Розбіжності в реакціях системи крові при різному за перебігом та етіологією запаленні. Ефективність застосування гранулоцитарних колонієстимулюючих факторів людини в комплексній протизапальній терапії у хворих при хронічних запальних захворюваннях.
Аннотация к работе
При карагіненовому асептичному запаленні до 5-ї доби переважають нейтрофіли з максимумом на 3-ю добу (78,3%), на 7-у - 28-у добу - макрофаги з піком на 14-у (38,3%), фібробластична реакція спостерігається з 5-ї доби і досягає першого піка на 7-у добу (11,3%). З 6-ї год. до 3-ї доби переважають епітеліоїдні клітини (76,8% на 3-ю добу), з 5-ї до 10-ї доби - макрофаги, особливо на 10-у добу (73%), на 14-у - 21-у - фібробласти, особливо на 14-у добу (54%). При карагіненовому асептичному запаленні експресія CD54 й CD44 також була виражена з 6-ї год. до 3-ї доби, але з максимумом на 2-у добу (відповідно 81,5% й 54,7%), CD11c зростала фазно з максимумами на 2-у (66,5%) - 3-ю (65,8%), 7-у (55,5%) і 14-у добу (21,2%), CD31 - була істотною на 3-ю (29,5%), 7-у (18,3%), 21-у (29,3%) і, особливо, 28-у добу (38,7%), CD61 - підвищеною з 5-ї (37,7%) до 28-ї доби (47,2%). При хронічному гранульоматозному запаленні експресія CD54, CD44 й CD11c була вираженою з 6-ї год. до 5-ї доби з максимумом на 2-у добу (відповідно 36,7%, 23,2%, 21,5%), CD31 до 3-ї доби з піком на 2-у добу (21,8%), а потім на 7-у - 14-у з максимумом на 14-у добу (15%), CD61 - з 6-ї год. до 5-ї доби з піком на 6-у год. На 3-ю добу зафіксовано повторний вихід каріоцитів, особливо моноцитів, у кров; на 5-у добу - повторна, менш виражена активація кровотворення, переважно моноцитопоезу; на 7-у добу - повторний, менш інтенсивний порівняно з 3-ю добою, вихід каріоцитів у кров; на 10-у - 14-у добу - зниження інтенсивності кровотворення, особливо гранулоцитопоезу; на 21-у добу - помітне відновлення кровотворення.У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове розвязання актуальної наукової проблеми - гематологічних механізмів хронізації запалення, обґрунтування застосування гемомодуляторів для профілактики та лікування хронічного запалення. Хронізація запалення первинно характеризується більш значною тривалістю нейтрофільної та посиленням лімфоцитарної інфільтрації, відстроченням макрофагальної та фібробластичної реакцій. У міру хронізації запалення значно знижується експресія у вогнищі CD54-, а особливо CD44-антигенів, стає інтенсивнішою експресія CD11с-, CD31-та CD61-антигенів. З подальшим розвитком хронічного запалення кількість CD43 -, CD11b -, CD11с -, CD3 -, CD4 -, CD25 -клітин збільшується меншою мірою, CD45RA - зменшується. При подальшому розвитку хронічного запалення відбувається зниження активності нейтрофілів, моноцитів і підвищення активності лімфоцитів.
Вывод
гранулоцитарний протизапальний хронічний
У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове розвязання актуальної наукової проблеми - гематологічних механізмів хронізації запалення, обґрунтування застосування гемомодуляторів для профілактики та лікування хронічного запалення.
1. Хронізація запалення первинно характеризується більш значною тривалістю нейтрофільної та посиленням лімфоцитарної інфільтрації, відстроченням макрофагальної та фібробластичної реакцій. У міру подальшого розвитку хронічного запалення, нейтрофільна реакція стає менш інтенсивною, а макрофагальна - більш інтенсивною. Характерними є повторні лімфоцитарна, макрофагальна та фібробластична реакції; при цьому лімфоцитарна інфільтрація передує макрофагальній та фібробластичній реакціям. Хронізація запалення повязана з посиленим залученням Т-клітин.
2. У міру хронізації запалення значно знижується експресія у вогнищі CD54-, а особливо CD44- антигенів, стає інтенсивнішою експресія CD11с -, CD31- та CD61-антигенів. При цьому немає повного паралелізму з динамікою кількості відповідних клітин, що свідчить також про зміни функціональної активності клітин.
3. Хронізація запалення первинно повязана з більш раннім перерозподільним зменшенням кількості клітин у кістковому мозку та їх відновленням за рахунок активації гемопоезу. Спостерігаються повторні активація гемопоезу та вихід лейкоцитів у кров. У міру подальшого розвитку хронічного запалення залучення кісткового мозку стає менш вираженим, знижується інтенсивність гранулоцитопоезу та підвищується інтенсивність моно- та лімфопоезу.
