Гендерні особливості термінальних, інструментальних цінностей та життєвих пріоритетів осіб, що вчинили насильницькі злочини. Гендерні особливості суб"єктивної картини насильницького злочину порівняно з об"єктивними даними матеріалів кримінальних справ.
Аннотация к работе
На теперішній час відбувається помітна зміна предметної направленості теоретичних та прикладних досліджень відповідно змінам у суспільстві, що на жаль повязані зі зміною гендерних співвідношень насилля, ростом жіночої злочинності, зміщенням ціннісних та змістовних особистих утворень злочинців та дефіцитом дійових психокорекційних програм для роботи зі злочинцями. Таким чином, актуальність обраної теми визначається недостатньою вивченістю проблеми гендерних особливостей смислової сфери особистості, що вчинила насильницький злочин, а також потребами виправної практики в наукових даних, які можуть стати основою для розробки ефективних програм психокорекції при роботі пенітенціарних психологів зі злочинцями, засудженими за вбивство. Предмет дослідження - гендерні особливості ціннісно-смислової сфери осіб, що вчинили насильницькі злочини. Мета роботи - вивчити гендерні особливості ціннісно-смислової сфери осіб, що засуджені за вбивство, які повязані зі змістом сприйняття ними обставин власного злочину, та обґрунтувати психокорекційну програму для просоціальної зміни особистості чоловіків та жінок, що засуджені за вбивство. Відповідно до мети сформульовано такі завдання дослідження: 1) узагальнити результати психологічних досліджень щодо гендерних особливостей ціннісно-смислової сфери осіб, що вчинили насильницькі злочини;У першому розділі “Теоретичні та емпіричні дослідження гендерних особливостей ціннісно-смислової сфери осіб, що вчинили насильницькі злочини” приведений аналіз наукових робіт, щодо криміналістичної та соціально-психологічної характеристики насильницьких злочинів, поняття гендер та гендерні особливості поведінки осіб, що вчинили насильницькі злочини, мотиваційної сфери особистості та особливостей мотивації злочинної поведінки, ціннісно-смислової сфери особистості та особливостей її характеристик у злочинців. В плані взаємодії злочинця з потерпілим насильницькі злочини можна поділити на два різновиди: 1) жертва не причасна до агресивності злочинця; 2) потерпілий спровокував конфліктну взаємодію з злочинцем; агресивність злочинця виникла в ході розвитку міжособистого конфлікту, гострого протиріччя актуалізованих інтересів, установок та цілей потерпілого та обвинуваченого, в результаті інтерактивного антагонізму. Злочини, повязані з вбивством або із загрозою для життя людини, а також спробою насильства частіше здійснюють чоловіки: у Канаді - відповідно в 11 і 8 разів частіше, в США - в 10 і 5 разів частіше. Жінкам-злочинницям, які скоїли насильницькі злочини проти особи, притаманна ригідність, а також висока імпульсивність, неспроможність адекватно сприймати та оцінювати виникаючі життєві труднощі побуджають їх в ситуації фрустрації до необдуманої, дезорганізованої, часто злочинної поведінки. У другому розділі “Програма та методи дослідження гендерних особливостей смислової сфери осіб, які вчинили насильницькі злочини” дисертаційного дослідження описано програму та методи дослідження гендерних особливостей смислової сфери осіб, що вчинили насильницькі злочини.В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті гендерних особливостей ціннісно-смислової сфери осіб, що вчинили насильницький злочин, і окресленні практичних рекомендацій з реконструювання смислової сфери вбивць з урахуванням виявлених гендерних особливостей. Особистість злочинця відрізняється від особистості законослухняного негативним змістом цін-нісно-смислової системи та стійкими психологічними особливостями, сплітання яких має криміногенне значення та специфічно саме для злочинця. Ця специфіка ціннісно-смислового обліку є одним з факторів вчинення ними злочинів, що зовсім не є психологізацією причин злочинності, так як ціннісні особливості складаються під впливом тих соціальних відносин, в які був включений індивід, тобто мають соціальне по-ходження. Більшість засуджених чоловіків також проявляють своє позитивне ставлення до поняття “Я”, “моє життя”, “життя”, хоча серед чоловіків частіше фіксується негативне відчуття до поняття “моє життя”. Загальними для чоловіків та жінок є такі субєктивно виділені причини вчинення злочину: негативне відношення жертви до злочинця, захист когось близького чи самозахист, негативні почуття по відношенню до поведінки жертви, ревнощі, бажання заволодіти чужим майном.
