Вивчення розвитку структури первинних гемомікросудин та ланкоспецифічних відділів гемомікроциркуляторного русла сечоводу ембріонів. Особливості процесів первинного і вторинного ангіогенезу. Пренатальний розвиток гемомікроциркуляторного русла сечоводу.
Аннотация к работе
Сечоводи відіграють значну роль в функціонуванні органів сечової системи людини. Серед патології розвитку сечових органів як в дитячому, так і в дорослому віці особливо відзначають аномалії сечоводу, які супроводжуються порушенням кровопостачання органу (Возіанов О.Ф.,2000; Зеляк М.В. Встановити ультраструктурні закономірності розвитку клітинних та неклітинних компонентів кожної ланки гемомікроциркуляторного русла (артеріола, прекапілярна артеріола, капіляр, посткапілярна венула, збірна венула) сечоводу людини в пренатальному періоді онтогенезу в звязку з особливостями морфогенезу його оболонок. Вперше виявлені терміни формування і встановлено особливості світлооптичної і ультраструктурної організації первинних кровоносних мікросудин сечоводу ембріонів людини і ланкоспецифічних відділів його вторинного ГМЦР у плодів людини в звязку із встановленням морфоархітектоніки оболонок. Отримані в ході проведеного дослідження нові дані про особливості розвитку структури кровоносних мікросудин сечоводу у ембріонів і плодів людини, а також становлення специфічної мікроангіоархитектоніки органу, обумовленої диференціюванням його оболонок, доповнюють відомі положення про пренатальний розвиток кровоносного русла сечоводу людини.Для вивчення мікроангіоархітектоніки гемомікроциркуляторного русла сечоводу плодів людини застосовували інєкцію кровоносних судин сечоводу через висхідну аорту туш-желатиновою сумішшю, а також 0,1-0,25% розчинами нітрату срібла. Імпрегнацію гемомікросудин сечоводу слабкими розчинами нітрату срібла використовували для вивчення форм ендотеліоцитів всіх ланок гемомікроциркуляторного русла сечоводу плодів людини. Для дослідження гістотопографії оболонок сечоводу плодів людини, що диференцюються і структури його гемомікросудин у ембріонів та плодів людини були використані гістологічні методи (забарвлення гематоксиліном-еозіном, забарвлення пікрофуксином за ван-Гізоном, забарвлення напівтонких зрізів метиленовим синім). Вік ембріонів та плодів людини Всього досліджено за даним віком Інєкція судин водною суспензією чорної туші Імпрегнація судин розчином нітрату срібла Гістологічні методи Метод трансмісійної електронної мікроскопії Протокапіляри сечоводу утворюються спочатку в субепітеліальній ділянці дивертикула мезонефрової протоки, на місті формування підслизової основи сечоводу, де виникають перші ознаки ланкоспецифічності ГМЦР сечоводу (6 тиждень ембріогенезу).Структура протокапілярів сечоводу ембріонів людини представлена неперервним моношаром примордіальних ендотеліоцитів, навколо яких формується базальна мембрана.На основі комплексного світлооптичного та електронномікроскопічного досліджень вивчено структурні механізми розвитку і особливості структурної організації первинних мікросудин в ембріональному сечоводі та ланкоспецифічних відділів ГМЦР в формуючихся оболонках сечоводу у плодів людини. Гемомікроциркуляторне русло сечоводу людини в пренатальному періоді онтогенезу розвивається гетерохронно наряду з встановленням морфоархітектоніки структурних елементів його оболонок внаслідок процесів первинного та вторинного ангіогенезу. Первинний ангіогенез сечоводу людини включає: 1) групування мезенхімоцитів у вигляді локальних клітинних скупчень в стінці дівертикула мезонефрової протоки на 4-5 тижні ембріогенезу; 2) виникнення в місцях локальних клітинних скупчень мезенхімоцитів між їх цитоплазматичними відростками інтерстиціальних каналів та щілин на 5 тижні ембріогенезу; 3) ендотелізація інтерстиціальних каналів та щілин внаслідок диференціювання з мезенхімоцитів протокапілярів ембріонального сечоводу на 6-7 тижні ембріогенезу; 4) інтеграція протокапілярів в суцільну первинну капілярну сітку стінки сечоводу внаслідок анастомозування „бруньок росту” на 7-8 тижні ембріогенезу; 5) цитодиференціровка ендотеліоцитів первинних капілярів з подальшим виникненням привідних та відвідних відділів первинної капілярної сітки в звязку з диференціюванням структурних елементів оболонок стінки сечоводу до моменту встановлення замкнутого кровообігу на 7-8 тижні ембріогенезу. Первинні капіляри сечоводу людини утворюються в його підслизовій основі, де виникають перші ознаки ланкоспецифічності ГМЦР сечоводу (6-7 тиждень ембріогенезу). З формуванням та диференціюванням ланок ГМЦР сечоводу плодів людини повязані гістогенез мязевої оболонки та диференціювання її шарів як морфологічне забезпечення процесів уродінамики, що визначає певний взаємозвязок між становленням структури сечоводу і його гемомікроциркуляторним руслом.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
1. В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної та маловивченої наукової проблеми пренатального розвитку гемомікроциркуляторного русла сечоводу людини на підставі отриманих даних морфологічних досліджень. На основі комплексного світлооптичного та електронномікроскопічного досліджень вивчено структурні механізми розвитку і особливості структурної організації первинних мікросудин в ембріональному сечоводі та ланкоспецифічних відділів ГМЦР в формуючихся оболонках сечоводу у плодів людини. Встановлено етапи пренатального розвитку ГМЦР сечоводу людини в звязку з формуванням його структури та становленням процесів уродінамики.
