Аналіз генетико-демографічних показників стану населення Черкаської області. Зміни стану громадського здоров‘я на підгрунті генетичних відхилень. Поширення захворювання щитовидної залози серед вагітних жінок, ймовірність репродуктивних розладів.
Аннотация к работе
У забезпеченні здоров‘я населення важливе значення відіграють генетико-демографічні процеси, що забезпечують пристосованість популяцій до умов середовища [Айала Ф., 1984; Кучер А.Н., Курбатова О.Л., 1986; Большакова Л.П., Ревазов А.А., 1988; Щедрина А.Г., 1989; Гиляров А.М., 1990; Грант В., 1991; Савченко В.К., 1991; Атраментова Л.А., Федчун Л.И., Поволоцкий С.А., 1993; Алтухов Ю.П., 2003]. Стан здоров‘я населення України можна характеризувати низькою середньою тривалістю життя, рівень народжуваності вже десятиліття не забезпечує навіть простого відтворення населення [Валентей Д.И., Кваша А.Я., 1989; Шкіряк-Нижник З.А., 1996; Загородній В.В., 2004]. Між тим відомо, що незадовільний стан здоров‘я населення може суттєво відбиватися на реалізації трудового потенціалу, утруднювати процеси державотворення [ВОЗ, 1999]. Києва" шифр теми АМН030, № державної реєстрації 0101U001157 та "Оцінка стану соматичного і репродуктивного здоров‘я населення (на прикладі населення Центрального регіону України" шифр теми АМН ін 13.05, № державної реєстрації 01050003707. Встановлено, що статево-вікова структура населення області не сприяє відтворенню населення: особи репродуктивного віку складають 49,36 % (в Україні - 52,14 %), в т.ч. частка чоловіків 15-49 років - 53,18 % серед усіх чоловіків, а жінок - 46,17 % серед усіх жінок; у віці, оптимальному для народження дитини, знаходиться 25,06 % чоловічого та 22,18 % жіночого населення міських поселень, серед сільських мешканців - 19,75 % та 15,87 % відповідно.Для розрахунку рівня репродуктивних втрат використовували дані відомчої звітності МОЗ України (ф.21 “Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям і породіллям”, ф.13 “Звіт про аборти”). Показник розраховували за 1993-2004 рр. в області по відношенню до країни загалом, а також за 1999-2004 рр. по відношенню до 1993-1999 рр. Особи репродуктивного віку складали в області 48,17% серед усього населення (в Україні 51,32%), в т.ч. частка чоловіків віком 15-49 років - 51,83% серед усіх чоловіків, а жінок - 45,12% серед усіх жінок. Медіанний вік чоловіків і жінок в області (25,98 та 23,03 років в 2004 р. відповідно), які взяли шлюб, відрізнявся від середнього віку вступу до шлюбу (30,27 та 27,42 років відповідно) і з роками зростає. Коефіцієнти народжуваності за віком матері показують, що найбільше дітей народжується жінками у віці 20-24 років (96,4, 95,3 та 92,3 ‰ за 2002-2004 рр. відповідно), спостерігається незначна тенденція до збільшення кількості дітей, народжених матерями віком 30-34 років, що відмічається і в розвинутих державах світу.Значення генетико-демографічних показників, отримані серед населення Черкаської області, надають підстави характеризувати генетичний процес в популяції як несприятливий і такий, що негативно впливає на адаптацію даного угруповання населення до умов проживання. Показано, що за період 1979-2003 рр. відбувалося зменшення середньорічної чисельності населення Черкаської області з темпом 5,90 тис. осіб щорічно. Встановлено, що статево-вікова структура населення Черкаської області не сприяє відтворенню населення: особи у репродуктивному віці складають в області 49,36 % (в Україні - 52,14 %), в т.ч. частка чоловіків віком 15-49 років - 53,18 % серед усіх чоловіків, а жінок - 46,17 % серед усіх жінок; у віці, оптимальному для народження дитини, знаходиться 25,06% чоловічого та 22,18 % жіночого населення міських поселень, серед сільських мешканців - 19,75 % та 15,87 % відповідно. Середній вік чоловіків, які беруть шлюб, складає 30,27 років, а жінок - 27,42; медіанний вік чоловіків становить 25,98, а жінок - 23,03 року, що перевищує показники по Україні. Визначено, що частота репродуктивних втрат за рахунок плода протягом 2000-2004 рр. в Черкаській області дорівнювала 55,81 на 1000 зареєстрованих вагітностей: в їх структурі 60,55% складали самовільні викидні з переважанням самовільних викиднів до 12 тижнів гестації (31,43%), 24,49% - аборти за медичними показаннями, 8,53% та 6,42% - мертвонародження та діти, померлі в ранній неонатальний період.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Значення генетико-демографічних показників, отримані серед населення Черкаської області, надають підстави характеризувати генетичний процес в популяції як несприятливий і такий, що негативно впливає на адаптацію даного угруповання населення до умов проживання. Зміни стану громадського здоров‘я населення Черкаської області мають генетичне підгрунтя.
