Дослідження генезису наукової думки щодо розуміння конституційно-правових засад впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів. Експлікація означеної теоретичної проблеми в наукових працях учених в межах дихотомії влади та суспільства.
Аннотация к работе
Зазначено, що експлікація означеної теоретичної проблеми в наукових працях учених здійснюється в межах дихотомії впади та суспільства, де громадськості відводиться функція сполучної ланки. Тому першим значенням громадськості було все те, що належить до громадського (публічного) виміру колективу чи відкрита для громадськості сфера - Res publica. Паралельно з науковим утвердженням ідеї конституційно-правових засад впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів йшло і становлення самого поняття «громадськість», що дає підстави виокремити другий етап генезису наукової думки щодо розуміння цієї проблеми. Наповнення поняття «громадськість» позадержавним змістом було неабияк важливим як для юриспруденції загалом, так і для науки конституційного права зокрема, оскільки саме тоді було закладено підвалини демократичного контексту його сучасного змісту, що у свою чергу дає підстави виокремити другий етап історіографії проблеми конституційно-правових засад впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів. Такими видами він назвав: 1) громадськість, яка реагує на всі проблеми, тобто виявляє свою активність з будь-якого питання; 2) байдужа чи індиферентна громадськість, яка не виявляє жодної активності; 3) громадськість, яка згуртувалася навколо однієї проблеми та є активною лише з приводу обмеженого та вузького кола пов"язаних між собою питань; 4) громадськість, обєднана навколо певної резонансової проблеми та яка розпочинає активно діяти лише після її висвітлення засобами масової інформації, завдяки чому ця проблема стає відомою майже всім й перетворюється на предмет широкого обговорення в суспільстві [19, с.