Генетичний поліморфізм лімфоцитарних антигенів та можливість їх використання у селекції на резистентність до хронічного лімфолейкозу великої рогатої худоби - Автореферат
Аналіз захворюваності на лейкоз великої рогатої худоби у господарствах Харківської області. Частота та характер розподілу антигенів класу 1 BoLА-системи у популяціях порід: чорно-рябої голштинської, червоно-рябої голштинської, симентальської та інших.
Аннотация к работе
Непрямий відбір на резистентність здійснюють за показниками імунореактивності та генетичними маркерами, які корелюють з резистентністю та визначаються без експериментального зараження тварин (Слепченко А.Р., Іткін Б.З., 1979; Анохін С.М., 1992). Проведені дослідження ВРХ за лімфоцитарними антигенами відповідають сучасним міжнародним вимогам, що ставлять до селекції сільськогосподарських тварин. Розробити систему оцінки резистентності великої рогатої худоби для використання у селекційній роботі при створенні нових порід, типів, ліній та високопродуктивних стад. Визначити частоту та характер розподілу антигенів класу 1 BOLA - системи в групах здорових тварин, хворих на ХЛЛ та вірусоносіїв (РИД ) чорно-рябої та червоно-рябої голштинської худоби. Визначити частоту та характер розподілу антигенів класу 1 BOLA - системи в групі чорно-рябої голштинської худоби серед тварин, хворих на ХЛЛ, мастит, ендометрит.Проведення абсорбцій “сирих” поліспецифічних антилейкоцитарних сироваток містить кілька етапів: підготовку стандартної панелі тварин для проведення всіх серологічних досліджень реагентів; виділення лейкоцитів з периферичної крові корів; послідовні аналізуючи абсорбції кожної сироватки лейкоцитами, що виділені з крові не менш, чим пяти тварин; перевірку кожної сироватки на раніш заготовленій стандартній панелі з урахуванням, по можливості, як негативного контролю лейкоцитів донора (конфронтація). Проведено дослідження розподілу антигенів та генів BOLA-системи у здорових та хворих на ХЛЛ тварин двох порід: чорно-рябої голштинської та червоно-рябої голштинської. При порівнянні спектра лімфоцитарних антигенів гістосумісності серед сприйнятливих та резистентних тварин чорно-рябої голштинської худоби виявлено такі асоціативні звязки між захворюваністю на ХЛЛ та антигенами BOLA: W14 (RR=2,051; ЧІ=5,126; P<0,05; д=0,142), W10 (RR=2,139; ЧІ=5,967; P<0,05; д=0,158), W19 (RR=2,127; ЧІ=4,740; P<0,05; д=0,118), W6 (RR=2,470; ЧІ= 4,656; P<0,05; д=0,088).?ри аналізі основних біометричних показників для червоно-рябої голштинської худоби було визначено, що за своїм впливом на сприйнятливість до ХЛЛ антигени розташувались у такому порядку (табл.2): W6 (RR=3,309; ЧІ=8,122; P<0,01; EF=0,107; д=0,215); Атрибутивний ризик є зростаючою функцією, як відносного ризику, так і частоти фактора ризику в популяції, і тому біологічний зміст атрибутивного ризику полягає в тому, що його величина визначає який з антигенів, асоційованих із захворюванням, має найбільший генетичний звязок з ним. На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що у стаді чорно-рябої голштинської худоби антиген W10 знаходиться в найбільш тісному звязку з “disease”-алелем, а антигени BOLA W6, W8 та W19 розташовані в порядку зменшення сили звязку.У популяції великої рогатої худоби голштинської чорно-рябої породи найбільше поширення мають антигени класу 1 BOLA-системи: W14, W10, W15, W20, W21. Найбільше рідкими у популяції голштинської чорно-рябої худоби є антигени W8, W6, W44, у червоно-рябої голштинської худоби - антигени BOLA W2, W44, W21, W15; у симентальської худоби-W6, W31, у популяції української червоно-рябої молочної породи - W19, W6; української чорно-рябої молочної породи - W31, у тварин швіцької породи - W10, W2. Вивчення BOLA-спектру дозволило знайти антигени, для яких розбіжність частот поширення у групах резистентних та сприйнятливих тварин виявлена на вірогідному рівні: W10, W19, W14, W6 (P<0,05); W2 (P<0,01); и W20 (P<0,001) для голштинської чорно-рябої худоби та W21, W10, W31, W14 (P<0,05); W6 (P<0,01) для голштинської червоно-рябої худоби. “Сприятливим” антигеном у тварин червоно-рябої голштинської породи виявлено BOLA W31; “несприятливими” антигенами визначено W6, W14, W21. Аналіз досліджень у різних вікових групах тварин червоно-рябої голштинської породи з урахуванням захворюваності на ХЛЛ показав, що відмінності у частоті поширення BOLA-антигенів W8, W10, W15 повязані з віковими змінами, а різниця у експресії антигенів BOLA W14, W6, W21 із сприйнятливістю до захворювання лейкозом.