2. Гемомікроциркуляторне русло сечоводу людини в пренатальному періоді онтогенезу розвивається гетерохронно наряду з встановленням морфоархітектоніки структурних елементів його оболонок внаслідок процесів первинного та вторинного ангіогенезу. Первинний ангіогенез сечоводу людини включає: 1) групування мезенхімоцитів у вигляді локальних клітинних скупчень в стінці дівертикула мезонефрової протоки на 4-5 тижні ембріогенезу; 2) виникнення в місцях локальних клітинних скупчень мезенхімоцитів між їх цитоплазматичними відростками інтерстиціальних каналів та щілин на 5 тижні ембріогенезу; 3) ендотелізація інтерстиціальних каналів та щілин внаслідок диференціювання з мезенхімоцитів протокапілярів ембріонального сечоводу на 6-7 тижні ембріогенезу; 4) інтеграція протокапілярів в суцільну первинну капілярну сітку стінки сечоводу внаслідок анастомозування „бруньок росту” на 7-8 тижні ембріогенезу; 5) цитодиференціровка ендотеліоцитів первинних капілярів з подальшим виникненням привідних та відвідних відділів первинної капілярної сітки в звязку з диференціюванням структурних елементів оболонок стінки сечоводу до моменту встановлення замкнутого кровообігу на 7-8 тижні ембріогенезу.
3. Первинні капіляри сечоводу людини утворюються в його підслизовій основі, де виникають перші ознаки ланкоспецифічності ГМЦР сечоводу ( 6-7 тиждень ембріогенезу).
4. Вторинний ангіогенез в сечоводі плодів людини включає: 1) розвиток пошарових дрібнопетлистих капілярних сіток - мязевої та слизової;
2) розвиток артеріол з чітким неперервним моношаром міоцитів;
3) розвиток підслизового венозного сплетення.
Характерними проявами вторинного ангіогенезу в сечоводі плодів людини являються: 1) розвиток вторинних гемокапілярів шляхом брунькування та анастомозування з естаорганними джерелами васкуляризації;
2) інтеграція капілярних сіток в оболонках сечоводу, що диференцюються;
3) формування артеріоло-артеріолярних і артеріоло-венулярних анастомозів внаслідок трансформації неінтегрованих капілярних сіток.
5. Органоспецифічність процесів пренатального розвитку ланок ГМЦР сечоводу людини полягає в тому, що вторинні кровоносні капіляри та венули сечоводу диференціюються із протокапілярів, а артеріоли і менша частина капілярів формується шляхом брунькування та анастомозування з первинними капілярними сітками із вростаючими гілками екстраорганних судин.
6. На 4-5 місяці пренатального онтогенезу гемомікросудини, що розташовані ближче до підслизової основи сечоводу, є більш диференційованими, ніж в адвентиції завдяки процесам гістогенезу оболонок та диференціювання клітин паравазального оточення стінки сечоводу, обумовлюючи певний градієнт в гетерохронії розвитку його ГМЦР.
7. З формуванням та диференціюванням ланок ГМЦР сечоводу плодів людини повязані гістогенез мязевої оболонки та диференціювання її шарів як морфологічне забезпечення процесів уродінамики, що визначає певний взаємозвязок між становленням структури сечоводу і його гемомікроциркуляторним руслом.
