Функціонування ісламського банку на фінансових відносинах і забороні позичкового процента і капіталу. Підвищення ефективності роботи окремих банків і всієї системи в Україні. Схема фінансового посередництва ісламського банку у формі мудараби та мурабаха.
Аннотация к работе
It is shown that the paradigm of a traditional bank is based on a credit and a loan interest, whereas that of an Islamic bank on finances and on the prohibition of a loan interest. Отже, з урахуванням сказаного, мета статті - звернути увагу вчених-економістів на існування у світовій банківській практиці двох різних за своєю економічною суттю парадигм діяльності сучасних банків (традиційного та ісламського); показати генезис і специфічні відмінні риси парадигми сучасного традиційного банку, який функціонує на кредитних (поворотних) відносинах і використовує позичковий процент і позичковий капітал, що його приносить, і генезис парадигми ісламського банку, який функціонує на фінансових (безповоротних) відносинах і забороні позичкового процента і позичкового капіталу, що по-різному оцінює їх роль і значення на грошовому ринку і в економічному житті суспільства. Говорячи про парадигму сучасного традиційного банку, не можна не сказати про те, що сьогодні він практично всю свою діяльність будує на кредиті (як економічних відносинах щодо зворотного руху позиченої вартості) і, відповідно, створює, концентрує та розміщує позичковий капітал як грошовий капітал, який приносить процент, функціонує як кредитний посередник грошового ринку (рис. Оскільки з такого визначення банківської діяльності випливає, що банк надає позички (кредити), зберігає вклади і здійснює безготівкові розрахунки, то це означає, що сучасний традиційний банк надає кредитні (засновані на зворотному русі позиченої вартості), а не фінансові (безповоротні) послуги і, таким чином, є все-таки кредитним і в жодному разі - не фінансовим посередником грошового ринку. Якщо, наприклад, парадигма традиційного банку характеризується тим, що гроші спочатку залучаються банком на кредитній (поворотній) основі за плату (процент) у однієї групи економічних субєктів (вкладників - як фізичних, так і юридичних осіб), а потім надаються на тій самій основі у позичку третім особам із стягненням з них процента (див. рис.