Вывод
Поширення захворюваності на лімфолейкоз у великої рогатої худоби
Аналіз захворюваності на ХЛЛ у великої рогатої худоби проводився у господарствах Харківської області. Результати обстеження тварин, проведені у 27 районах Харківської області, свідчать про підвищення захворюваності на хронічний лімфолейкоз. У всіх районах Харківської області виявлено осередки цього захворювання. Найбільш важке становище у Балакліївському, Близнюківському, Дергачівському, Лозівському, Печенізькому, Борівському, Вовчанському, Красноградському, Купянському, Первомайському районах: рівень господарств, у яких виявлено хронний лімфолейкоз, становить 80 - 100%. Захворюваність на ХЛЛ у Кегичівському, Коломацькому, Зачепилівському та Двурічанському районах було визначено у 40-60%.
Аналіз результатів ветеринарного обстеження у Харківському районі показує, що кількість тварин з РИД( )- аналізом та хворих на ХЛЛ підвищилась з 12,7% у. 1996р.. до 25,6% у 2000р. У приватному секторі також спостерігається зростання кількості РИД( )- тварин (на 222 голови за 4 роки). Серед фермерських господарств Харківського району, вільних від вірусу лейкозу ВРХ, у 1998р. нараховувалось 7 господарств, які мали 9 ферм загальною кількістю 3530 голів. У 2000р.. залишилося 5 таких господарств, що включають 7 ферм із загальною кількістю 2180 голів. З трьох різновидів лейкозу найбільш поширеним є хронічний лімфолейкоз.
Поширення захворюваності на ХЛЛ у господарствах Харківської області обумовлює важливе значення та актуальність розробки селекційних заходів, спрямованих на використання природної резистентності великої рогатої худоби до ХЛЛ за допомогою маркерних BOLA-антигенів.
Виготовлення набору сироваток для типування великої рогатої худоби
У лабораторії генетики ІЖ УААН отримання колекції сироваток для проведення BOLA-типування проводилось у три основних етапи: 1. На основі готових моноспецифічних стандартів, перевірених та затверджених на міжнародній панелі сироваток-реагентів, виходячи з перевірочного типування контингенту, визначаємо тест-донорів: корів з відомим набором трансплантаційних антигенів (25-40 голів).
2. Клітини тест-донорів слугують еталоном для підтвердження отриманих імунних сироваток, у результаті чого відбираються найбільш активні зразки з первинно визначеною найбільш сильною специфічністю.
3. Ці отримані зразки проходять вторинну ідентифікацію на розширеній панелі тест-клітин з подальшим обчисленням коефіцієнтів кореляції між отриманими сироватками та моноспецифічними контрольними зразками (кластерний аналіз).
Джерелом імунних сироваток до антигенів системи ГКГС були родинні тварини (напівбрати-напівсестри, матері-нащадки), їх використовували з метою одержання найбільш тісної імунної відповіді.
Проведення абсорбцій “сирих” поліспецифічних антилейкоцитарних сироваток містить кілька етапів: підготовку стандартної панелі тварин для проведення всіх серологічних досліджень реагентів; виділення лейкоцитів з периферичної крові корів; послідовні аналізуючи абсорбції кожної сироватки лейкоцитами, що виділені з крові не менш, чим пяти тварин; перевірку кожної сироватки на раніш заготовленій стандартній панелі з урахуванням, по можливості, як негативного контролю лейкоцитів донора (конфронтація). Перевірку сироваток на наявність-відсутність імунних антитіл проводили з використанням лімфоцитотоксичного тесту. Всього за три роки роботи методом класичних імунізацій у лабораторії було отримано 31 антилейкоцитарних поліспецифічних сироваток з титром антитіл у межах 1:4 та 1:64. З них одинадцять сироваток-реагентів є моноспецифічними, котрі брали участь у наукових дослідженнях протягом 1997-2000рр.