План
Основний зміст дисертації
Вывод
В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті гендерних особливостей ціннісно-смислової сфери осіб, що вчинили насильницький злочин, і окресленні практичних рекомендацій з реконструювання смислової сфери вбивць з урахуванням виявлених гендерних особливостей. Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дозволило зробити наступні висновки: 1. Автори при вивченні проблеми мотивації злочину виділяють три основних напрямки: кримінально-правові, процесуальні й гносеологічні питання встановлення мотиву злочину.
Особистість злочинця відрізняється від особистості законослухняного негативним змістом цін-нісно-смислової системи та стійкими психологічними особливостями, сплітання яких має криміногенне значення та специфічно саме для злочинця. Ця специфіка ціннісно-смислового обліку є одним з факторів вчинення ними злочинів, що зовсім не є психологізацією причин злочинності, так як ціннісні особливості складаються під впливом тих соціальних відносин, в які був включений індивід, тобто мають соціальне по-ходження. Система ціннісних утворень у осіб, які скоїли суспільно-небезпечні дії, характеризується рядом структурних трансформацій, які повязані з порушеннями соціально-психологічної адаптації.
Загальна особливість вбивць - крайнє низький соціальний статус, соціально-рольова дефектність, великий розрив між реальними можливостями та рівнем притязань, емоційна нестійкість.
2. За даними досліджень для опитуваних чоловіків найголовнішими у житті цінностями є: творча діяльність, отримання задоволення, свобода вчинків й дій (серед термінальних цінностей) та широта поглядів, життєрадісність, вихованість (серед інструментальних цінностей). Для засуджених жінок найголовнішими у житті цінностями є: активне, продуктивне життя, впевненість в собі та отримання задоволення (серед термінальних цінностей), а також терпимість до думок інших, самоконтроль та життєрадісність (серед інструментальних цінностей).
3. Більшість засуджених жінок трактують такі поняття, як “Я”, “моє життя”, “життя” з позитивної точки зору, розглядають їх, як дещо гарне, добре. А поняттям “жертва”, “вбивство”, “злочин” дають обєктивне визначення. Половина жінок-вбивць визначають “смерть” з негативними емоційними відтінками, виражаючи при цьому почуття страху. Більшість засуджених чоловіків також проявляють своє позитивне ставлення до поняття “Я”, “моє життя”, “життя”, хоча серед чоловіків частіше фіксується негативне відчуття до поняття “моє життя”. Серед чоловіків також є тенденція обєктивного трактування понять “жертва”, “вбивство”, “злочин”.
4. Існують деякі розбіжності між досліджуваними чоловіками та жінками щодо офіційно встановлених мотивів вчинення вбивства за матеріалами справ. Серед мотивів вчинення вбивства були виділені мотиви, які характерні виключно для чоловіків (хуліганські та сексуальне задоволення) та виключно для жінок (мотив самозахисту).
Жінки значно ріже в порівнянні з чоловіками повністю визнають свою вину.