1. Показано, що за період 1979-2003 рр. відбувалося зменшення середньорічної чисельності населення Черкаської області з темпом 5,90 тис. осіб щорічно. Спостерігалося зниження чисельності сільського при відносному зростанні міського населення. Загальна чисельність населення за цей час скоротилася на 11,13%. Зменшення чисельності населення області узгоджується з картиною, яка спостерігається в державі в цілому, але є більш вираженим.
2. Встановлено, що статево-вікова структура населення Черкаської області не сприяє відтворенню населення: особи у репродуктивному віці складають в області 49,36 % (в Україні - 52,14 %), в т.ч. частка чоловіків віком 15-49 років - 53,18 % серед усіх чоловіків, а жінок - 46,17 % серед усіх жінок; у віці, оптимальному для народження дитини, знаходиться 25,06% чоловічого та 22,18 % жіночого населення міських поселень, серед сільських мешканців - 19,75 % та 15,87 % відповідно. Урівнення кількості чоловіків та жінок відбувається вже серед 20-24 річних (по Україні - 30-34 роки). Середній вік чоловіків, які беруть шлюб, складає 30,27 років, а жінок - 27,42; медіанний вік чоловіків становить 25,98, а жінок - 23,03 року, що перевищує показники по Україні.
3. Показано, що рівень народжуваності серед населення Черкаської області не забезпечує навіть просте відтворення поколінь (як і в цілому по країні). Позитивна тенденція до збільшення кількості живонароджень, що намітилася у період 2001-2003 рр. (темп зростання 0,10 ‰) не може виправити становище. Безперервні демографічні катастрофи, що спіткали населення України у ХХ столітті, та зниження народжуваності, яке спостерігається нині, надають підстави для твердження, що генетичне різноманіття населення країни зменшується.
4. Визначено, що частота репродуктивних втрат за рахунок плода протягом 2000-2004 рр. в Черкаській області дорівнювала 55,81 на 1000 зареєстрованих вагітностей: в їх структурі 60,55% складали самовільні викидні з переважанням самовільних викиднів до 12 тижнів гестації (31,43%), 24,49% - аборти за медичними показаннями, 8,53% та 6,42% - мертвонародження та діти, померлі в ранній неонатальний період.
5. Виявлено, що процеси шлюбності і розлучуваності прогностично негативні для відтворення населення. Серед населення області спостерігаються одні з найнезадовільніших в країні показники реєстрації шлюбів (6,7 ‰) та розлучення (4,3‰). Порівняно з населенням України жінки області віком 20-29 років рідше вступають в шлюб (56,78 % проти 58,13 %, р=0,008), а жінками до 19 років реєструється більше шлюбів (22,41 % проти 21,30 %, р=0,002). Серед жінок, які реєструють шлюб у віці 25-29 років, 6,67 % є вдовами, а серед 30-44 річних таких 26,01 %, що опосередковано відображає надсмертність чоловіків молодого віку.
6. Показано, що частота захворювань щитовидної залози серед вагітних жінок Черкаської області протягом 1999-2003 рр. спостереження складала 33,97 на 1000 вагітних, які знаходилися під наглядом жіночих консультацій, що може негативно відбитися на генетико-демографічних процесах в популяції, зокрема, вплинути на ймовірність репродуктивних розладів і формування захворюваності на вроджену патологію у новонароджених. Отримане значення медіани вмісту йоду в сечі вагітних жінок свідчить про те, що нетоксичний дифузний зоб, який у них спостерігається, поряд з дефіцитом йоду може бути викликаний і іншими зобогенними чинниками.
7. Виявлено, що відносний ризик смерті населення області у порівнянні з іншими територіями країни за 1990-2003 рр. знизився на 8,2 %, при цьому щорічні темпи змін становили -0,57*10-2 (p<0.05), але рівень загальної смертності залишається вище, ніж на інших територіях України, - відносний ризик перебільшує одиницю.
8. Встановлено, що значення показника дитячої смертності по Черкаській області за період 1979-1999 рр. знижувалося зі щорічним темпом 0,24 ‰. У 1999-2003 рр. виявлено коливання величини показника близько середнього рівня 10,81‰ з незначною тенденцією до зростання - в 2004 р. показник дорівнював 8,7‰, в 2005 р. - 10,5 ‰.