8. В другій половині плодового періоду пренатального онтогенезу в стінці сечоводу людини артеріальні судини утворюють три сітки: адвентиційну, мязеву та слизову. Кровопостачання адвентиційної оболонки здійснюється за рахунок власних магістральних артерій, які починаються від парауретеральних артерій та пронизних артерій, що направляються до мязевої оболонки сечоводу. Прямими джерелами кровопостачання слизової та мязевої оболонок сечоводу плодів людини є пронизні гілки внутрішньоорганних артерій адвентиційної оболонки сечоводу, які формують в мязевій оболонці тримірну капілярну сітку, а в слизовій - густе петлеподібне сплетення. В підслизовій основі здійснюється проростання пенетруючих артерій адвентиційної оболонки до кровоносних капілярів.
9. В підслизовій основі сечоводу плодів 6 місяців прекапілярні артеріоли, розгалужуючись в тангенційному напрямку, формують дрібнопетлисту субепітеліальну капілярну сітку, орієнтовану паралельно повздовжній вісі сечоводу. Шляхом злиття капілярів виникають посткапілярні та збірні венули, утворюючи власне підслизове венозне сплетення сечоводу, як важливий колекторний відділ його внутрішньоорганного кровоносного русла. Венозні мікросудини, пронизуючи підслизову основу в різних напрямках, зливаються з венулами мязової оболонки, забезпечучи стабільність умов локальної гемодінамики і рівномірність кровотоку під час перистальтики сечоводу.
10. При диференціюванні мязової оболонки сечоводу та формуванні її шарів на 7 місяці пренатального онтогенезу відбувається формування в них капілярних сіток внаслідок процесів подальшого ремоделювання ланок ГМЦР органу. У внутрішній поздовжній шар проникають прямі пронизні артерії із адвентиційної оболонки, а в циркулярний - зворотні артеріальніі гілки із підслизової основи, розгалужуючись в різних напрямках між пучками гладкомязевих клітин до артеріол та відгалуджуючи дугоподібні прекапілярні артеріоли і капіляри.
11. Капілярна сітка в циркулярному шарі мязевої оболонки сечоводу має вигляд “павучків”, а у внутрішньому поздовжньому - петлеподібну форму. При односпрямованому скороченні стінки сечоводу пучки гладкомязевих клітин циркулярного шару і оточуючі їх гемомікросудини, перекриваючись, утворюють багатоярусні комірки, а в поздовжньому шарі - комірки, орієнтовані перпендикулярно до поздовжньої вісі сечоводу, сприяючи односпрямованості перистальтичних рухів його стінки.
Список литературы
О.П.Андрієнко, М.А.Безштанько. Гемомікроциркуляторне русло сечовивідних шляхів плодів людини. // Вісник проблем біології та медицини.- 1997.- №15. - С.24-28. Здобувачем особисто зібрано матеріал, проведено огляд літератури, проведена статистична обробка отриманих даних, зроблені узагальненя, підготовано матеріал до друку.
С.Т.Чернокульський, О.П.Андрієнко, М.А.Безштанько. Мікроваскулогенез в мезонефральних та парамезонефральних протоках людини. // Вісник морфології.- 1997.- № 3 (1).- С.40-41. Здобувачем особисто зібрано матеріал, проведено огляд літератури, зроблені узагальненя, підготовано матеріал до друку.
О.П.Андрієнко. Первинні кровоносні судини сечоводу людини в пренатальному онтогенезі. // Вісник морфології. - 1997. - № 3 (2). - С.95-96. Здобувачем особисто зібрано матеріал, проведено огляд літератури, проведена статистична обробка отриманих даних, зроблені узагальненя, підготовано матеріал до друку.
С.Т.Чернокульський, О.П.Андрієнко. Мікроваскулогенез трубчастих органів сечостатевого апарата плодів людини. // Вісник морфології.- 1997.- № 3 (2). - С.73-74. Здобувачем особисто зібрано матеріал, проведено огляд літератури, зроблені узагальненя, підготовано матеріал до друку.
А.П.Андриенко. Морфофункциональная характеристика гемомикроциркуляторного русла (ГМЦР) мочеточника плодов человека позднего фетального периода. // “Актуальні питання морфології”, (Фахове видання наук. праць II Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України), Луганськ, 1998. - С.10-13. Здобувачем особисто зібрано матеріал, проведено огляд літератури, проведена статистична обробка отриманих даних, зроблені узагальненя, підготовано матеріал до друку.