Вивчення антигенів BOLA-системи у здорових та хворих на хронічний лімфолейкоз тварин
Проведено дослідження розподілу антигенів та генів BOLA-системи у здорових та хворих на ХЛЛ тварин двох порід: чорно-рябої голштинської та червоно-рябої голштинської.
На основі серологічних, гематологічних та гістологічних досліджень у популяції відокремлювали три групи: 1-група: здорові тварини з РИД(-)-аналізом;
2-група: вірусоносії з РИД( )-аналізом;
3-група: хворі на ХЛЛ тварини (РИД , ГЕМ );
Групу стійких тварин складали корови віком від 5 років з РИД(-)-аналізом, які не хворіли на ХЛЛ протягом усіх лактацій. Вважали, що в цьому випадку тварини є несприйнятливими до ХЛЛ.
При порівнянні спектра лімфоцитарних антигенів гістосумісності серед сприйнятливих та резистентних тварин чорно-рябої голштинської худоби виявлено такі асоціативні звязки між захворюваністю на ХЛЛ та антигенами BOLA: W14 (RR=2,051; ЧІ=5,126; P<0,05; д=0,142), W10 (RR=2,139; ЧІ=5,967; P<0,05; д=0,158), W19 (RR=2,127; ЧІ=4,740; P<0,05; д=0,118), W6 (RR=2,470; ЧІ= 4,656; P<0,05; д=0,088).?ри аналізі основних біометричних показників для червоно-рябої голштинської худоби було визначено, що за своїм впливом на сприйнятливість до ХЛЛ антигени розташувались у такому порядку (табл.2): W6 (RR=3,309; ЧІ=8,122; P<0,01; EF=0,107; д=0,215);
Порівняльний аналіз біометричних показників, які характеризують розподіл антигенів у популяції, проведено на основі оцінки ступеня вірогідності альтернатив, що спостерігаються. Такою альтернативою вважається наявність-відсутність антигену в стійких або сприйнятливих тварин. Оцінка вірогідності прояву антигена виробляється на підставі отриманих частот. Отже, випадковість чи дійсність розподілу антигенів, що спостерігається при альтернативній різноманітності характеризують за критерієм ?І: P<0,05- ЧІІ3.8; для P<0,01 - ?Іі6.6; для P<0,001- ?Іі10,8.
Біологічний зміст відносного ризику (RR) полягає у розвитку захворювання у тварин, що мають даний антиген, по відношенню до тварин, що не мають його. При значенні RR<0,5 захисна роль антигена вважається значущою. Тому, чим менша величина відносного ризику, тим вище “захисна” роль даного антигену. У чорно-рябої голштинської худоби найвище значення відносного ризику належить антигену W6 (RR=2,470); далі йдуть W8 (RR=2,366); W10 (RR=2,139); W19 (RR=2,127); W14 (RR=2,051). Мінімальне значення цього показника у антигенів W2 (RR=0,267); W20(RR=0,089), що дозволяє прогнозувати резистентність до ХЛЛ.
У популяції червоно-рябої голштинської худоби за критерієм відносного ризику RR BOLA-антигени розташувались у порядку, що відповідає зростанню “захисної” ролі антигена: W6 (RR = 3,309),W21 (RR= 2, 957), W10 (RR = 2,931),W14 (RR = 2,626), W15 (RR = 2,233),W8 (RR = 0,611).
W31 (RR = 0,350)
Атрибутивний ризик є зростаючою функцією, як відносного ризику, так і частоти фактора ризику в популяції, і тому біологічний зміст атрибутивного ризику полягає в тому, що його величина визначає який з антигенів, асоційованих із захворюванням, має найбільший генетичний звязок з ним. Високе значення атрибутивного ризику вказує на більш тісний звязок захворювання з “disease”-аллелем. Негативне значення атрибутивного ризику вказує на те, що частота антигену серед хворих тварин менше, ніж серед здорових.
Найвище значення атрибутивного ризику у чорно-рябої голштинської худоби мав антиген W10 (?=0,158), далі, в порядку зменшення - антигени W14 (?=0,142) та W6 (?=0,118). Група з шести антигенів має значення атрибутивного ризику у межах 0,022-0,088. Найбільш слабкий звязок між захворюванням та “disease”-аллелем визначено для антигенів W20 (d= -0,381), W2 (d= -0,203). У стаді червоно-рябих голштинів два антигени мають найбільше значення атрибутивного ризику: W6 (d=0,215) та W14 (d=0,191 відповідно). Антигени W31 і W8 виділяються негативним показником цієї величини (d= -0,286 та d= -0,196 відповідно).