9. Встановлена частота деяких сторожових фенотипів у народжених живими в Черкаській області за 1993-2004 рр.: щілини губи і/або піднебіння - 1,13‰ проти 0,98‰ по Україні, синдрому Дауна - 0,74‰ проти 0,87‰, множинних вад розвитку - 0,66‰ проти 1,02‰, редукційних вад кінцівок 0,34‰ проти 0,27‰, спинномозкової кили - 0,29‰ проти 0,38‰. Відмічено зниження в області за 1999-2004 рр. порівняно з 1993-1998 рр. ймовірності народження дітей з редукційними вадами кінцівок. Частота вроджених вад розвитку серед мертвонароджених в Україні та Черкаській області за п‘ять років майже не відрізнялась і становила 79,63‰ та 78,02‰ відповідно; в т.ч. множинні вади розвитку спостерігалися з частотою 19,78‰, щілини губи і піднебіння - 1,10‰, спинно-мозкова кила - 12,09‰, випадки синдрому Дауна та редукційних вад кінцівок не були виявлені.
10. Відмічено негативні зміни за полігенними показниками маси і зросту новонароджених Черкаської області при співставленні поколінь 1978-1980 та 2002-2004 рр., що розцінюються як такі, що стосуються генетичної структури угруповання. Зміни більш виражені серед новонароджених сільської місцевості.
Практичні рекомендації
На основі отриманих результатів уявляються необхідними такі заходи.
1. МОЗ України: визначити обов‘язковим скринінг вагітних на цукровий діабет і захворювання щитовидної залози із використанням лабораторних методів обстеження; разом із Міністерством у справах сім‘ї та молоді посилити санітарно-освітню роботу серед осіб репродуктивного віку щодо сприяння здоровому способу життя, зміцнення репродуктивного здоров‘я, планування сім‘ї, преконцепційної профілактики вродженої і спадкової патології, при цьому висвітлювати питання відносно віку вступу до шлюбу, оптимального віку для народження дитини та ін.
2. Управлінню охорони здоров‘я Черкаської обласної держадміністрації: для прийняття управлінських рішень в рамках доказової медицини використовувати оцінку відносних ризиків значень показників (захворюваності, смертності та ін.); звернути увагу на якість надання медичної допомоги населенню при репродуктивних втратах, зокрема, встановити причини різких коливань по районах у рівнях захворюваності вагітних на ендокринну патологію; виявити причини і вжити заходів для зниження рівня мертвонароджень і ранньої неонатальної смерті в м. Умань та Уманському районі; визначити основні ризики і ширше впроваджувати заходи первинної профілактики самовільних викиднів, в т.ч. самовільних викиднів першого триместру, серед жителів м. Черкаси, Чигиринського і Чорнобаївського районів; вивчити досвід організації медичної допомоги при репродуктивних втратах у Корсунь-Шевченківському районі і поширити його по районах області; сприяти забезпеченню вагітними достатнього вживання йодовмісних харчових продуктів та біологічно активних домішок з органічними сполуками йоду до рівнів 200-250 мкг на добу.
Список литературы
1. Генофонд і здоров‘я: відтворення населення України / А.М. Сердюк, О.І. Тимченко, Н.В. Брезицька, І.А. Бондарець, О.В. Горіна, Г.Г. Зінченко, В.В. Єлагін, С.С. Карташова, І.П. Кривич, О.В. Линчак, Е.М Омельченко., О.В. Підгорна, Т.М. Поканєвич, О.О. Полька, Т.А. Приходько / Під ред. А.М. Сердюка, О.І. Тимченко - К.: МВЦ "Медінформ", 2006. - 272 с. Дисертант здійснював аналіз літературних джерел щодо генетико-демографічних особливостей популяції, аналіз антропометричних показників новонароджених хлопчиків та дівчаток Черкаської області.
2. Медико-демографічна ситуація як індикатор громадського здоров‘я Центрального регіону України / О.І. Тимченко, С.С. Карташова, В.В. Єлагін, І.А. Бондарець // Медичні перспективи. - 2005. - №. 1. - С. 122-127. Дисертант здійснював аналіз медико-демографічної ситуації серед населення Черкаської області.
3. Захворювання щитовидної залози і йодний дефіцит у вагітних жінок Черкаської області / І.А. Бондарець, О.В. Линчак, О.В. Горіна, О.І. Тимченко // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. - К., 2005. - Вип. 46. - С. 416-420. Дисертант здійснював аналіз поширеності хвороб щитовидної залози у вагітних Черкаської області та результатів щодо визначення йоду в сечі.