Загальними для чоловіків та жінок є такі субєктивно виділені причини вчинення злочину: негативне відношення жертви до злочинця, захист когось близького чи самозахист, негативні почуття по відношенню до поведінки жертви, ревнощі, бажання заволодіти чужим майном. Для чоловіків встановлено ще дві групи причин вчинення злочину: сильний сексуальний потяг та бажання самоствердитися чи ствердитися перед іншими. Серед жінок ці причини відсутні. Також жінки та чоловіки з різною частотою вказують причини вчинення ними насильницького злочину. Серед чоловіків частіше зустрічається така субєктивна причина вчинення злочину, як негативне відношення жертви до злочинця, тобто більше випадків в міжособистих стосунках сприймається ними в порівнянні з жінками, як образа. Серед жінок частіше за все зустрічається така причина, як захист близької людини чи самозахист. Таким чином жінки-вбивці частіше за чоловіків висувають більш соціально прийнятні причини злочину, що також свідчить про прагнення жінок бути більш соціально-нормативними.
5. Серед досліджених злочинців жінки частіше за чоловіків відчувають різноманітні сильні почуття. Чоловіки більш байдужі до своїх жертв або відчувають агресивні почуття. Як чоловіки, так і жінки схильні витісняти образ злочину та не виявляють наявність почуттів через деякий час та в момент опитування, що може призводити до збільшення внутрішньої напруги та неможливості її регулювати.
6. Отримані дані свідчать про необхідність психокорекційної роботи, що направлена на зростання самосвідомості, пробудження каяття, переробку негативних почуттів, що супроводжували вчинення злочину та реконструювання смислової сфери у напрямку соціальної адаптації з урахуванням гендерних смислових схем. За попередніми даними ефективною формою психокорекції для тих, хто скоїв насильницький злочин, є групова робота на базі психодраматичних методів, що дозволяє виявляти і аналізувати почуття в ході рольового розігрування ситуацій насильства та дає можливість розвитку рефлексії та саморегулювання.
Перспективним напрямком дослідження є розробка нових розділів психокорекційної програми “Вибір” та встановлення ефективності її дії.
Список литературы
1. Назаров О.А. Особливості реакції чоловіків-вбивць у ситуації фрустрації та форми їх корекції//Вісник ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. Психологія. Харків: ХДПУ, 2006. Вип.18. С. 85-91.
2. Назаров О.А. Психокорекційна робота з засудженими за вбивство: гендерний аспект//Вісник ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. Психологія. Харків: ХДПУ, 2007. Вип. 21. С. 158-165.
3. Назаров О.А., Попова Г.В. Гендерні особливості переживань засуджених за вбивство щодо скоєного ними злочину та корекційна програма роботи з емоційною сферою особистості злочинців насильницького типу//Право і безпека. 2006. Т.5 № 4. С. 186-190.
4. Назаров О.А. Гендерний аспект психокорекційної роботи пенітенціарного психолога з особами, що скоїли насильницькі злочини//Психологія діяльності в особливих умовах: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції (28 квітня 2006р. Харків). Харків: АЦЗУ, 2006. С. 104-107.
5. Назаров О.А. Попова Г.В. Репродукція сімейних стереотипів насилля неповнолітніми злочинцями та соціально-психологічні аспекти її профілактики//Делінквентна поведінка дітей та молоді і сучасні технології протидії: Матеріали міжнародної науково - практичної конференції (31 березня - 01 квітня 2006р., Одеса), Частина ІІ. Одеса: Одеський юридичний інститут національного університету внутрішніх справ, 2006. С. 112-114.
6. Назаров О.А. Корекція психологічних проявів у неповнолітніх правопорушників, що скоїли насильницький злочин, за допомогою соціально-психологічного тренінгу//Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності: науково-методичні та організаційно-практичні проблеми впровадження і використання, перспективи розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (26-27 травня 2006 року). Донецьк: ДЮІ ЛДУВС, 2006. С. 395-399.
7. Назаров О.А., Попова Г.В. Особливості усвідомлення мотивації злочину особами, що скоїли насильницький злочин//Сучасні наукові дослідження - 2006: Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції, Т.35, “Психологія та соціологія”, Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. С. 21-24.