Мова і засоби масової інформації як фактори формування гендерної рівності і нерівності. Теоретичний аналіз гендерних проблем та їх відображення в ЗМІ. Образ жінки і чоловіка у стереотипах незалежної України. Огляд мовного матеріалу журналістських текстів.
Аннотация к работе
Відповідно до нових поглядів на процес розвитку суспільства рівність чоловіків і жінок визначається міжнародними організаціями, як ключовий елемент людського розвитку, оскільки жінки та чоловіки нероздільно повязані одне з одним та суспільством через родинні звязки, відносини, ролі та відповідальності. Адже нині 54% населення України становлять жінки, рівень їхньої зайнятості в суспільному виробництві - 51 відсоток, майже 90 відсотків жінок працездатного віку вчаться або працюють; наша держава посідає одне з провідних місць у Європі за рівнем освіти жінок. Проте чисельні дослідження на матеріалах різних мов виявили наявність спільних рис зображення статей, серед яких наступні: · Зображення чоловіка як норми, а жінки як відхилення від неї, прикладом чого є використання слів чоловічого роду, коли мова іде про людину взагалі або про жінку. З одного боку, "невидимість" жінок на сторінках ЗМІ, що повідомляють про події політичного та економічного життя країни, має цілком природне пояснення, оскільки переважну більшість політичних та економічних діячів становлять чоловіки, і тому кількість повідомлень про жінок є лише пропорційною їхній кількості в органах влади та на керуючих посадах. масовий гендерний журналістський стереотип Через призму сформованих стереотипних кліше, сприймається сьогодні образ Берегині, який в українській традиції характеризує призначення жінки у переважно приватній сфері, а також образ Годувальника стосовно чоловіка: "Величезна кількість причин, сформованих упродовж розвитку людства, на кшталт ментальності, релігії, національних уподобань тощо, ставлять жінку в суспільстві берегинею домашнього вогнища, а чоловіка - годувальником" (МУ.Безперечно, зображення статей у ЗМІ потребує глибоких систематичних досліджень, проте наведені приклади свідчать про "невидимість" жінок внаслідок використання форм чоловічого роду, а також про випадки стереотипного їх зображення в українських ЗМІ. Попередні порівняльні дослідження зображення статей в українських Інтернет-виданнях підтвердили, що чоловіки частіше за жінок стають головними героями серйозних повідомлень, у яких переважно використовуються дієслова в активному стані та лексика, що має позитивне або нейтральне значення.
Вывод
Безперечно, зображення статей у ЗМІ потребує глибоких систематичних досліджень, проте наведені приклади свідчать про "невидимість" жінок внаслідок використання форм чоловічого роду, а також про випадки стереотипного їх зображення в українських ЗМІ. Попередні порівняльні дослідження зображення статей в українських Інтернет-виданнях підтвердили, що чоловіки частіше за жінок стають головними героями серйозних повідомлень, у яких переважно використовуються дієслова в активному стані та лексика, що має позитивне або нейтральне значення.
Жінки потрапляють до новин, як правило, лише тоді, коли стають жертвами нещасних випадків, насильства, а також зображуються у традиційних ролях (матері, жінки, тощо). У цих повідомленнях переважає пасивний стан дієслів, а також широко використовується лексика з негативною конотацією.
Вирішення проблеми неоднакового зображення статей у ЗМІ бачимо, зокрема, у впровадженні гендерної освіти у середніх та вищих навчальних закладах. Також сподіваюся, що найближчим часом в Україні будуть розроблені вказівки щодо уникнення гендерної дискримінації у мові - документу, що вже протягом останніх років є обовязковим для державних органів, університетів, видавництв усіх розвинених країн світу.
Список литературы
1. Гендерні аспекти державної служби: Монографія /М.Пірен, Н.Грицяк, Т.Василевська, О.Іваницька / За заг. ред. Б.Кравченка. - К.: Основи, 2002. - 335 с.
2. Грицяк Н. Проблеми трансформації державного механізму забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків в Україні // Управління сучасним містом. - 2003. - № 1/1-3 (9). - С. 26-33.
3. Кулачек О.І. Розвиток гендерної політики в Україні: реалії та перспективи // Вісн. УАДУ. - 2001. - № 4. - С. 297-303.
4. Мельник Т. Гендерна політика в Україні. - К.: Логос, 1999. - 91 с.
6. Левченко К.Б. Гендерна політика в Україні: визначення, формування, управління: монографія. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. - 344 с.
7. Альчук Анна. Между образом и знаком // Преображение. Русский феминистский журнал. М., 1996. - №4. - С. 166-168.
8. Барсукова С. Ю. Образ женщины-предпринимателя в средствах массовой информации // ЭКО. - 1998. - № 2.
9. Грабовська І. Жінка в українській політиці та її портрет у ЗМІ // Філософсько-антропологічні студії" 2001. Спецвипуск. - К.: Стилос, 2001. - С. 210-219.
10. Грошев А.В. Технологии гендера рекламных дискурсивных практик // Женщина в российском обществе. Российский научный журнал. - 2000. - № 1. - С. 31-45. (папка СУМГЦ).
12. Грошев И.В. Образ пола в рекламе // Пасхи: Научн. психол. журн. - 1998. - №2. - С. 122-135.
13. Женская повестка дня в СМИ: материалы международного круглого стола на факультете журналистики МГУ. М.: " Эслан", 2000. - 88с.
14. Женщина и визуальные знаки. Сборник статей под ред. А.Альчук. - М.: Идея - Пресс, 2000. - 272 с. - Раздел "Символическая работа рекламного бизнеса". - С. 43-84.
15. Жінки та масмедіа (Росія) // Жінка у світі політики. Женщина в мире политики. Women in politics. Бюлетень № 26. Травень 2000. - С. 26-29.
16. Залізнякова О. Жіноча преса // Енциклопедія українознавства. Т. 2. К., 1994. -С. 691-693.