Теоретичне дослідження проблеми вивчення особливостей стосунків і характеру мотивацій в професійній діяльності працівників органів внутрішніх справ. Відношення працівників-чоловіків і працівників-жінок в ОВС до самих себе. Опис стосунків до своїх колег.
Аннотация к работе
Протягом XX століття була прийнята низка документів, що регламентують правову діяльність на міжнародному, світовому та європейському рівнях, в яких наголошується на необхідності ліквідації будь-якої нерівності між чоловіками та жінками в суспільстві , але нажаль, руйнування будь якої гендерної дискримінації частіше зменшується лише на папері. По даним ДКЗ МВС України на теперішній час в органах внутрішніх справ України проходить службу 176 тисяч чоловіків та 31 тисяча жінок, що становить більш 15% від загальної чисельності особового складу органів внутрішніх справ. Загалом жінки-правоохоронці в службовій діяльності виконують ті ж функціональні обовязки, що і чоловіки, слід зазначити що більшість жінок має сімю, тому слід зазначити, що жінка має подвійне навантаження, що може стати джерелом додаткового стресу та рольових конфліктів. Разом з цим, дослідження відношення чоловіків та жінок працівників ОВС до себе як до особистості та до соціально-професійної сфери життя виявляє певні особливості. У дослідженні взяли участь чоловіки працівники Лубенського МВ ГУ МВС України в Полтавській області віком від 23 до 50 років, у кількості 40 осіб, та жінки працівники ГУ МВС України в Полтавській області та Лубенського МВ ГУ МВС в Полтавській області віком від 21 до 50 років у кількості 40 осіб.Психологічна категорія відношення розуміється при цьому як внутрішні субєктивні відношення, що є відображенням обєктивних суспільних відношень і формуються під їх впливом та впливом найрізноманітніших мікросоціальних впливів на основі психічних якостей людини як індивіда. Відношення, що певним чином поїзні між собою, створюють систему відношень з індивідуальною значущістю та ієрархізацією. В.Мясіщев виділяє основні класи, або підсистеми відношень: 1) відношення до світу явищ і предметів: 2) відношення до інших людей: 3) відношення до себе. Формуючись у процесі діяльності, пізнання і спілкування, стаючи все більш точним і реалістичним, відношення до себе виступає як специфічна твірна самосвідомості, як важливий внутрішній фактор формування й повноцінності функціонування особистості, що забезпечує її цілісність і єдність. Як справедливо зазначає В.Столін, «…если когнитивный аспект «Я-образа» понимать как восприятие любых свойств, качеств, достоинств, одновременно с представлением о должных качествах, свойствах, а эмоциональный аспект «Я-образа» как самооценку или интеграцию этих самооценок (самоуважение), то неудивительно, что почти все в поведении человека оказывается зависимым от этих глобальных параметров».[37,с.284] Автор, досліджуючи питання самосвідомості, наголошує, що структури самосвідомості можуть мотивувати, тобто спонукати до певної діяльності; можуть брати участь у створенні цілей; можуть забороняти ті чи інші вчинки, дії; можуть детермінувати відношення до оточення, а також стиль і характер спілкування з ним; можуть служити формою самоконтролю в діяльності людини.Як бачимо, складність і різноманіття звязків особистості і діяльності обумовлені, з одного боку, особливостями психічної регуляції поведінки людини, характером структури особистісних рис конкретного індивіда і їх детермінуючої функції, у тих чи інших формах цілеспрямованої активності, а з іншого боку - специфікою діяльності, її операційних, просторово-часових та інших характеристик. Позитивному їх вирішенню сприяє: а) на соціально рівні-навчання, набуття професійних знань; б) на змістовно-особистісному - формування професійно важливих якостей і мотивацій; в) на формально-динамічному - формування індивідуального стилю діяльності. У діяльності, з одного боку, формуються професійно важливі властивості особистості, з іншого, - конструювання самої діяльності відбувається відповідно до індивідуальних властивостей людини. Вибір цих шляхів залежить як від зовнішніх (навчання, виховання), так і від внутрішніх факторів (індивадуально-типові особливості особистості, емоційна і раціональна регуляція діяльності). Буданов описує прояви професійної деформації в моральній сфері (наприклад, втрата подання про цивільний зміст своєї роботи, коли офіцер розділяє або навіть протиставляє себе й цивільної людини), в інтелектуальній сфері (зниження здатності до самостійного мислення й прийняття рішень, утруднення в прийнятті рішень у нестандартній ситуації, схильність до шаблона й догматизму, завищена самооцінка знань і здібностей), в емоційній сфері (звуження емоційної сфери особистості, ослаблення здатності контролювати й регулювати свої емоції й почуття, розвиток відчуття внутрішньої емоційної неврівноваженості, конфліктність, в інших випадках - апатія й наростаюче постійне почуття втоми) і в професійній сфері (наприклад, стереотипність професійних дій).[7,с.256]Діяльність працівника ОВС відноситься до тих складних обєктів наукового дослідження, яке прийнято називати системними, тому уявлення про цю діяльність, як про складне, багатомірне та багаторівневе, з динамічним розвитком явище, може бути отримане за умови послідовної реалізації принципів системного підходу як конкретно-на
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ТЕОРИТИЧНІ ТА ЕМПІРІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ СИСТЕМИ ВІДНОШЕНЬ ОСОБИСТОСТІ
1.1 Психологічні моделі відношення особистості
1.2 Проблема відношень в професійній діяльності працівників ОВС
1.3 Професійно-психологічна підготовка працівників ОВС
1.4 Психологічні особливості особистості жінок-працівників ОВС
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 1
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ВІДНОСИН ТА ХАРАКТЕР МОТИВАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ОВС
2.1 Загальна характеристика груп досліджуваних та методів дослідження
2.2 Особливості системи відношень та характеру мотивації професійної діяльності чоловіків та жінок-працівників ОВС
2.2.1 Особливості структури мотивації професійної діяльності чоловіків та жінок-працівників ОВС
2.2.2 Особистісні установки чоловіків та жінок-працівників ОВС
2.2.3 Гендерні особливості ставлення до оточуючих чоловіків та жінок-працівників ОВС
2.2.4 Особливості ставлення чоловіків та жінок-працівників ОВС до соціально-професійно значущих явищ
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 2
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ мотивація відношення працівник чоловік жінка