Визначення періодів і етапів формування системи судово-експертних установ в Україні, особливостей їх діяльності та правової регламентації. Аналіз класифікації судових експертиз. Вивчення сучасного стану підготовки експертів та напрямків її удосконалення.
Аннотация к работе
Причиною цього є відсутність, зокрема, усталеного понятійно-категорійного апарату в плані однозначного визначення окремих понять (система, судово-експертна діяльність, вид діяльності, класифікація, технологія, висновок експерта тощо), недостатній науковий аналіз генезису судово-експертних установ, їх сучасної системи і структури, недостатнє правове регулювання окремих видів експертної діяльності, а також правовий статус експертиз, виконаних експертами, які не працюють у державних спеціалізованих установах, або іноземними експертами (установами), питання підготовки кадрів експертів - субєктів експертної діяльності. Відсутність у сучасній монографічній, навчальній і службовій літературі інформації про види діяльності судово-експертних установ й їх структуру, є причиною того, що практичні працівники правоохоронних органів, які займаються розслідуванням і розкриттям злочинів, не мають належної повної уяви як про дислокацію судово-експертних установ в Україні, так й про види їх діяльності, класифікацію і можливості судових експертиз, що не сприяє успішній боротьбі зі злочинністю. Мета дисертаційної роботи полягає у дослідженні і висвітленні етапів становлення і розвитку системи судово-експертних установ в Україні та їх сучасного стану, основних видів і теоретичних засад судово-експертної діяльності та шляхів ії удосконалення. Відповідно до зазначеної мети були поставлені й вирішені такі завдання: - виявити витоки генезису судово-експертних установ та їх роль в формуванні і створенні сучасної системи і структури судово-експертних установ в Україні і напрямків їх діяльності; Емпіричну базу дослідження становлять результати анкетування 125 експертів (МВС і НДІСЕ Міністерства юстиції України), що дало можливість автору обґрунтувати свої висновки і пропозиції щодо удосконалення норм кримінально-процесуального законодавства, які регулюють діяльність судово-експертних установ і їх систему, а також результати аналізу і узагальнення судово-експертної практики Київського, Харківського та Одеського науково-дослідних інститутів судової експертизи (169 судово-експертних проваджень різних видів експертиз в архівах), вивчення основних видів діяльності окремих судово-експертних установ України, а також судово-експертна статистика за 2002 - 2007 рр.Перший розділ „Генезис та сучасний стан системи судово-експертних установ України і перспективи їх удосконалення” складається з пяти підрозділів, у яких розглядаються питання виникнення, розвитку, становлення судово-експертних установ в Україні, та сучасний стан їх системи і структури та перспективи їх удосконалення. „Виникнення і розвиток судово-експертних установ системи Міністерства юстиції” надається аналіз становлення і розвитку судово-експертних установ у системі МЮ України. Зазначається, що судово-експертні установи у системі МЮ України були створені ще за часів Російської імперії, зокрема, першими у 1914 р. виникли судово-експертні установи у Києві та Одесі, а у 1923 р. відкрилася подібна судово-експертна установа у Харкові. „Сучасна система і структура судово-експертних установ та перспективи їх удосконалення” на основі проведеного аналізу генезису судово-експертних установ у системі МЮ України, МОЗ України, МВС України, СБ України, МО України та ДПС України висвітлюється їх сучасна система і структура. Сьогодні судово-експертні установи мають відомчу систему: у системі МЮ України функціонує сім судово-експертних установ, які мають назву науково-дослідних інститутів судових експертиз і дислокуються у містах: Дніпропетровськ, Донецьк, Київ, Львів, Одеса, Сімферополь і Харків, а також - 12 їх відділень (Тернопільське, Черкаське, Чернігівське, Вінницьке, Сумське, Полтавське, Севастопольське, Луганське, Волинське, Миколаївське, Кіровоградське, Херсонське); в Україні діє розгалужена мережа судово-експертних установ у системі МОЗ України (Головне бюро судовомедичної експертизи, обласні і районні), у яких проводять судовомедичні, судовопсихіатричні та судово-наркологічні експертизи; судово-експертна служба МВС України включає такі підрозділи: Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр (ДНДЕКЦ) МВС України, науково-дослідні експертно-криміналістичні підрозділи при головних управліннях МВС в Криму, м.Так були створені і почали діяти ще за часів Російської імперії у 1914 р. у системі Міністерства юстиції перші судово-експертні установи в Україні, про що свідчить Закон „Про заснування кабінетів науково-судової експертизи у містах Москві, Києві і Одесі”, який було ухвалено Державною Думою і Державною Радою Російської Імперії 4 (17) липня 1913 р. Прототипами перших в Україні судово-експертних установ є сучасні Київський та Одеський науково-дослідні інститути судових експертиз, що діють у системі Міністерства юстиції України понад 90 років. Ця реорганізація була науковою передумовою формування системи судово-експертних установ в Україні та напрямків їх діяльності. Основні етапи формування систем судово-експертних установ в Україні та види їх діяльності такі: перший етап з