Rx/у=25,05), а відємне - між білково-якісним показником і білком (Rx/у= -13,16).

Результати дисперсійного аналізу (табл.5) свідчать про високовірогідний вплив генотипів на хімічний склад і якісні показники найдовшого мяза спини (p<0,01 і р<0,001). Найвищий вплив генотипу проявляється на білково-якісний показник (83,70%, р<0,001), колір (80,83%, р<0,001), вологоутримуючу здатність (78,98%, р<0,001), білок (77,72%, р<0,001), вологу (77,40%, р<0,001).

Таблиця 5 - Дисперсійний аналіз мінливості хімічного складу і якісних показників найдовшого мяза спини свиней різного напрямку продуктивності

Хімічний склад і якісні показники найдовшого мяза спини Доля впливу факторів

Генотип Повторення Випадкова

Волога 77,40*** 11,02 11,58

Жир 63,81** 5,07 31,12

Білок 77,72*** 3,23 19,05

Білково-якісний показник 83,70*** 2,62 13,68

Вологоутримуюча здатність 78,98*** 11,98 9,04

РН найдовшого мяза спини 76,01*** 3,74 20,25

Ніжність 72,47*** 7,83 19,70

Уварювання 73,06** 3,56 2338

Колір 80,83*** 9,80 9,37

Амінокислотний склад найдовшого мяза спини свиней різних генотипів. Аналіз амінокислотного складу найдовшого мяза спини (табл.6) свідчить про те, що найбільша кількість незамінних амінокислот, які вивчали, встановлена у породах - великій білій, українській степовій рябій і дюрок, а менша кількість - у полтавській мясній та українській мясній породах. Така ж закономірність проявляється за вмістом замінних амінокислот.

Встановлені досить високі як прямі, так і відємні коефіцієнти кореляції і регресії між амінокислотами найдовшого мяза спини для порід великої білої і дюрок, дещо нижчі ці показники мали вітчизняні породи - полтавська мясна і українська мясна, а проміжне місце займали тварини української степової рябої породи.

Дисперсійним аналізом встановлено (табл.7), що на рівень концентрації амінокислотного складу найдовшого мяза спини великої білої породи і української степової рябої породи впливають генотипові фактори при статистичній достовірності. Найбільший вплив генотипові фактори мають на мінливість концентрації незамінних амінокислот - валіну (84,06 …87,10%, р<0,05 і p<0,01), ізолейцину (73,34…76,38%, р<0,05 і p<0,001), лейцину (84,40…97,80%, р<0,01 і р<0,001) і замінних амінокислот - глутамінової кислоти (92,05…92,23%, р<0,01), аланіну (67,57…75,83%), серину (76,95…77,27%, р<0,05). Але на рівень концентрації незамінних амінокислот гістидину (86,14%), треоніну (68,88%) у великій білій породі впливають паратипові фактори. У спеціалізованій мясній породі дюрок вплив генотипу в основному проявляється на рівень концентрації замінних амінокислот - тирозину (75,76%, р<0,01), аспарагінової кислоти (55,15%), а на рівень концентрації незамінних амінокислот впливають паратипові фактори. Така ж закономірність проявляється для полтавської і української мясної порід.

Економічна ефективність досліджень

Розраховуючи економічну ефективність порід свиней на промисловому комплексі як вартість додаткової продукції на 100 голів, встановлено, що найбільший економічний ефект отримано від генотипів мясного напрямку продуктивності - породи дюрок 3615,24 грн., української мясної 2056,57 грн., полтавської мясної 1894,21 грн.

Таблиця 6 - Генотипові особливості амінокислотного складу найдовшого мяза спини свиней різного напрямку продуктивності

Породи Аспарагі-нова кислота, % х±Sx Аргінін, % х±Sx Валін, % х±Sx Гістидин, % х±Sx Глутамі-нова кислота, % х±Sx Гліцин, % х±Sx Лізин, % х±Sx Лейцин, % х±Sx