Проведений аналіз показав, що серед спектра можна виділити кілька антигенів, що найбільш тісно повязані із захворюваністю на ХЛЛ. У випадку, коли із захворюванням асоціюється кілька антигенів пропонується використовувати поняття етіологічної фракції (EF). Величина EF показує ту частину хворих тварин, у яких сприйнятливість до захворювання повязана з наявністю певного антигена ГКГС. Чим частіше визначається антиген у сприйнятливих тварин при постійній частоті цього антигена в популяції, тим вагомішою є асоціація захворювання-антиген-захворювання. Тому, навіть рідкісний для популяції антиген може характеризуватись сильною асоціацією у тому випадку, якщо він часто виявляється серед сприйнятливих тварин.
У худоби червоно-рябої породи, найвище значення етіологічної фракції визначено для антигенів W14 (EF=0,114), W6(EF=0,107). Негативне значення виявлено для антигенів W31 (EF=-0,131), W8 (EF= -0,015).
На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що у стаді чорно-рябої голштинської худоби антиген W10 знаходиться в найбільш тісному звязку з “disease”- алелем, а антигени BOLA W6, W8 та W19 розташовані в порядку зменшення сили звязку. Сприятливе для резистентності статистичне значення мали антигени BOLA W20, W2.
У популяції червоно-рябої голштинської породи маркером сприйнятливості є антиген W6, а також, в порядку зменшення впливу, антигени BOLA W21, W10, W14. Маркером резистентності встановлено антиген W31.
Проведені дослідження підтверджують доцільність селекції худоби на резистентність до цього захворювання у осередках тривалого несприятливого стану у господарстві.
Ці заходи мають наступні етапи: - оцінка груп худоби за стійкістю до ХЛЛ, що проводиться за результатами тестування по антигенах BOLA-системи;
- оцінка плідників за стійкістю дочок до ХЛЛ на основі BOLA-типування;
- вибраковка (або виранжування) нащадків від нестійких до ХЛЛ корів;
- припинення племінного використання нестійких до ХЛЛ ліній, родин та гілок ВРХ.
Поширення BOLA-антигенів по групах мати-дочка
Стійкість тварин до хвороб у значній мірі залежить від методу підбору батьків. Ґрунтуючись на літературних джерелах, де наведено дані про високий рівень батьківського впливу на стійкість та сприйнятливість до ХЛЛ та високий коефіцієнт спадковості у системі батько-дочка, ми провели вивчення рівня материнського впливу на стійкість-сприйнятливість до ХЛЛ. Порівняння частот поширення антигенів та контролюючих їх генів по групах мати-дочка у різних альтернативних групах стійкі-сприйнятливі показало, що значення f та p характеризуються широким спектром. У дочок (за винятком третьої групи) відбулося накопичення “сприятливого” антигену W20, що впливає на підвищення резистентності корів до ХЛЛ. Елімінація “несприятливих” антигенів (W6, W10, W19) спостерігалася лише у четвертій групі, а в третій групі виявлено значне накопичення у дочок тих же антигенів. Результати порівняння їх між собою дозволили виявити прямий взаємозвязок у спадковості антигена між матірю і дочкою тільки для W19. Для інших антигенів такої залежності не спостерігалося.
Розподіл антигенів BOLA-системи в популяції тварин у залежності від віку
Досліджуючи розподіл антигенів BOLA-системи великої рогатої худоби у різних вікових групах тварин, ми визначили зміни в експресії антигенів, які спостерігаються як в групах тварин із захворюваннями, так і в стаді взагалі. Проведено розподіл антигенів BOLA 1-го класу в популяції тварин голштинського червоно-рябої худоби у різних вікових групах, а також з урахуванням захворюваності на лейкоз. Аналіз показників у різних вікових групах тварин з урахуванням захворюваності на ХЛЛ привів до висновку, що зміни у експресії антигенів повязані як з віком, так і з сприйнятливістю до захворювання. Відмінності у частоті антигенів BOLA W8, W10, W15 визначено у різних вікових групах, тоді як різниця в експресії антигенів BOLA W14 (P<0,05), W6, W21 виявляється у звязку із сприйнятливістю до захворювання лейкозом. Маркерні антигені зберегли своє вплив в популяції.
