Міжнародно-правова охорона об"єктів культурної спадщини. Співвідношення понять "культурна спадщина", "культурні цінності", "культурне надбання". Основні перспективи розвитку міжнародного законодавства при розробці системи захисту культурних цінностей.
Аннотация к работе
У статті досліджується міжнародно-правова охорона обєктів культурної спадщини; аналізується законодавство, яким передбачається та гарантується охорона культурної спадщини; визначається співвідношення понять «культурна спадщина», «культурні цінності», «культурне надбання». В статье исследуется генезис правовой охраны объектов культурного наследия; проанализировано законодательство, гарантирующее и регулирующее порядок охраны объектов культурного наследия; определено соотношение понятий «культурное наследие» и «культурные ценности». This article ехашіпев the basis legal protection of cultural heritage; analyses legislation, which provides and guarantees the right on protection of cultural heritage; relates to the definitions of „cultural heritage”, „cultural property”, „cultural asset”. У 1874 р. відбулася Брюссельська міжнародна конференція, на якій була приділена увага міжнародно-правовому захисту культурних цінностей, яка отримала назву «Брюссельська декларація про закони та звичаї війни», завданням якої було зменшення страждань людей під час збройних конфліктів держав за допомогою кодифікації законів та звичаїв війни. Вперше спробу охорони культурної спадщини на міжнародному рівні було здійснено на Гаазьких конференціях 1899 і 1907 рр., на яких було прийнято 13 конвенцій, що започаткували формування принципів і норм міжнародного права, які передбачали спеціальні заходи охорони історичних і культурних обєктів мистецтва, історії, археології, давніх рукописів і книг, будівель, в яких зберігаються чи експонуються культурні надбання, а також окремо - центрів зосередження культурних цінностей.