Шарль де Голль як політичний діяч Франції, світогляд якого формувався під впливом світових подій. Роль генерала в розвитку Франції, у формуванні історії країни даного періоду. Специфіка боротьби генерала за визволення Франції від фашистської Німеччини.
Аннотация к работе
Актуальність даного дослідження посідає чільне місце в структурі сучасної історичної науки. Світогляд генерала де Голля формувався під впливом історичних світових подій, таких як Перша і Друга Світова війни, в яких він брав активну участь. Своєю діяльністю де Голль зробив значний внесок у весь хід політичного розвитку військової і післявоєнної Франції, а також в політичну історію французької держави в сучасну епоху. Обєктом дослідження виступає особистість Шарля де Голля та його політична діяльність. Значний вклад в дослідження зробила Арзаканян яка намагалась показати роль Шарля де Голля в історії Франції, значущість його постаті [10].Шарля де Голля вважають у Франції за останнього великого француза - людину, що стоїть в одному ряду з Карлом Великим, Жанною Дарк і Наполеоном. Шарль вирішив стати військовим, тому 1908 р. вступає у підготовчий клас коледжа Станіслас, саме тут він пише твори: "Провінційна адміністрація в період Старого порядку", "Франція у 1802 р.", "Політика Олександра І у відношенні до Наполеона", "Франкфуртський мир". У 1909 р. де Голль вступає у знамените військове училище Сен - Сір, яке було засноване Наполеоном в 1803 р. в Фонтебло, але незабаром перебралося в Сен-Сір поблизу Версаля. У 1912 р. він в званні молодшого лейтенанта закінчив Сен-Сирійське училище а в атестації було записано: "Справжній військовий, дуже сумлінний і відданий своїй справі, керує спокійно і енергійно, буде чудовим офіцером" [2, с.43]. Шарль де Голль фактично першим у Франції передбачив вирішальну роль танків у майбутній війні, підкресливши, що наявність танкових дивізій може перевернути будь-яку військову тактику.У листі Антоні Ідену британський премєр прямо його запитує: "Чи не слід зараз усунути де Голля як політичну силу?" тільки Іден заявив, що відсторонити його від справ вже неможливо.27 травня у Франції було створено Національну Раду Опору.Ж. Він відправив Шарлю де Голлю телеграму, в якій говорилося, що "французький народ ніколи не допустить підпорядкування генерала де Голля генералу Жіро і вимагає створення установи в Алжирі Тимчасового уряду під головуванням генерала де Голля" [11, с.132]. Під прізвищем Авалов він увійшов у контакт з де Голлем і підтримував з ним постійний звязок аж до жовтня, коли в Алжирі, нарешті, зявився Богомолов Член ФКНЗ Моріс Кув де Мюрвіль говорив: "Цілком очевидно, що Жіро не міг зрівнятися з де Голлем. Голова ФКНЗ був визнаний Національною Радою Опору, яка видала свою програму, в якій вимагала демократичних реформ в Франції і створення Тимчасового Уряду республіки на чолі з Шарлем де Голлем. Шарль де Голль переформував Тимчасовий уряд Французької республіки, до якого ввійшли соратники до Голля і представники руху Опору.21 грудня 1958 р. генерала де Голля було обрано на семирічний термін президентом Французької республіки. Отож, так як де Голль зовсім не визнавав Конституцію 1946 р., першим що він запланував на новій посаді, прийняття нової Конституції, яка б віддзеркалювала його розуміння ролі держави, нації, соціального консенсусу. Конституція давала право президентові після консультацій з премєр-міністром і головами обох палат парламенту розпускати Національні збори. Нововведенням Конституції Пятої Республіки стало те, що голова держави зобовязаний був вести переговори про укладання міжнародних угод. Конституція 1958 р. надавала президентові право приймати закони поза парламентом - шляхом референдуму.Франція в період перебування Шарля де Голля на посту президентства вступила в якісно нову смугу свого розвитку, відкрила для себе економічні і політичні перспективи. Шарль де Голль, по праву зайняв виняткове місце серед державних діячів, висунутих Францією, "гранично нетиповий, оригінальний і своєрідний". Для своїх співвітчизників де Голль був насамперед уособленням незалежності і величі Франції "в той період її історії, коли вона, здавалося, вже безповоротно перетворилася в другосортну країну". Царствений, гнівний, гордовитий, безчесний, змовник, сповнений духу Макіавеллі, або перебуває в депресії, генерал де Голль, однак, не перестає захоплювати нас своїм почуттям маневру, своєю культурою, розумною міжнародною політикою і надзвичайною сумішшю хоробрості і цинізму. З тих пір багато французів де Голля так і сприймали протягом декількох років - лише як голос свободи, що двічі на день вимовляв пятихвилинні промови.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Становлення особистості та політичних поглядів
Розділ 2. Шарль де Голль і його Тимчасовий уряд
Розділ 3. Генерал Шарль де Голль президент Пятої республіки
Висновки
Список використаних джерел і літератури
Вывод
Отже, історія Франції тісно взаємоповязана з генералем Шарлем де Голлем, адже він видатний військовий, політичний і державний діяч. Як перший президент Пятої Французької республіки, заслуговує уваги, адже саме за нього відбулося становлення нової держави. Франція в період перебування Шарля де Голля на посту президентства вступила в якісно нову смугу свого розвитку, відкрила для себе економічні і політичні перспективи. Шарль де Голль, по праву зайняв виняткове місце серед державних діячів, висунутих Францією, "гранично нетиповий, оригінальний і своєрідний". Його постать ламає звичні рамки, схеми штампи. Для своїх співвітчизників де Голль був насамперед уособленням незалежності і величі Франції "в той період її історії, коли вона, здавалося, вже безповоротно перетворилася в другосортну країну". Царствений, гнівний, гордовитий, безчесний, змовник, сповнений духу Макіавеллі, або перебуває в депресії, генерал де Голль, однак, не перестає захоплювати нас своїм почуттям маневру, своєю культурою, розумною міжнародною політикою і надзвичайною сумішшю хоробрості і цинізму.