Дослідження генетичних маркерів BOLA-системи великої рогатої худоби в звязку із захворюваннями, які супроводжуються лейкемоїдними реакціями
Виявлення позитивних асоціацій у багатьох дослідженнях між лейкозами, захворюваннями з лейкемоїдними симптомами та певними антигенами BOLA-системи, дозволяє вважати ці патології BOLA-залежними захворюваннями.
Проведено дослідження поголівя голштинської чорно-рябої худоби з двох господарств Харківської та Бєлгородської області із приблизно однаковою частотою антигенів ГКГС.
При аналізі різниці у частоті поширеності лімфоцитарних антигенів 1-го класу ГКГС, тварин розділили на три групи: 1 - позитивні за гематологією на лейкоз;
2 - хворі на мастит;
3 - хворі на ендометрит.
У першій групі тварин маркером стійкості до ХЛЛ на вірогідному рівні виявлені BOLA-антигени W20 (RR=0,132; ?І=10,473; P<0,01;), W2 (RR=0,365; ЧІ=3,816; P<0,05), ?кі сприяють несприйнятливості до ХЛЛ у даній вибірці тварин. У групі тварин хворих на мастит відзначається перевага BOLA W8 (RR=2,196; ?І=5,496; P<0,05), W10 (RR=1,806; ЧІ=5,030; P<0,05), W15 (RR=1,757; ЧІ=4,581; P<0,05) ?нтигенів. Серед тварин, які мали при обстеженні негативний діагноз на мастит, переважно визначаються BOLA W19(RR=0,185; ?І=9,682; P<0,01), W20 (RR=0,295; ЧІ=8,444; P<0,01), W21(RR=0,328; ЧІ=6,913; P<0,01) ?нтигени.
При обстеженні тварин хворих на ендометрит чітко просліджується перевага BOLA W6 (RR=2,927; ?І=7,830; P<0,01), W15 (RR=1,980; ЧІ=4,072; P<0,05) ?нтигенів. Стійкість, що вірогідно повязана з BOLA W20 (RR=0,194; ?І=6,105; P<0,05). ?аким чином, при обстеженні тварин по BOLA-системі з урахуванням трьох патологій, які супроводжуються лейкемоїдними реакціями, резистентність до всіх досліджених захворювань вірогідно підтверджується по BOLA W20 антигену.
Антигену, який обумовлює сприйнятливість відразу до усіх згаданих захворювань, у дослідженнях не знайдено. Слід відзначити, що антиген BOLA W15 обумовлює сприйнятливість тварин до маститу та ендометриту, цей антиген може бути показником схильності тварин до даних захворювань у цьому стаді.
Характеристика тварин за антигенами класу 1 BOLA-системи серед різних порід великої рогатої худоби
Ми вивчили генетичний поліморфізм за лімфоцитарними антигенами 1 класу BOLA системи в чотирьох породах пяти господарств по пяти областях України.
Всього досліджено 311 голів великої рогатої худоби. З них 133 голови української червоно-рябої породи з двох господарств: Чернігівська обл. - ГПЗ “Світ” та Вінницька обл. - ГПЗ “Україна”; 77 голів симентальської породи - ГПЗ “Червоний велетень” Харківської обл.; 51 голова української чорно-рябої породи з ГПЗ “ Велика бурімка” Черкаської обл.; 50 голів швіцької та голштинської породи ГПЗ “Михайлівка” Сумської обл. По всіх господарствах досліджувалися тварини без урахування захворюваності на лейкоз. Усі тварини пройшли типування за 11 лімфоцитарними антигенами 1-го класу ГКГС, що підтверджені на стандартній панелі сироваток-реагентів.
Серед тварин симентальської породи ГПЗ “Червоний велетень” Харківської обл. частота антигенів гістосумісності коливалась від 0,117 до 0,545. Взагалі, частота поширеного антигена W2 та W6, що зустрічається рідко, відрізняється майже у чотири рази. Висока частота у симентальської худоби W2 (f=0,545; p=0,326), W10 (f=0,403; p=0,227), W19 (f=0,325; p=0,178) антигенів. Кожен з цих антигенів зустрічається більш ніж у 30% обстежених тварин.