ВБ 9,32±0,48 6,31±0,71 5,11±0,35 4,1±0,34 13,46±1,2 3,52±0,22 8,23±0,41 7,65±0,46

УСР 7,2±0,61 6,56±0,59 3,55±0,42 4,08±0,17 15,89±0,6 3,82±0,08 9,49±0,20 7,67±0,22

Д 9,2±0,50 5,92±0,27 4,75±0,75 4,96±0,40 13,72±0,6 4,31±0,22 8,04±0,52 7,41±0,38

ПМ 7,89±0,85 6,35±0,99 4,05±0,60 2,68±0,15 11,65±1,7 3,31±0,32 6,83±0,34 7,29±0,83

УМ 8,1±0,34 5,62±0,38 3,89±0,99 3,73±0,67 10,28±1,6 3,53±0,39 6,92±0,64 6,57±0,69

ПОРОДИПРОЛІН, % х±SХТИРОЗИН, % х±SХТРЕОНІН, % х±SХФЕНІЛ-аланін % х±SХСЕРИН, % х±SХАЛАНІН, % х±SХМЕТІОНІН, % х±SХІЗОЛЕЙ-цин % х±Sx

ВБ 3,56±0,69 3,46±0,39 3,30±0,05 4,08±0,22 3,46±0,31 5,65±0,93 2,09±0,08 4,81±0,43

УСР 4,75±0,10 3,70±0,14 3,36±0,06 3,97±0,11 3,62±0,10 6,78±0,35 2,10±0,07 3,32±0,16

Д 3,23±0,15 4,23±0,20 4,4±0,24 4,34±0,48 3,34±0,24 4,83±0,27 1,92±0,27 4,81±0,23

ПМ 4,77±0,59 3,84±0,33 3,29±0,02 3,73±0,24 3,96±0,30 6,25±0,92 1,96±0,23 3,68±0,41

УМ 2,09±0,57 3,19±0,38 4,09±0,08 3,11±0,17 3,32±0,07 4,2±0,29 1,98±0,03 4,95±0,10

Таблиця 7 - Дисперсійний аналіз мінливості концентрації амінокислот найдовшого мяза спини

Амінокислотний склад найдовшого мяза спини Порода

В е л и к а б і л а Д ю р о к У к р а ї н с ь к а с т е п о в а р я б а Д о л я в п л и в у ф а к т о р і в

Cv Cp Cz Cv Cp Cz Cv Cp Cz

Аспарагіно-ва кислота 64,07 14,61 21,32 55,15 26,87 17,98 89,09* 4,55 6,36

Аргінін 48,84 33,62 17,54 20,53 64,49 14,98 64,07 10,51 25,42

Валін 84,06* 4,19 11,75 30,09 60,34 9,57 87,10** 6,79 6,11

Гістидин 23,86 63,64 12,5 56,24* 36,27 7,49 76,57* 11,00 12,43

Глутаміно-ва кислота 92,05** 5,78 2,17 0,02 44,81 55,17 92,23** 2,61 5,16

Гліцин 66,67* 16,84 16,49 12,80 44,05 43,15 69,81* 12,44 17,75

Лізин 72,96* 16,40 10,64 31,43 45,71 22,86 70,47* 17,92 11,61

Лейцин 84,40** 13,96 1,64 21,60 15,56 62,84 97,80*** 0,88 1,32

Пролін 49,06* 46,48 4,46 18,45 47,15 34,40 65,01 11,63 23,36

Тирозин 49,19** 47,39 3,42 75,76** 21,18 3,06 69,70 8,65 21,65

Треонін 31,12 38,85 30,03 6,11 54,77 39,12 65,71 9,90 24,39

Фенілаланін 85,00** 11,62 3,38 41,89* 50,85 7,26 73,36* 11,78 14,86

Серин 77,27* 1,56 21,17 20,20 46,42, 33,38 76,95* 4,59 18,46

Аланін 75,83 0,38 23,79 9,78 44,82 45,40 67,57 4,92 27,51

Метіонін 68,91* 18,14 12,95 9,09 86,36 4,55 70,05* 14,29 15,66

Ізолейцин 73,34*** 26,08 0,58 4,90 34,06 61,04 76,38* 7,45 16,17В умовах 108 тис.промислового комплексу по відтворним якостям кращими виявились тварини великої білої і української мясної порід, тоді як спеціалізовані мясні породи дюрок, українська мясна і полтавська мясна проявили максимальні відгодівельні якості за віком досягнення живої маси 100 кг (195,38…197,22 дня), середньодобовими приростами (681,92…702,94 г, р<0,001), витратами корму (3,95…3,98 корм. од., р<0,001).