4. Ендокринна патологія серед вагітних: хвороби щитовидної залози та цукровий діабет / В.В. Єлагін, І.А. Бондарець, О.В. Линчак, О.В. Горіна, О.І. Тимченко // Вісник соціальної гігієни та охорони здоров‘я. - 2005. - № 2. - С. 25-30. Дисертант здійснював аналіз поширеності захворювань на цукровий діабет у вагітних Черкаської області.
5. Антропометричні показники новонароджених у двох поколіннях населення Черкаської області / І.А. Бондарець, С.С. Карташова, О.В. Линчак, О.І. Тимченко // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр. Вип.13. - Київ-Луганськ, 2006. - С. 205-213. Дисертант здійснював аналіз літературних джерел та антропометричних показників новонароджених у двох поколіннях населення Черкаської області.
6. Йодний дефіцит у вагітних і новонароджених як одна із умов розвитку захворювань щитовидної залози / О.В. Горіна, І.А. Бондарець, О.В. Линчак, С.С. Карташова, Т.М. Поканевич, О.І. Тимченко // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (Перші марзеєвські читання): Зб. тез доп. - К., 2005. - С. 148-149. Дисертант визначав та аналізував результати щодо йодного дефіциту у вагітних.
7. Громадське здоров‘я: пристосованість когорти новонароджених двох поколінь населення Черкаської області / О.І. Тимченко, І.А. Бондарець, Е.М. Омельченко, О.В. Линчак, С.С. Карташова // Актуальні питання охорони здоров‘я дівчат-підлітків: Матер. наук.-практ. конф. - Харків, 2005. - С. 134-136. Дисертант здійснював аналіз антропометричних показників новонароджених у двох поколіннях населення Черкаської області.
8. Генетические аспекты адаптации популяций к воздействию внешних факторов / О.И. Тимченко, И.А. Бондарец, Э.М. Омельченко, О.В. Линчак, С.С. Карташова, Н.В. Брезицкая // Научно-методические основы изучения адаптации детей и подростков к условиям жизнедеятельности: Сб. научн. тр. / под ред. В.Р. Кучмы, Л.М. Сухаревой - М., 2006. - С. 215-222. Дисертант здійснював аналіз літературних джерел та антропометричних показників новонароджених у двох поколіннях населення Черкаської області.
9. Генетична обумовленість здоров‘я населення України / О.І. Тимченко, В.В. Єлагін, О.В. Линчак, Е.М. Омельченко, В.О. Галаган, Т.М. Поканевич, О.П. Вітовська, Г.Г. Зінченко, О.В. Горіна, О.В. Підгорна, Ю.О. Щербак, І.А. Бондарець, О.Л. Метенько, С.О. Волощенко, Л.І. Драч, О.О. Полька, О.І. Максіян // Актуальні питання неонатології: матер. IV Конгресу неонатологів України. - К., 2006. - С. 158-160. Дисертант аналізував генетико-демографічну ситуацію серед населення Черкаської області.
10. Вроджена і спадкова патологія: біоетичні аспекти скринінгу новонароджених / С.С. Карташова, О.В. Линчак, О.В. Горіна, Г.Г. Зінченко, І.А. Бондарець, Н.В. Позмогова // Біоетика та цінності громадського суспільства: матер. симпозіуму. - К., 2006. - С. 62. Дисертант здійснював аналіз літературних джерел щодо біоетичних аспектів третинної профілактики спадкової патології.
11. Чинники формування здоров‘я населення: генетична складова / О.І. Тимченко, Е.М. Омельченко, В.В. Єлагін, О.О. Волощенко, О.Л. Метенько, І.А. Бондарець, О.І. Максіян, О.В. Линчак // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (Другі марзеєвські читання): зб. тез доп. наук.-практ. конф. - К., 2006. - С. 124-126. Дисертант здійснював аналіз генетичної складової здоров‘я населення Черкаської області.
12. Здоровье населения: генетические последствия изменения среды обитания и возможности их предупреждения / О.И. Тимченко, С.С. Карташова, О.В. Линчак, Э.М. Омельченко, И.А. Бондарец, Т.А. Приходько, Е.А. Полька // Экология человека, гигиена и медицина окружающей среды на рубеже веков: состояние и перспективы развития: Сб. тез. научно-практ. конф. - М., 2006. - С. 150-155. Дисертант здійснював аналіз антропометричних показників новонароджених у двох поколіннях населення Черкаської області.