Відносно низька частота W31 (f=0,117; p=0,060), W6 (f=0,117; p=0,060), W44(f=0,130; p=0,067) антигенів, вони зустрічаються у 15-20% тварин. Інші 4 антигени характеризуються середньою для даної популяції частотою поширення. У червоно-рябої молочної породи фенотип BOLA W14, W2, W10, W44 був представлений найбільшою частотою антигена у межах f=0,258-0,311 та частотою гена p=0,138-0,170. Приблизно однаковою частотою характеризувались антигени BOLA W31, W20 (f=0,078-0,118; p=0,040-0,61). Слід зазначити, що загальна маса антигенів BOLA варіює у невеликих частотних межах (f=0,157-0,294; р=0,082-0,160).При аналізі частоти антигенів BOLA у тварин швіцької породи виявлено, що найбільше поширення одержали антигени BOLA W6, W31, W44, W15 з частотою антигена (f=0,300-0,420), та частотою гена (p=0,163-0,238). Рідко спостерігалися два антигени BOLA W2, W10 (f=0,040; p=0,020). Антиген BOLA W10, звичайно розповсюджений серед інших досліджених порід, у даному стаді взагалі відсутній. Імуногенетичне визначення антигенів спектра головного комплексу гістосумісності та вивчення розподілу антигенів серед різних порідних генеалогічних груп надає можливості розробити нові підходи у селекції тварин з генетичними детермінантами системи BOLA.
Створення банка даних та обробка експериментального матеріалу на базі персонального компютера IBM PC
При аналізі великих масивів даних тварин, що находяться у різних господарствах, дослідник має певні труднощі з урахування зібраних матеріалів та швидкої їх статистичної обробки. Тому, щоб дані досліджень по BOLA-типуванню могли бути використаними при селекційній роботі, дуже важливо, щоб розроблена програма по збереженню і статистичній обробці даних була складена на базі інших готових програм, якими користуються зоотехніки-селекціонери. Всім цим вимогам відповідає розроблена нами програма по створенню банка даних і обробці експериментального матеріалу “BOLA-тест”, що входить у програмне забезпечення АРМЕКС (Автоматизоване робоче місце експериментатора-селекціонера). Функціональна модель формування вибірок забезпечує наступні можливості: 1.Вибірка тварин по господарствах;
2. Вибірка тварин по захворюваннях;
3. Вибірка позначених тварин;
4. Вибірка по господарству і захворюванню;
5. Вибірка по породі;
6. Вибірка по породі і захворюванню.
Передбачена можливість редагування BOLA-тестів в межах сформованої вибірки, пошук тварини, листання екрану.1. У популяції великої рогатої худоби голштинської чорно-рябої породи найбільше поширення мають антигени класу 1 BOLA-системи: W14, W10, W15, W20, W21. У популяції тварин червоно-рябої голштинської породи висока частота антигенів BOLA W8, W19, W31, W20, W6. У симентальської худоби-W2, W10, W19. У популяції української червоно-рябої молочної породи-W14, W44,W10,W2; української чорно-рябої молочні породи-W10, W14, W19. У тварин швіцької породи-W6, W31, W44.
Найбільше рідкими у популяції голштинської чорно-рябої худоби є антигени W8, W6, W44, у червоно-рябої голштинської худоби - антигени BOLA W2, W44, W21, W15; у симентальської худоби-W6, W31, у популяції української червоно-рябої молочної породи - W19, W6; української чорно-рябої молочної породи - W31, у тварин швіцької породи - W10, W2.
2. Вивчення BOLA-спектру дозволило знайти антигени, для яких розбіжність частот поширення у групах резистентних та сприйнятливих тварин виявлена на вірогідному рівні: W10, W19, W14, W6 (P<0,05); W2 (P<0,01); и W20 (P<0,001) для голштинської чорно-рябої худоби та W21, W10, W31, W14 (P<0,05); W6 (P<0,01) для голштинської червоно-рябої худоби.
3. На основі використання статистичних методів дослідження, антигени BOLA-системи у групах чорно-рябої голштинської худоби розподілені на “сприятливі” - W20, W2 та “несприятливі” - W10, W6, W19. “Сприятливим” антигеном у тварин червоно-рябої голштинської породи виявлено BOLA W31; “несприятливими” антигенами визначено W6, W14, W21.
