Теоретико-методологічні засади гармонізації соціально-трудових відносин. Модернізація економіки та суспільства в Україні. Оцінка стану соціально-трудових відносин в країні та перспектив їхньої гармонізації. Коротка характеристика факторів конфліктності.
Аннотация к работе
Ключовою характеристикою таких змін, як свідчить світовий досвід, слугує гармонізація соціально-трудових відносин (СТВ), зумовлена створенням гідних умов праці та її оплати, забезпеченням адекватних соціальних стандартів життя, реального соціального захисту, гнучкої підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до вимог техніко-технологічного переозброєння виробництва. Дисертаційна робота безпосередньо повязана з тематикою науково-дослідних робіт, що проводилися в Кіровоградському національному технічному університеті, а саме з темами: "Механізм ефективного використання та розвитку трудового потенціалу регіону" (ДР № 0103U006102), у межах якої автором досліджено вплив соціально-трудових відносин на розвиток трудового потенціалу підприємств; "Методи забезпечення ефективності кадрових стратегій організації" (ДР № 0106U009262), при виконанні якої автором розроблено рекомендації щодо забезпечення ефективної кадрової політики підприємства в умовах модернізації робочих місць; "Основні напрями вдосконалення соціальної політики на регіональному ринку праці" (ДР № 0103U006981), при виконанні якої дисертантом розроблено пропозиції щодо вдосконалення механізму соціального діалогу та змісту колективних угод. Відповідно до мети в дисертації поставлено та вирішено такі завдання: поглибити теоретичні положення про сутність соціально-трудових відносин, передумови їхньої гармонізації; Для досягнення мети дисертаційної роботи застосовувалися такі методи дослідження: методи системного аналізу, абстракції та аналогії - для поглиблення уявлень про формування та розвиток СТВ, обґрунтування доктрини гармонізації таких відносин на етапі модернізації національної економіки; соціологічного опитування та експертних оцінок - для виявлення перешкод у розвитку соціального діалогу; економіко-математичного моделювання - для визначення впливових факторів та причин конфліктності, розробки методичних засад оцінювання рівня гармонізації СТВ; класифікаційно-аналітичний метод, статистично-аналітичні методи - для оцінки трансформацій у розвитку соціально-трудових відносин. Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому: вперше: розроблено методику оцінки гармонізації соціально-трудових відносин, яка уможливлює оцінювати не лише відносини між субєктами СТВ та їхніми групами в цілому, що здійснювалося раніше, а й визначати коефіцієнти гармонізації соціально-трудових відносин як окремо за кожним показником стану таких відносин, так і за сукупністю показників;У першому розділі "Теоретико-методологічні засади гармонізації соціально-трудових відносин" висвітлено генезис наукової думки про соціально-трудові відносини та їхню гармонізацію, визначено чинники впливу на СТВ в умовах модернізації економіки та суспільства, розкрито принципи та механізми їхньої гармонізації в країнах розвиненої ринкової економіки. Критичний аналіз генезису наукової думки стосовно соціально-трудових відносин та способів їхньої гармонізації виявив такі особливості: по-перше, відносини роботодавців і найманих працівників та можливості їхньої гармонізації цікавили дослідників у різні часи, оскільки такі відносини впливали на результати праці, розподіл доходів, господарчий розвиток країни, формування ціннісних орієнтирів у суспільстві, сприяючи стабільності й розквіту економіки або зумовлювали конфлікти різних масштабів з різними руйнівними наслідками; Розроблено авторську версію еволюції наукових підходів до регулювання СТВ (рис.1), що виокремлює класово-антагоністичний, організаційно-нормативний, соціокультурний, соціопсихологічний та соціогуманітарний підходи до регулювання СТВ і доводить переваги останнього як такого, що ґрунтується на сучасному розумінні ключової ролі людини в економіці, спрямовується на гармонізацію СТВ, відповідає цільовим орієнтирам модернізації економіки та суспільства. На основі порівняльного аналізу завдань і функцій соціальних партнерів, вектора й змісту їхніх економічних інтересів визначено, що проблема гармонізації СТВ буде завжди зберігати актуальність для будь-якої країни незалежно від рівня модернізації її економіки та її соціальної орієнтації; досягнутий баланс інтересів може буде лише короткостроковим, оскільки потреби та інтереси соціальних партнерів, як і впливові чинники, є мінливими; незалежно від рівня доходів працівників та можливостей соціального захисту на кожному черговому етапі розвитку економіки (і сфери зайнятості зокрема) стан СТВ вимагатиме постійного моніторингу, цілеспрямованих регулювальних зусиль соціальних партнерів за участю держави та пошуку оптимальних засобів гармонізації. У другому розділі "Оцінка стану соціально-трудових відносин в Україні та перспектив їхньої гармонізації" в контексті завдань модернізації економіки проаналізовано зміни в розвитку СТВ періоду ринкових трансформацій, визначено соціально-економічні домінанти напруженості відносин між роботодавцями й найманими працівниками, здійснено оцінку дієвості регулювання СТВ на різних економічних рівнях та пе