Характеристика процесу формування українського національного суб’єкта. Обґрунтування філософського переосмислення специфіки взаємовідношень між гендерними стратегіями тілесності та національними механізмами конструювання соціокультурного суб’єкта.
Аннотация к работе
Актуальність даного дисертаційного дослідження визначається аналізом проблеми національного субєкта як “некласичного”, який детерміновано відносинами влади, стратегіями тілесності, дискурсом сексуальності у контексті національної, расової, класової і гендерної різниці. Постановка проблеми “некласичного” національного субєкта передбачає застосування до проблеми, яка розглядається, категоріального апарату філософських теорій соціального конструктивізму, постструктуралізму, фемінізму і постфемінізму поряд з сучасними національними, постколоніальними і пострадянськими дослідженнями. Як основний метод аналізу виступає нова парадигма досліджень відносин у структурах маскулінності, що дозволяє розширити дискурсивні можливості філософського осмислення понять нації, національної ідентичності, етнічної приналежності і проблеми філософського субєкта в цілому. У дисертаційному дослідженні виділено і проаналізовано проблему “транснаціонального субєкта” як “ефекту” глобалістських практик субєктивізації індивіда (конструювання субєкта системами симулякрів) і проведено порівняльний аналіз боротьби за гегемонію між національними і транснаціональними системами маскулінності. У даному дисертаційному дослідженні проблема національної/етнічної приналежності індивіда розглядається в ракурсі філософських теорій субєкта.У вступі висвітлено: - авторське бачення актуальності теми і сучасного стану її вивчення;В інтерпретації соціальних конструктивістів і нація, і етнічна/національна приналежність субєкта виступають соціальними конструктами, виникнення яких було обумовлене практиками капіталізму (Б. У звязку з цим, етнічна приналежність є конструктом, який визначає “почуття приналежності” індивіда до нації і, таким чином, легітимує систему капіталістичного устрою. Баллібар, “вписування” індивідів в націю за допомогою національної мови, власне кажучи, відкрите, оскільки мовою можуть володіти не тільки члени даної національної спільноти. Реалізуючи себе через цю заборону, індивід інтерпелюється в національну спільноту, знаходячи статус рівноправного члена нації/сімї. У третьому підрозділі (1.3) Проблема “маскулінного” субєкта досліджена специфіка субєктивації індивідів системою маскулінності, яка виявляє не тільки владу чоловіків над жінками (чоловіче домінування), але й владу одних чоловіків над іншими стосовно раси, сексуальності, етнічності, віку та фізичної сили (Р.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Список литературы
1. Коновалов Д. Гендер та засоби масової комунікації у пострадянській Україні // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: теорія культури і філософія науки. - Харків, 2002. - № 553. - С. 165-169.
2. Коновалов Д. Гендер, нация и глобализация в украинском политикуме / Д. Коновалов // Вісник Харк. нац. ун-ту. Серія: теорія культури та філософія науки. - Харків, 2003. - № 587. - С. 65-69.
3. Коновалов Д. Роль сакральных образов женщин в процессе конструирования нации / Д. Коновалов // Вісник Харк. нац. ун-ту. Філософські проблеми науки та культури. Серія: теорія культури та філософія науки. - Харків, 2004. - № 625-1. - С. 97-100.
4. Коновалов Д. Стратегии власти и конструирование нации / Д. Коновалов // Вісник Харк. нац. ун-ту. Філософські перипетії. Серія: філософія. - Харків, 2004. - № 638. - С. 42-45.
5. Коновалов Д. Новые маскулинности: украинский дисплей / Д. Коновалов // Гендерные исследования: (Сб. ст.) / Харьк. центр гендер. исслед.; Под ред. И. Жеребкиной и др. - Харьков, 2004. - № 10. - С. 226-235.