4. У групі резистентних тварин спостерігається консолідація антигенів W20, W2 та W31 (“сприятливих”), які нейтралізують дію “несприятливих” антигенів, що може використовуватись у селекції цих порід на резистентність до ХЛЛ.
5. Наявність у фенотипі тварин голштинської чорно-рябої худоби антигену BOLA W20 позитивно впливає на стійкість до захворювань з лейкемоїдними симптомами (мастит, ендометрит).
6. Аналіз досліджень у різних вікових групах тварин червоно-рябої голштинської породи з урахуванням захворюваності на ХЛЛ показав, що відмінності у частоті поширення BOLA-антигенів W8, W10, W15 повязані з віковими змінами, а різниця у експресії антигенів BOLA W14, W6, W21 із сприйнятливістю до захворювання лейкозом.
7. Розроблена нами програма BOLA-тест, яка входить до пакету програм АРМЕКС, дозволяє створити базу даних тварин за результатами BOLA-типування та швидко проводити аналіз отриманих результатів з урахуванням зоотехнічних та ветеринарних показників.
Рекомендації виробництву
1. Для підвищення ефективності селекційно-племінної роботи, спрямованої на створення стад великої рогатої худоби, стійкої до ХЛЛ (маститу, ендометриту), у конкретних господарствах при виконанні селекційних програм по розведенню використовувати корів та, за можливістю, бугаїв-плідників, які мають у своєму фенотипі лімфоцитарні антигени ГКГС W20, W2 - у групах чорно-рябої голштинської худоби та W31 - у тварин червоно-рябої голштинської породи.
2. Результати досліджень за BOLA-антигенами бугаїв-плідників, а також племінних тварин варто оформляти у виді машинних каталогів та направляти їх у держплемобєднання, селекційні центри, ради по породах і племінні заводи для використання у подальшому при удосконаленні існуючих та створенні нових порід, породних груп тварин у якості обєктивного критерію контролю їх генетичної гетерогенності.
3. Матеріали експериментальних досліджень, викладені у поданій дисертації, доцільно включити в програму навчального курсу ветеринарних та зоотехнічних фахівців.
Список литературы
1. Івашура А.А. Роль BOLA-системи у генетичному контролі резистентності до хронічного лимфолейкозу місцевої популяції чорно-рябої худоби // Науково-технічний бюлетень. 1998. №73. Інституту тваринництва. Харків. 1998. С. 30-32.
2. Россоха В.І., Івашура А.А., Орлова А.Р., Павленко С.П. Вплив материнського успадкування в звязку зі стійкістю-сприйнятливістю до хронічного лімфолейкозу (ХЛЛ) великої рогатої худоби. // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. 1998. Випуск 3. Харківський зооветеринарний інститут. Харків. 1998. С. 48-49.
3. Россоха В.І., Тур Г.М., Ворошина Т.Л., Іванова Н.В., Фастівець Б.І., Довганюк О.П., Івашура А.А. Генетичні аспекти удосконалення селекційного процесу в популяціях сільськогосподарських тварин // Збірник наукових праць до 70-річчя з дня заснування Інституту тваринництва УААН-вип ХХХ. Харків. 1999. С. 8-15.
4.Россоха В. І., Івашура А. А. Характеристика тварин за антигенами класса1 BOLA-системі, середи різних порід великої рогатої худоби. // Науково-технічний бюлетень. 2000. №78. Інститут тваринництва. Харків. 2000. С. 79-81.
5. Івашура А.А. Дослідження генетичних маркерів BOLA-системи великої рогатої худоби в звязку з захворюваннями, що супроводжуються лейкемоїдними реакціями // Вісник Сумського Державного Аграрного Університету - Спеціальний випуск до міжнародної науково-практичної конференції “Перспективи розвитку скотарства у третьому тисячолітті” 2-5 жовтня. Суми. 2001. С. 80-83.
6. Івашура А.А., Россоха В.І., Слепченко А.Р. Резистентність до хронічного лимфолейкозу великої рогатої худоби у звязку з лимфоцитарними антигенами (BOLA) // Тези доповідей другої міжнародної науково-практичної конференції “Молекулярно-генетичні маркері тварин” 15-17 травня. Київ. 1996. С. 56-57.
7. Івашура А.А. Резистентність до хронічного лимфолейкозу великої рогатої худоби у звязку з лимфоцитарними антигенами (BOLA) // Тези доповідей другої міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі та путі їх рішення”. Бєлгород. 1998. С. 52-53.