За мясо-сальними показниками мясні генотипи перевищували універсальну і сальну породи. Так, порода дюрок мала товщину шпику 24,4 мм (р<0,05), масу найдовшого мяза спини 1,93 кг (р<0,001), а полтавська мясна - 1,92 кг (р<0,01), вихід мяса в туші коливався від 58% (полтавська мясна порода) до 64% (порода дюрок).

Мінливість хімічного складу і якісних показників мяса найдовшого мяза спини (mus. longissimus dorsi) в умовах 108 тис. свинокомплексу залежить від генотипу та напрямку продуктивності, що підтверджується дисперсійним аналізом. Так, доля впливу генотипу складала від 63,81% до 83,70% (р<0,01 і р<0,001).

Коефіцієнти кореляції і регресії хімічного складу і якісних показників найдовшого мяза спини свиней різного напрямку продуктивності були високими для універсальної великої білої породи, з них прямі - за білково-якісним показником і вологою (r=0,78), білком і ніжністю (R=6,38), а відємні - за жиром і вологою (r= -0,61), вологоутримуючою здатністю і ніжністю (R= -14,59); для мясних порід дюрок, української мясної і полтавської мясної - прямі за кольором і білково-якісним показником (r=0,94; 0,90), вологоутримуючою здатністю і вологою (r=0,62), білком і ніжністю (R=5,10), відємні за вологоутримуючою здатністю і білком (r= -0,92), кольором і жиром (r= -0,73), білком і вологою (r= -0,94), жиром і білково-якісним показником (R= -1,18), білково-якісним показником і ніжністю (R = -3,28), вологоутримуючою здатністю і ніжністю (R= -8,18).

В умовах 108 тис. свинокомплексу кількісні і якісні показники амінокислотного складу найдовшого мяза спини характеризувались значними величинами у генотипів (велика біла, дюрок, українська степова ряба), які мають високу консолідацію спадкових якостей, ніж створені недавно полтавська і українська мясні породи.

Дисперсійним аналізом встановлено, що на рівень мінливості концентрації амінокислотного складу найдовшого мяза спини свиней різного напрямку продуктивності в основному впливають генотипові фактори (р<0,01, p<0,001), за винятком концентрації гліцину, треоніну і метіоніну, де суттєвий вплив мають паратипові фактори (63,85% …73,06%).

Як прямі так і відємні високі показники коефіцієнтів кореляції і частково регресії амінокислотного складу найдовшого мяза спини встановлені для консолідованих генотипів (великої білої і дюрок), дещо нижчі ці показники мали вітчизняні генотипи - полтавська мясна і українська мясна породи, а проміжне місце займали тварини української степової рябої породи.

З метою підвищення відтворних якостей в умовах 108 тис. свинокомплексу рекомендувати для відтворення молодняка свиней як материнську форму українську мясну і велику білу породи, які мають досить високі репродуктивні якості.

При відборі свиней на підвищення мясної продуктивності слід виходити з виявлених закономірностей кореляційних і регресійних ознак, що характеризують мясні якості свиней.

Рекомендувати в селекційно-гібридних центрах, племінних заводах при удосконаленні свиней мясних порід включати в селекційні програми показники якості мяса і його амінокислотного складу найдовшого мяза спини (mus. longissimus dorsi).

Яременко В.И., Белая Т.А. Аминокислотный состав мяса свиней разных генотипов // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 1996. Вип.1.- ч.1. - С.119-122 (Експериментальна частина).

Яременко В.І., Біла Т.А. Якісні показники мяса свиней різного напрямку продуктивності // Тваринництво України. - 1997. - №5. - С.6 (Експериментальна частина, обробка даних).

Біла Т.А. Генотипна мінливість мясних і відгодівельних якостей свиней // Тваринництво України. - 1997. - №5. - с.13.

Яременко В.І., Біла Т.А. Якісні показники мяса найдовшого мяза спини свиней різного напрямку продуктивності в умовах великого комплексу // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 1998. Вип.5.- ч.2. - С.41-43 (обробка даних).