Генетична та агроекологічна характеристика ґрунтів степу - Реферат

Під факторами та умовами ґрунтоутворення розуміються зовнішні по відношенню до ґрунту компоненти природного середовища, під впливом і за участю яких формується ґрунтовий покрив земної поверхні. Умови ґрунтоутворення - це явища навколишнього середовища, які впливають на ґрунтоутворення не безпосередньо, а через матеріальні фактори, сили і напрямок дії яких змінюється при зміні цих умов. Ґрунти - це поверхневі мінерально-органічні утворення, які мають власне походження і є результатом сукупної дії: 1) материнської гірської породи, 2) живих і мертвих організмів; 3) клімату; 4) рельєфу місцевості; 5) віку. Де порушений травяний покрив, поверхневий стік, який виникає під час весняного сніготанення або великих злив, розмиває ґрунт, утворює вимоїни, які потім виростають у яри. Степ втратив можливість затримувати на своїй поверхні сніг, який тепер легко зносився з нього найменшим вітром, залишаючи поверхню зовсім без снігового покриву, внаслідок чого навесні ґрунт висихав нерідко раніше, ніж встигав відтанути на повну глибину.За ґрунтово-кліматичними умовами Степ поділяють на дві підзони: північну і південну. Ґрунтовий покрив зони відносно однорідний, тут сформувались головним чином чорноземи. В структурі ґрунтового покриву чорноземи звичайні займають 64, чорноземи південні - 23, чорноземи на не лесових породах - 6, лучно-чорноземні, лучні та їх солонцюваті види - 6 % площі орних земель зони.Генетичні особливості зумовлюються будовою ґрунтового профілю. Типова будова профілю чорноземів описана нижче (малюнок 1), але кожен з підтипів має певні морфологічні особливості. Степ у недавньому минулому чітко розділявся на три підзони: північна частина з різнотравно-ковильно-типчаковою рослинністю, середня - з ковильно-типчаковою та південна - злаково-полинна. Ліс зберігся лише на окремих ділянках у долинах рік, заплавах, байраках тощо. Велику роль у формуванні чорноземів степу відігравали дощові черви та землериї - перемішували та оструктурювали ґрунт.Гідроморфні ґрунти формуються за умови близького залягання ґрунтових вод.У практичній діяльності обєктом використання є не ґрунт, а ґрунтовий покрив, що зумовлює необхідність новітньої інформації щодо його продуктивності як обєкта використання у сільському господарстві. Це в свою чергу дозволяє раціональне використання природного потенціалу ґрунту,збереження та відтворення екосистем взагалі. Тут вирощують зернові, технічні і олійні культури: озиму і яру пшениці, кукурудзу, цукровий буряк, соняшник, льон-кучерявець і багато інших.Тому на перше місце серед агротехнічних прийомів повинні бути поставлені заходи, що забезпечують стислі терміни проведення весняних польових робіт і створення якнайкращого водного режиму. До числа таких заходів відносяться правильні прийоми обробки ґрунту, направлені на максимальне поглинання і збереження вологи в ґрунті: введення чистої пари, ранній глибокий зяб, прикатывание і своєчасне боронування ґрунту, обробка упоперек схилів, осіннє боронування і вилуговування полів для поглинання талих вод і запобігання ерозії. Виняткове значення має снігозатримання (посів куліс, захисні смуги і ін.), як один з головних прийомів відновлення в ґрунті необхідного запасу вологи до початку вегетаційного періоду. На ґрунтах, схильних до вітрової ерозії, добрі результати дає безвідвальна осіння обробка, при якій стерня, що зберігається, сприяє накопиченню снігу і оберігає ґрунти від видування. Вносячи в ґрунт органічні добрива, поліпшуються фізичні властивості ґрунтів, збагачують їх елементами живлення.

План

1. Фізико-географічна характеристика регіону (фактори ґрунтоутворення)

2. Морфологія і класифікація ґрунтів

3. Генетичні особливості зональних типів і підтипів ґрунтів

4. Гідроморфні ґрунти регіону

5. Агровиробнича характеристика ґрунтів регіону та їх використання

6. Заходи по меліорації та охороні ґрунтів регіону

1. Фізико-географічна характеристика регіону (фактори ґрунтоутворення)