А.А.Архипович, Л.В.Солошенко, А.П.Андриенко, Л.П.Грицай. Об особенностях артериовенозных анастомозов функционально различных органов плодов человека. // “Актуальні питання морфології”, (Фахове видання наук. праць II Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України), Луганськ, 1998. - С.19-21. Здобувачем особисто зібрано матеріал, проведено огляд літератури, зроблені узагальненя, підготовано матеріал до друку.
О.О.Шевченко, В.Г.Черкасов, О.П.Андрієнко, Ю.Ю.Кузьменко, О.К.Мелеховець. Закономірності розвитку венулярного відділу гемомікроциркуляторного русла в пренатальному періоді онтогенезу людини. // Вісник морфології.- 1998.- № 4 (2).- С.166-167. Здобувачем особисто зібрано матеріал, проведено огляд літератури, зроблені узагальненя, підготовано матеріал до друку.
Ю.Ю.Кузьменко, О.П.Андрієнко, О.В.Буянова. Структурні закономірності розвитку гемомікроциркуляторного русла в пренатальному періоді онтогенезу людини. // Вісник морфології.- 1998.- № 4 (2).- С.191-192. Здобувачем особисто зібрано матеріал, проведено огляд літератури, зроблені узагальненя, підготовано матеріал до друку.
В.Г.Черкасов, О.О.Шевченко, О.В.Буянова, О.П.Андрієнко. Загальні закономірності утворення первинних кровоносних судин функціонально різних органів людини. // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1999. - №5.- С.20-22. Здобувачем особисто зібрано матеріал, проведено огляд літератури, зроблені узагальненя, підготовано матеріал до друку.
О.П.Андрієнко. Артеріолярна ланка ГМЦР сечоводу людини в пренатальному періоді морфогенезу. // ”Актуальні питання морфогенезу” (Мат-ли н. конф., присв. 60-річчю з дня народження академіка В.М.Круцяка), Чернівці, 1996. - С.12-13. Здобувачем особисто зібрано матеріал, проведено огляд літератури, проведена статистична обробка отриманих даних, зроблені узагальненя, підготовано матеріал до друку.
Андрієнко О.П. Ангіоархітектоніка ГМЦР стінки сечоводу плодів людини. // “Актуальні проблеми функціональної анатомії судинної системи” (Мат-ли н. конф. АГЕ України, присв. 100-річчю від дня народження проф. А.П.Любомудрова), Львів, 1995. - С.14. Здобувачем особисто зібрано матеріал, проведено огляд літератури, проведена статистична обробка отриманих даних, зроблені узагальненя, підготовано матеріал до друку.
Андриенко А.П. Структурные механизмы регуляции кровотока в ГМЦР верхних мочевыводящих путей человека. // “Актуальні питання морфології” (Сб. н. робіт міжнар. конф., присв. … проф. Сморщку С.А.), Тернопіль, 1996. - С.44-45. Здобувачем особисто зібрано матеріал, проведено огляд літератури, проведена статистична обробка отриманих даних, зроблені узагальненя, підготовано матеріал до друку.
13. Андриенко А.П. Некоторые особенности гемомикроциркуляторного русла (ГМЦР) стенки мочеточника плодов человека. // “Актуальні питання морфології”, (Фахове видання наук. праць II Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України), Луганськ, 1998. - С.13-14. Здобувачем особисто зібрано матеріал, проведено огляд літератури, проведена статистична обробка отриманих даних, зроблені узагальненя, підготовано матеріал до друку.
14. О.О.Шевченко, В.Г.Черкасов, Ю.Ю.Кузьменко, О.К.Мелеховець, О.П.Андрієнко. Субмікроскопічні аспекти лімфатичних мікросудин на ранніх стадіях пренатального онтогенезу людини. // “Теоретичні та клінічні аспекти лімфології”, (Мат-ли конф., присв. 100-річчю з дня народження видатного вченого-лімфолога О.А.Сушко), Київ, 1999. -С.38-39. Здобувачем особисто зібрано матеріал, проведено огляд літератури, зроблені узагальненя, підготовано матеріал до друку.
15. О.П.Андрієнко. Структурні механізми первинного та вторинного ангіогенезу кровоносних судин сечоводу людини. // “Актуальні питання морфології”, (Наукові праці III Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України), Київ, 2002. - С.8-9. Здобувачем особисто зібрано матеріал, проведено огляд літератури, проведена статистична обробка отриманих даних, зроблені узагальненя, підготовано матеріал до друку.