Теоретичні засади когнітивно-ономасіологічного аналізу мотивації назв страв у французькій мові. Когнітивне підґрунтя мотивації гастронімів французької мови, характеристика їх мотиваційних типів і різновидів. Знакова система французьких гастронімів.
Аннотация к работе
Актуальність дослідження визначається загальною спрямованістю сучасної лінгвістики на розгляд мови як семіотичного засобу репрезентації когнітивних процесів, структур й операцій свідомості. Однією з найменш досліджених, однак найбільш важливих для існування людини є знакова система їжі, яка представляє одночасно як структуру споживання й підтримування життя людини, так і її культурні уподобання, специфіку чуттєвої сфери народу, смак як етнічний феномен. Олянич під кутом зору глютогонічного (гастрономічного) дискурсу як конгломерату ціннісних і культурних домінант народу розглядав найменування страв як особливу знакову систему, що складається з достатньо чітко ієрархізованих знаків, які мають свою особливу лінгвістичну інтерпретацію. Найменування страв (гастроніми) сучасної французької мови не були обєктом комплексного дослідження, однак їхні ономасіологічні структури є цікавим і специфічним матеріалом для вияву когнітивних механізмів етносвідомості та культурних пріоритетів французького народу. Предмет дослідження становлять мотиваційні звязки ономасіологічних структур французьких гастронімів, їхньої семантики із фрагментами знань про позначене.У вступі вмотивовано вибір теми, обґрунтовано її актуальність, сформульовано мету й завдання, визначено обєкт і предмет, наукову новизну, теоретичну та практичну цінність дослідження, подано характеристику матеріалу й методів дослідження, апробацію результатів роботи. У першому розділі "Теоретичні засади дослідження мотивації французьких гастронімів" висвітлено головні аспекти вивчення номінації, розглянуто дискусійні проблеми сучасної когнітивної ономасіології, викладено методику когнітивно-ономасіологічного аналізу назв страв у французькій мові, проаналізовано різні концепції мотивації та підходи до її типологізації. У свідомості французького етносу сфера кулінарії є однією із ключових складових культури, адже смакові якості страв, їхнє естетичне оформлення і, врешті-решт, позначення як один із культурних кодів відтворюють самобутність існування народу, сукупність пріоритетів, системи цінностей і норм, уявлень про світ, традицій та звичаїв. Другим принципом є детермінованість вибору мотиватора найменування різними чинниками: лінгвістичними, які визначають стандартні структури та номінативні техніки формування знака, когнітивними, що зумовлюють відображення у мові результатів когнітивної обробки знань про позначене за умови залучення прототипів, стереотипів і категорій свідомості; культурними, які передбачають врахування культурної специфіки, фіксованої в системі культурних установок, норм, цінностей тощо. Когнітивно-ономасіологічний аналіз здійснюється у двох напрямах: "від слова до думки" та "від думки до слова" - і передбачає два етапи: 1) інтерпретацію ономасіологічної структури найменування та 2) когнітивне моделювання структури знань про позначене.Перший тип мотивації - пропозиційно-диктумний - за загальним механізмом є метонімічним, оскільки у процесі творення гастроніма актуалізуються звязки за суміжністю назви страви зі знаками ситуацій структури знань про позначене. Відсутність уточнень у гастрономічних найменуваннях пояснюється наявністю у французькій етносвідомості сформованих прототипів відповідних страв, як-от: родова назва poissons гастроніма glace de poissons позначає конкретні види риби: (merlans et grondins), які є прототипними інгредієнтами цієї страви. У мотиваційній базі французьких гастронімів із предикатом корелює субєкт, що містить інформацію про людину, яка вперше запропонувала рецептуру відповідної страви, натомість, назви самих кулінарів майже не фіксуються через їхнє нівелювання у свідомості: sauce Choron, sauce Bechamel, b?uf Stroganov, tarte Tatin, filets de sole Marguery, kotletypojarskie, sachertorte. За умови імплікації предиката в мотиваційній базі мотиваторами французьких гастронімів можуть обиратися й інструментив як показник знаряддя приготування страви (poulet a la broche, gigot dagneau a la broche) або медіатив, що виражає допоміжний засіб приготування страви (pot-au-feu, pommes de terre cuites sous la braise) чи спосіб її презентації (maquereau en papillotes). Другим типом мотивації французьких гастронімів, альтернативним пропозиційно-диктумному, є асоціативно-термінальний, що за загальним механізмом є метафоричним, характеризується вибором знаків-мотиваторів зі сфер інших концептів, тобто фігуральним представленням інформації про страву, її інгредієнти, спосіб приготування, якості тощо.