Ореол таємничості навколо генерала витає з 1940 року, коли його голос вперше прозвучав по британському радіо на території Франції, окупованій нацистами. З тих пір багато французів де Голля так і сприймали протягом декількох років - лише як голос свободи, що двічі на день вимовляв пятихвилинні промови. Голос де Голля залишався символом надії, який учасники руху Опору передавали один одному. Цю таємничу завісу де Голль неодноразово використовував при досягненні деяких політичних цілей. Однак сам Шарль де Голль не був такою таємничою особистістю, який його малювали уми французів.
Під час війни у де Голля склалися особливий стиль і манера триматися з оточуючими. Але якщо тоді це були лише мрії про те, яким повинен бути вождь і якими рисами характеру він повинен володіти, то тепер генерал явно прагнув ототожнити себе з таким вождем. Бажане поведінка ставала дійсним. Влада де Голля над підлеглими з самого початку носила авторитарний характер. Він вислуховував думки своїх соратників, але рідко з ким-небудь радився. Всі важливі рішення майже завжди приймав одноосібно. Ордонанси і законодавчі акти "Вільної Франції", які писав тільки він сам, починалися словами: Ми, генерал де Голль, глава "Вільних французів", постановляємо." - або навіть: " Від імені французького народу та Імперії, ми, генерал де Голль. "Підписуючи так званий" Акт приєднання"до"Вільної Франції", кожна людина повинна була поставити свій підпис під зобовязанням підкорятися де Голлю. Владність і зарозумілість генерала часто викликали невдоволення. Іноді справа доходила навіть до відкритих конфліктів.
За вісімдесят років свого життя ця людина зумів стати найбільшим героєм Франції після Жанни ДАРК. Він встиг двічі очолити країну, обидва рази приймаючи керівництво на піку національної катастрофи і залишаючи держава в стані економічного підйому і зростання міжнародного престижу. При цьому він написав більше десятка книг - мемуарів і теоретичних праць з військового мистецтва, частина яких донині залишаються бестселерами.
Список литературы
Джерела: 1. Де Голль Ш. Військові мемуари. Т.1. Заклик 1940-1942 рр. - М., 2003. - 816 с.
2. Де Голль Ш. Військові мемуари. Т.2. Єдність 1942-1944 рр. - М., 2003. - 816 с.
3. Де Голль Ш. Військові мемуари. Т.3. Рятування 1944-1945 рр. - М., 2004. - 800 с.
4. Де Голль Ш. На гострі шпаги. - М., 2006. - 206 с.
5. Де Голль Ф. Мій батько де Голль - П., 2003. - 400 с.
6. Конституційне право зарубіжних країн. Хрестоматія. - Таганрог, 2006. - 192 с.
7. Палевський Г. Спогади про події з 1924 - 1974 рр. - П., 1988. - 350 с.
8. Черчілль Друга Світова Війна Т.1 - 6. - М., 1997. - 900 с.
Монографії, брошури, публікації: 9. Андреєв А., Андреєв М. Реформатори на чолі держави. - 2011. - 323 с.
10. Арзаканян М. Де Голль // Жизнь Замечательных людей. №1238 - М., 2007. - 302 с.
11. Арзаканян М. Де Голль и голлисты на пути к власти. - М., 1990. - 300 с.
12. Арзаканян М. Политическая история Франции ХХ века. - М., 2003. - 157 с.
13. Верт А. Франция в 1940 - 1955 - М., 1959 - 607 с.
14. Вюмсер А. Де Голль и его сообщеники. - М., 1948 - 165 с.
15. Загладин Н. Шарль де Голль - М., 1990 - 212 с.
16. Іваницька О. Новітня історія країн Європи і Америки (1945 - 2002) - Вінниця, 2003 - 560 с.
17. Карпантье История Франции - СПБ, 2008. - 607 с.
18. Лакутюр Де Голль в 3-х т. - П., 1984. - 700 с.
19. Литтлвуд Й. История Франции от древнейшех времен до наших дней - М., 2008 - 224с.
20. Лозовский О. Феномен "голлізму" в світовій політиці: Політичне життя Франції // Політика і час - 1996 - №10. - С.33-38.
21. Молчанов Н. Генерал де Голль. - М., 1980. - 503 с.
22. Савицкий П. Правительственный апарат Пятой республики во Франции - Свердловск, 1999 - 399 с.
23. Селиванов И. Генерал Де Голль - несостоявшийся кавалер ордена "Победа" // Военно-исторический журнал. - 2012. №1 - С.54-57.
24. Сироткин В. История Франции: пятая республіка. - М., 1989. - 199 с.
25. Смирнов Движение сопротивления во Франции в годы Второй мировой войны. - М., 1974. - 325 с.
26. Смирнов В. Франция в ХХ в - М., 2002. - 352 с.
27. Трубайчук А, Шевченко В. Шарль де Голль. - К., 1997. - 105 с.
28. Чужиков В. Економіка зарубіжних країн. - К, 2005. - 308 с.
29. Шарль де Голль // 100 человек, которые изменили ход истории - 2009 - №66 - 32 с.
30. Шарбоннель Де Голль - президент - П., 1990. - 200 с.