4. Для хронізації запалення характерні фазні зміни CD-позитивності в кістковому мозку, більше підвищення в ранні терміни (до 5-ї доби) та менше - у більш пізні терміни кількості CD43 - та CD11b -клітин, підвищення кількості CD11c -, CD3 -, CD4 -, CD25 -, CD45RA -клітин, менше виражене зниження числа CD71 -, CD61 -клітин. З подальшим розвитком хронічного запалення кількість CD43 -, CD11b -, CD11с -, CD3 -, CD4 -, CD25 -клітин збільшується меншою мірою, CD45RA - зменшується.
5. Хронізація запалення первинно характеризується менш вираженим лейкоцитозом, повторною тривалою лейкопенією, зниженням активності нейтрофілів та лімфоцитів та підвищенням активності моноцитів крові. При подальшому розвитку хронічного запалення відбувається зниження активності нейтрофілів, моноцитів і підвищення активності лімфоцитів.
6. Для хронічного запалення характерне посилене споживання КСФ і підвищена їх продукція, зрушення в збільшенні концентрації Г-КСФ у крові на більш пізній термін, високий вміст ГМ-КСФ із самого початку запалення, фазність у змінах вмісту КСФ, що збігається з особливостями лейкоцитарної інфільтрації та активації гемопоезу. Таким чином, КСФ можуть бути маркерами клітинних гематологічних реакцій при запаленні.
7. З огляду на те, що вміст КСФ у крові залежить від перебігу та етіології запалення, їхнє визначення можна використати для ранньої діагностики хронізації гострого запалення, а також для диференціації такого, що хронізується, й хронічного, імунного й неімунного запалення. Діагностичним критерієм хронізації запалення є також співвідношення між Г-КСФ і ГМ-КСФ, інформативність якого вірогідно значуща в періоді стихання / трансформації гострого запалення.
8. У цілому хронічне запалення характеризується недостатньою вираженістю, порівняно з гострим, клітинних реакцій системи крові, насамперед, нейтрофільної - зниженням нейтрофільної інфільтрації, нейтропоезу, функціональної активності нейтрофілів; порушенням інших клітинних реакцій. Упродовж хронічного запалення недостатність клітинних реакцій системи крові зростає, знижується активність моноцитів - макрофагів. З іншого боку, при хронічному запаленні значно зростає потреба в КСФ і, таким чином, згодом виникає їхня нестача.
9. Застосування рекомбінантного людського Г-КСФ нейпогену додатково до базисної терапії при загостренні хронічного вторинного рецидивуючого пієлонефриту в дітей з рефрактерністю до терапії, яка проводилася раніше, дозволяє досягти швидкої, повної й тривалої клініко-лабораторної ремісії захворювання. Механізми протизапальної дії нейпогену вбирають збільшення кількості функціонально активних нейтрофілів у крові, посилення киснезалежних і кисненезалежних механізмів їх мікробіцидної активності.
Список литературы
1. Клименко Н.А., Шевченко А.Н. Костномозговое кроветворение в динамике карагиненового асептического воспаления у крыс // Український медичний альманах. - 2003. - Т.6, №6 (додаток). - C. 123-126.
2. Клименко Н.А., Шевченко А.Н. Лейкоцитарная реакция периферической крови крыс в динамике карагиненового асептического воспаления // Медицина сьогодні і завтра. - 2003. - №4. - C. 12-15.
3. Клименко Н.А., Шевченко А.Н. Клеточный состав и экспрессия адгезивных молекул очага подкожного карагиненового асептического воспаления у крыс в динамике // Український морфологічний альманах. - 2003. - Т.1, №2. - C. 30-32.
4. Клименко Н.А., Шевченко А.Н. Клеточный состав и экспрессия адгезивных молекул очага острого инфекционного воспаления у крыс в динамике // Український морфологічний альманах. - 2004. - Т.2, №1. - C. 32-35..
5. Клименко Н.А., Шевченко А.Н. Костномозговое кроветворение в динамике острого инфекционного воспаления у крыс // Український медичний альманах. 2004. - Т.7, №1. - C. 67-68.
6. Клименко Н.А., Шевченко А.Н. Содержание гемопоэтических колониестимулирующих факторов в периферической крови крыс при карагиненовом асептическом воспалении // Експериментальна і клінічна медицина. - 2004. - № 1. - C. 13-15.
7. Клименко Н.А., Шевченко А.Н. Клеточный состав костного мозга при инфекционном воспалении у крыс в динамике // Буковинський медичний вісник. - 2004. - Т.8, №3. - C. 160-164.