Методологічний спосіб встановлення наступності у праві та поступовості розвитку соціально-правових явищ з огляду на соціально-філософські основи пізнання національної системи. Забезпечення соціальної спадкоємності та закріплення історичного досвіду.
Аннотация к работе
Генезис розуміння сутності релігійно-правових традицій з позицій філософсько-правової думки Ірина Володимирівна Міма Анотації Міма І. В. Генезис розуміння сутності релігійно-правових традицій з позицій філософсько-правової думки Досліджено генезис розуміння сутності релігійно-правових традицій з позицій філософсько-правової думки як методологічний спосіб встановлення наступності у праві та поступовості розвитку соціально-правових явищ з огляду на соціально-філософські основи пізнання національної правової системи. Релігійно-правові традиції одночасно з правовими є вагомим засобом забезпечення соціальної спадкоємності на умовах жорсткого закріплення історичного та правового досвіду соціально-нормативного регулювання суспільних відносин в одних сферах суспільного життя та мобілізацією в інших. Механізм закріплення та передання конкретних релігійно-правових традицій через втілення їх у правові цінності є способом національно-етнічної самоідентифікації, соціальним самовиразом і самоствердженням. право соціальний філософський Ключові слова: правова система, правова культура, релігійно-правові традиції, релігійно-правовий традиціоналізм, суспільні відносини. Мима И.В. Генезис понимания сущности религиозно-правовых традиций с позиций философско-правовой мысли Исследовано генезис понимания религиозно-правовых традиций с позиций философско-правовой мысли как методологического способа определения формирования преемственности в праве и последовательности развития социальноправовых явлений с точки зрения социально-философских основ познания национальной правовой системы. Перспективи соціально-правового розвитку суспільства у багатьох випадках визначаються підходами до вирішення низки проблем, зокрема, вибору певного виду традицій, виховання молоді на підставі досвіду попередніх поколінь, попередження неузгодженості культурної наступності та спадкоємності.