Дослідження актуальності публіцистики Г. Костельника в розкритті злочинних ідеологічних намагань Москви, спрямованих на знищення української духовності та її носія. Розгляд процесу еволюції знаменитого теолога в напрямі візантійської орієнтації.
Аннотация к работе
У боротьбі зі згаданим злом в Україні велику роль зіграли дослідження Г.Костельника на релігійну тематику ("Спір про епіклезу між Сходом і Заходам", "Справжнє джерело атеїзму", "Доля унії", "Мамона неправди", "Моральне зло", "Пізнання зовнішнього світу", "Становище й походження людини", "Народна чи вселенська Церква?" ). ЗВЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ ТА ТЕМАМИ Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка безпосередній, оскільки тематично наближений до комплексних наукових програм та планів, що розробляються протягом останнього часу, зокрема, "Роль ЗМІ у процесах державотворення України", "Редакційно-видавнича справа: досвід, проблеми, майбутнє", "Українська журналістика в контексті світової”. МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ - ввести до наукового обігу численні релігійно-філософські, публіцистичні та художні твори Г.Костельника, які з ідеологічних міркувань були заборонені і штучно вилучені з контексту духовних надбань України; розвінчати псевдонаукові й агітаційні радянські стереотипи про домінуючу роль цього відомого громадсько-політичного й релігійного діяча в проведенні Львівського псевдособору 1946 року по ліквідації Берестейської унії та фальсифікацій, повязаних із його вбивством. ОБЄКТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ є величезний пласт теологічних, філософських, публіцистичних, письменницьких надбань Г.Костельника, його редакторська діяльність, повязана з виданням журналів "Нива", “Божі сліди" та плідна участь у функціонуванні таких часописів, як "Дзвони" і “Діло”, що були важливим джерелом впливу на формування національної свідомості українців. Залучення до наукового обігу невідомих та маловідомих фактів із біографії Г.Костельника, зокрема тих, що зберігаються у фондах силових відомств України та Росії (переважно стосовно інспірованого Москвою Львівського псевдособору 1946 року та методів знищення найголовніших його свідків) дасть змогу нівелювати полярні підходи в оцінках цієї неординарної особистості, збагнути спрямування його філософсько-релігійної та світської публіцистики, визначити коло адресатів художніх творів, проповідей, повідомлень. публіцистика український костельникУ вступі обгрунтовано вибір наукової теми, її актуальність, звязок роботи з науковими темами Інституту журналістики, де виконана дисертація, предмет та обєкт наукового пошуку, називаються обрані методи дослідження, розкривається новизна і практичне застосування одержаних результатів, вказується особистий внесок здобувача в науку, подається апробація результатів наукового пошуку на конференціях, круглих столах, наводиться список опублікованих праць. У першому розділі "Україна в долі Гавриїла Костельника" , що має методологічний характер, здійснено огляд джерел, архівних і бібліографічних, які лягли в основу наукового пошуку; окреслюється внесок вітчизняних та зарубіжних науковців у дослідження процесів зближення УГКЦ з УПЦ, природи так званого львівського Собору 1946 року, журналістських, філософсько-релігійних, літературознавчих, публіцистичних надбань Г.Костельника та його місце в побудові Незалежної України. Хоч і народився Г.Костельник (15 червня 1886 р.) у давньому українському поселенні Руський Керестур сербської провінції, своєю батьківщиною він завжди вважав Україну. Ведучи мову про певний альянс Г.Костельника з московськими окупантами у справі підготовки псевдособору 1946 року, слід передусім мати на увазі нестерпні тортури та знущання над протопресвітером у каральних органах, які погрожували його сімї, закатувавши напередодні війни сина Богдана, не приховуючи намірів знищити все греко-католицьке духовенство. Костельник про генезу антиукраїнських суспільно-політичних інвектив" висвітлено аспекти довголітньої боротьби протопресвітера з намаганнями римокатоликів латинізувати нашу Церкву, спотворити природнє сприйняття оточуючого світу (”Ватикан і Православна Церква”, “Пізнання зовнішнього світу”, “Три розправи про пізнання”), розвінчування спроб філософських кривотлумачень ("Моральне зло", "Ідея і дійсність", "Матерія і дух", "Боротьба за людську природу", "Любов ближнього, її основи і функції"), насаджуванням атеїзму ("Границі демократизму", "Справжнє джерело атеїзму", "Чому большевики переслідують релігію?", "Становище й походження людини"), природи національного нігілізму ("Одиноко правильна лінія", "Доля унії", "Наш напрям", "Відповідь панові Смольці").Вежель Л. Публіцистика Гавриїла Костельника на сучасному етапі // Нові тенденції розвитку ЗМІ в посттоталітарний період. Вежель Л. Він вірував у силу слова Божого // Інформаційна сфера як духовне явище. "Кермую, поки здужаю!”: Гавриїл Костельник як літературний критик //3б. праць Науково-дослідного центру періодики.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ: